ПЕРЕДМОВА. В умовах ринкової економіки підприємництво займає ключове місце в суспільстві

Актуальність:

В умовах ринкової економіки підприємництво займає ключове місце в суспільстві. Підприємництво є рушійною силою у розвитку нових економічних відносин, що базуються, перш за все, на приватній власності, мотивації праці з урахуванням існуючої нормативно-правової бази в Україні.

Підприємництво як вид діяльності має давню історію. Тому світова практика розвитку підприємництва, бізнесу для нас сьогодні особливо важливі. Підприємництво передбачає володіння теоретичними засадами і практичними навиками всіх, без виключення, його суб’єктів. Це стосується і досвідчених підприємців, і тих, хто лише починає свій бізнес.

Вивчення курсу “Економіка та бізнес” передбачено навчальним планом для студентів галузі знань 0501 “Інформатика та обчислювальна техніка” за напрямом підготовки 6.050101 “Комп’ютерні науки” варіативна компонента “Інтелектуальні системи прийняття рішень” Національного університету державної податкової служби ДПСУ.

Навчальний курс “Економіка та бізнес” призначений для ознайомлення майбутніх фахівців із методикою вивчення економічних дисциплін і а саме економічної діяльності суб’єктів господарювання.Місце дисципліни в навчальному плані підготовки бакалаврів, та її логічні зв’язки з іншими курсами обумовили структуру програми та її зміст.

Мета курсу “Економіка та бізнес” – набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок в прийнятті обґрунтованих рішень у виборі виду підприємницької діяльності, форми організації бізнесу, в процесі створення підприємства, розвитку власної кар’єри, оволодіння теоретичними базовими знаннями, які необхідні для глибокого розуміння змісту навчальної дисципліни “Економіка підприємства”.

Програмою дисципліни “Економіка та бізнес” передбачається дати студентам знання з питань, пов’язаних з об’єктивними передумовами переходу до ринку, основними умовами створення, функціонування та управління підприємств різних форм власності.

Завдання дисципліни:

- з’ясування логіки формування нового господарського механізму в питаннях розвитку і управління суб’єктами господарювання;

- оволодіння методикою вивчення економічних дисциплін і написання наукової роботи;

- загальне ознайомлення з організацією, створенням нових підприємств та механізмом господарювання різних видів підприємств зокрема та бізнесу вцілому.

Студент повинен знати:

- сутність і характеристики різних видів підприємницької діяльності, форм організації бізнесу;

- механізм створення нового підприємства;

- особливості організації роботи підприємства під впливом різних факторів;

- можливості оптимізації господарських рішень та вибору альтернатив.

Студент повинен вміти:

- визначити і обґрунтувати порядок створення нового підприємства;

- розробляти пакет установчих документів для створення нового підприємства;

- обґрунтувати можливості раціональної організації і економічного розвитку підприємства.

Міжпредметні зв’язки:

Матеріал предмету слід пов'язувати з дисциплінами: політекономія, розміщення продуктивних сил і регіональна економіка, мікроекономіка, маркетинг, менеджмент, державне регулювання економіки, економікою підприємства тощо.

В процесі викладання дисципліни використовується кредитно – модульна система організації навчального процесу, яка відповідає вимогам ECTS. У навчальному процесі використовуються такі методи навчання: лекції для потоків, семінарські і практичні заняття, самостійна робота, індивідуально-консультаційна робота під керівництвом викладача.

Семінарські заняття проводяться, в основному, методом всебічного обговорення питань теми без попереднього призначення доповідачів.

Практичні заняття поєднують вивчення теоретичних питань з виконанням конкретних практичних завдань. Практичні заняття передбачають розв’язування задач. Задачі розв’язують в позааудиторний час, а розбір методики та наслідків рішень – в аудиторії на практичних заняттях при поясненні питань, до яких відноситься та чи інша задача.

Самостійна робота може виконуватися у вигляді розробки пакета установчих документів при створенні нового підприємства, статуту та колективного договору підприємств, написання реферату.

Робочим навчальним планом передбачено два проміжні контрольні заходи, які проводяться за рахунок часу, відведеного на практичні заняття. Модульна контрольна робота містить теоретичні питання, тестові завдання, задачі.

Оцінювання знань студентів здійснюється за модульно – рейтинговою системою.

3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Економіка та бізнес”

денна форма навчання

галузь знань 0501 “Інформатика та обчислювальна техніка”

напрям підготовки 6.050101 “Комп’ютерні науки”

варіативна компонента: “Інтелектуальні системи прийняття рішень”

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ

СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ,

ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

М 1. Теоретичні основи економіки та бізнесу

Т1. Економічна наука. Підприємницька діяльність і ринкова інфраструктура

Мета заняття: визначення поняття «економіки» та об’єкту, предмету й методу відповідної дисципліни, надання загальної характеристики підприємства.

