Частина 2

В Англії найтяжчі злочини розглядаються судом присяжних. Це спеціальна присутність Верховного суду в складі 12 чоловік. Суд присяжних в літературі іноді називають " судом корони" — це ви­щий кримінальний суд країни. У 1974 р. був ухвалений Закон про присяжних, за яким кожну людину можна викликати як присяж­ного і зобов'язати її виконувати ці обов'язки, якщо вона зареєстро­вана виборцем до парламенту або місцевих органів влади, їй не менше 18 років і не більше 65 років, вона постійно проживає в Спо­лученому Королівстві протягом деякого періоду, але не менше п'яти років після досягнення 13-річного віку. Звільняються від обов'язків присяжних адвокати, службовці суду, поліцейські, священнослужителі і психічно хворі, а також особи, які будь-коли були засуджені до позбавлення волі строком на 5 і більше років або в останні 10 років перебували під вартою понад три місяці. Крім того, члени парламенту, військовослужбовці і лікарі, які практикують, можуть бути звільнені від обов'язків присяжних на їх прохання1.

До нижчих судів в Англії належать суди графств і магістратські суди. Суди графств (їх налічується понад 350) — основні органи цивільного правосуддя, в яких у першій інстанції розглядається майже 90 % цивільних справ. Межі району, в якому діє відповідний суд графства, визначає лорд-канцлер, що також має право ска­совувати, об'єднувати або засновувати нові суди графств.

У кожному суді графства звичайно є один або два постійних судді. Порівняно з Високим судом, який також розглядає цивільні справи у першій інстанції, компетенція судів графств обмежена розмірами позовів, що відрізняються залежно від категорії позову. Зазвичай справи в судах графств слухаються окружними суддями або рекордерами в більшості випадків одноособово або з присяжними, якщо суддя задовольнить заздалегідь заявлене однією зі сторін клопотання про це (кількість присяжних в суді графства — не менше восьми). Рішення судів графств можуть бути оскаржені в Апеляційний суд, але тільки зі згоди суду, що виніс рішення і, як правило, лише з питань права, а не з питань факту.

Магістратські суди розглядають основну кількість кримінальних справ (до 98 % протягом року). Вони можуть засуджувати осуджу­ваних лише до штрафу або позбавлення волі на строк, як правило, до шести місяців. Якщо магістрати дійшли висновку, що обвинувачений заслуговує на суворіше покарання, вони передають справу на розгляд Суду корони. Цивільна юрисдикція магістратів дуже обмежена і пов'язана передусім з розглядом питань про стягнення боргів, а та­кож деяких питань сімейного права. Магістрати, які іноді за тради­цією називають мировими суддями (їх налічується понад 20 тисяч), у переважній більшості не є професійними юристами і не обов'язково мають юридичну освіту. Вони розглядають справи лише в колегіях, найчастіше з двох-трьох чоловік. Окрему, досить нечисленну групу становлять платні магістрати: вони призначаються лише з юристів і розглядають справи одноособово. Деяким магістратським судам за рішенням зборів суддів надається право розглядати справи про правопорушення неповнолітніх. До складу суду, що утворюється колегією з трьох таких суддів у справах неповнолітніх, обов'язково включається одна або дві жінки-судді. Цей суд розглядає справи про правопорушення, скоєні підлітками і молодими людьми віком до 21 року.

Особливості функціонування правоохоронних органів Англії