В результаті виконання практичного заняття студент:

- повинен знати поняття «економіки», предмет та метод дисципліни, основні риси промислових підприємств;

- повинен мати уяву про методологічні основи вивчення економіки, про специфіку в окремих елементах матеріально-технічних умов економічних процесів на підприємстві;

- повинен вміти: формулювати об’єкт, предмет та методологічні основи дисципліни, класифікувати підприємства за різними ознаками;

Методичні вказівки

Економіка підприємства – це сукупність факторів виробництва (власних і позикових), невиробничих факторів (дитячі сади, профілакторії й ін.), фондів обігу, готової продукції, коштів (що знаходяться на рахунках підприємства), цінних паперів, нематеріальних активів (патенти, ліцензії й ін.), прибутків або доходів, отриманих у результаті реалізації продукції і надання різних послуг.

У широкому змісті економіка – наука про те, як люди і суспільство вибирають спосіб використання дефіцитних ресурсів, що можуть мати багатоцільове призначення, для того, щоб зробити товари і розподілити їх для споживання різних індивідів і праці суспільства.

Економіка вирішує проблему ефективного управління ресурсами. Тому перед будь-яким підприємством стоїть п’ять основних питань:

1.Що робити? 2. Скільки робити? 3. Для кого робити? 4. Як робити? 5. Як можна змінити виробництво, якщо на ваш товар не буде попиту?

Іншими словами, завжди існує проблема вибору: чому віддати перевагу, а від чого відмовитися.

Економічні умови — це в першу чергу пропозиції товарів і попит на них; види товарів, що можуть придбати покупці; обсяги коштів, що вони можуть витратити на ці покупки; надлишок чи недостатність робочих місць, робочої сили, що впливають на рівень заробітної плати працівників, тобто на їхню можливість придбання товарів.

На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою було підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв’язок працівника з засобами виробництва. Під самостійним промисловим підприємством розуміється виробнича одиниця, що має виробничо-технічну єдність, організаційно-адміністративну і господарську самостійність. Підприємство самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

Тести

1. З наведених визначень " підприємництва" вкажіть те, яке найбільш повно відображає його сутність у відповідності до Господарського кодексу України?

A. Підприємництво - це вид діяльності, пов’язаний з готовністю людини виконувати ризикову справу, добровільно брати на себе весь ризик заради досягнення комерційного успіху.

B. Підприємництво - це самостійна, ініціатива, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

C. Підприємництво - це вид людської діяльності, спрямованої на організацію і здійснення важких та складних питань.

2. Що спонукає людину займатися бізнесом?

A. Бажання отримати прибуток.

B. Прагнення самостійно приймати рішення.

C. Самоствердження.

D. Все вищезазначене.

3. Які кінцеві цілі переслідує підприємець?

A. Отримання соціального ефекту.

B. Отримання прибутку.

C. Підвищення гудвілу (іміджу) фірми.

D. Все вищезазначене.

4. Вкажіть основні функції підприємництва

A. Науково-дослідна, виробнича, маркетингова.

B. Стимулювання трудових і виробничих ресурсів, вільний вибір діяльності.

C. Інноваційна, ресурсна, організаційна, стимулююча (мотиваційна).

D. Все вищезазначене.

5. Об’єкти підприємницької діяльності – це:

A. Товари, сировина, цінні папери, валюта.

B. Все, що є об’єктом купівлі-продажу і не заборонено законом.

C. Будинки, приміщення, споруди.

D. Транспортні засоби, обладнання, ноу-хау.

6. Назвіть суб’єкти підприємницької діяльності

A. Юридичні особи всіх форм власності.

B. Фізичні особи-підприємці.

C. Фізичні особи-підприємці, юридичні особи.

D. Підприємства.

7. Фізичні особи як суб’єкти підприємництва в Україні - це:

A. Громадянин України.

B. Громадянин України та інших держав.

C. Громадяни інших держав.

План семінарського заняття

1. Місце і роль підприємства в сучасній економічній системі.

2. Класифікація підприємств за різними ознаками.

3. Основні тенденції зміни законодавчої бази, що регулює діяльність підприємств.

4. Охарактеризувати основні функції підприємства.

5. Переваги і недоліки об’єднань підприємств.

6. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку підприємства.

Індивідуально-консультаційна робота студентів

1. Скласти статут підприємства.

2. Скласти колективний договір.

Перелік питань для самостійної роботи

1. Законодавча база створення і функціонування підприємств.

2. Життєвий цикл підприємства (створення, реєстрація, виробничогосподарська діяльність, реорганізація, ліквідація).

3. Статут підприємства, колективний договір.

Література [1, 19-21, 35-38]

Т2. Підприємницька діяльність суб’єктів господарювання.

Мета заняття: з’ясувати і вивчити сутність, значення, правове забезпечення організаційної форми і типологію підприємництва в Україні.

Студент повинен знати: сутність підприємництва як особливого виду діяльності, його функції, принципи, форми, типи і моделі функціонування, державне регулювання підприємництва.

Студент повинен вміти: аналізувати економічну ситуацію в Україні і виокремлювати основні функції сфери підприємницької діяльності.

Методичні вказівки

Підприємство – самостійна відособлена виробничо-господарська одиниця (господарюючий суб’єкт) у системі суспільного розподілу праці; основна форма організації виробничо-господарської діяльності в сучасній економіці. Воно створюється для виробництва і реалізації продукції (товару), виконання робіт, надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку, має права юридичної особи, незалежно від форм власності на засоби виробництва й інше майно, діє на принципах господарського розрахунку і не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємство самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і інших обов’язкових платежів.

Його головна задача – задоволення суспільних потреб у продукції (роботах, послугах) і реалізація на основі отриманого прибутку економічних і соціальних інтересів трудового колективу і власника майна.

Цільова функція підприємства – максимізація доходу (прибутку), є його довгостроковою метою, за для якої воно може в деяких випадках на короткий строк прагнути до росту обсягу виробництва, дотримуючи якої- небудь ринкової тактики чи навіть тимчасово скорочувати виробництво.

Виокремлюють три головні функції підприємницької діяльності див. рис. 1.

Рис. 1. Основні функції підприємницької діяльності

Підприємницька діяльність здійснюється згідно з чинним законодавством і має суб’єктів і об’єкти підприємницької діяльності. При цьому необхідно звернути увагу на те, що законодавством України не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військовослужбовцям, посадовим особам органів прокуратури, суду, дер­жав­ної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади й управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств.

Підприємництво здійснюється за певними принципами, має власні форми, типи і моделі функціонування.

Моделі підприємницького бізнесу зображено на рис. 2.

Рис. 2. Моделі підприємницького бізнесу

Далі звернути увагу на види підприємницької діяльності: виробнича, комерційна, фінансова.

Необхідно розглянути сутність та методи державного регулювання підприємницької діяльності.

Методи державного регулювання підприємницької діяль­нос­ті

Тести

1. Визначте критерії вибору виду підприємницької діяльності

B. Фінансові можливості суб’єкта підприємницької діяльності, наявність матеріальних, трудових ресурсів.

C. Практичний досвід підприємця.

D. Підприємницький талант.

E. Ступінь майнової відповідальності за зобов’язаннями.

F. Все вищезазначене.

2. Виробнича підприємницька діяльність відбувається за такими формами

A. Традиційна підприємницька діяльність.

B. Вказане в пп. A, C, D, E.

C. Економічна та інформаційна підприємницька діяльність.

D. Інноваційна підприємницька діяльність.

E. Традиційна підприємницька діяльність з частковою інновацією.

3. Назвіть основні складові елементи процесу закупівельної роботи

A. Вивчення попиту, пропозиції та кон’юнктури ринку.

B. Закупівля товарів.

C. Реклама.

D. Вказане в п.п. A, B, C.

E. Виробництво.

4. Визначте суб’єктів підприємницької діяльності у торгівлі

A. Магазини, магазини-склади, товарні біржі.

B. Дрібнороздрібна торговельна мережа.

C. Оптові підприємства, речові та продовольчі ринки, рекламні агентства.

D. Все вищезазначене.

5. Основним елементом комерційної діяльності у підприємництві вважають

A. Сукупність елементів просування товарів, що забезпечують виконання планових завдань.

B. Заходи щодо пошуку та збуту товарів.

C. Сукупність операцій з налагодження комерційних контактів для закупівлі товарів.

6. Об’єктами комерції можуть бути

A. Товари, сировина, нерухомість, машини, обладнання.

B. Проведення ломбардних операцій.

C. Виготовлення і реалізація товарів.

7. Фактори, що позитивно впливають на розвиток комерційної діяльності

A. Наявність конкуренції, свобода цін.

B. Зростання виробництва, свобода у виборі постачальників, монополізм.

C. Монополізм, обмеження в системі товаропостачання, зниження виробництва товарів.

8. Які фактори стримують розвиток підприємницької діяльності?

A. Наявність конкуренції, свобода цін.

B. Зростання виробництва, свобода у виборі постачальників, монополізм.

C. Монополізм, обмеження в системі товаропостачання, зниження виробництва товарів.

9. Визначте з нижчезазначених договорів такі, що належать до майнових

A. Зберігання, позики, перевезення, майнового найму.

B. Купівлі-продажу, постачання, обміну, дарування.

C. Оренди та підряду.

D. Все вищезазначене.

10. До каналів збуту відносяться

A. Ярмарки, аукціони, дилерська мережа.

B. Мережа фірмових магазинів та оптових і роздрібних фірм.

C. Все вищезазначене, а також біржі.

11. З наведених визначень поняття " посередники" вкажіть те, яке найповніше відображає його сутність

A. Особи (юридичні або фізичні), які укладають угоди з клієнтами.

B. Особи, що представляють на ринку інтереси виробників чи споживачів, а самі не є такими.

C. Особи, що займаються комерційною та виробничою діяльністю.

12. Що може бути об’єктом купівлі-продажу фінансового підприємництва?

A. Товари, послуги, цінні папери, споруди.

B. Гроші, валюта, цінні папери.

C. Будови, споруди, приміщення, устаткування, ноу-хау.

План семінарського заняття

1. Сутність, принципи та моделі підприємницької діяльності.

2. Види підприємницької діяльності.

3. Порядок проведення державної реєстрації суб’єктів підприємництва.

4. Порядок ліквідації суб’єктів підприємництва.

5. Історичний розвиток малого бізнесу.

6. Розвиток малих підприємств в сучасних умовах господарювання.

7. Оподаткування малих підприємництва: проблеми і недоліки

Перелік питань для самостійної роботи

Збір інформації про малі підприємства та спрощену систему оподаткування.

Література [8-10, 18-21, 32-40]

Т. 3. Види підприємств і об’єднань

Мета заняття: з’ясувати і вивчити класифікацію підприємств, види об’єднань підприємств, сформувати у студентів базові знання щодо економічних процесів, що склалися і функціонують на ринку.

Студент повинен знати: класифікаційні ознаки підприємництва, умови і методи започаткування нової підприємницької одиниці.

Студент повинен вміти: розрізняти типи підприємств і об’єднань, чітко усвідомлювати можливості, права та відповідальність різних видів підприємств, враховуючи їх засновницькі документи і підприємницький статус.

Методичні вказівки

Відповідно до Господарського кодексу України (розділ 7 ст. 63 п. 1–7) підприємства підрозділяються на види та організаційні форми за такими класифікаційними ознаками (рис.3):

Рис. 3. Класифікація видів підприємств

Підприємства мають право на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не йде в розріз з антимонопольним законодавством України (рис. 4).

Рис. 4. Види об’єднань підприємств

План семінарського заняття

1. Сутність, принципи та моделі підприємницької діяльності.

2. Види підприємницької діяльності.

3. Порядок проведення державної реєстрації суб’єктів підприємництва.

4. Порядок ліквідації суб’єктів підприємництва.

Перелік питань для самостійної роботи

Написання кросвордів, конспектів, тестів, ситуацій.

Література [8-10, 18-21, 32-40]

Т. 4. Технологія створення власної справи.

Мета заняття: формування у студентів усвідомлення послідовності дій підприємця при створенні власної справи.

Студент повинен знати: етапи та особливості створення підприємства, етапи створення бізнес-плану.

Студент повинен вміти: орієнтуватися в господарському та податковому законодавстві, розробити бізнес-план підприємства.

Методичні вказівки

Основні етапи створення підприємства тісно пов’язані з підприємницькою логікою і налічують певну послідовність дій підприємця (див. рис. 5).

Рис. 5. Етапи створення підприємства

Спочатку проводиться аналіз обмежень, які необхідно врахувати, небезпек, можливостей, що виникають у зовнішньому середовищі.

Процес планування. Ефективне планування має однакові складові:

постановка мети і визначення конкретних задач;

виявлення першочергових задач і наступне їхнє рішення в порядку значимості;

рішення задач з урахуванням власного і чужого досвіду;

співставлення результатів виконання тієї чи іншої задачі (іноді досягнення однієї мети суперечить досягненню іншої);

збір вичерпної інформації про ситуацію;

вибір можливих способів досягнення цілей;

аналіз усіляких небезпек, стримуючих факторів, що можуть затримати вас чи не дозволити досягти проміжних цілей;

пошук можливих шляхів подолання цих несприятливих обставин з урахуванням усіх альтернативних можливостей;

ухвалення кардинального рішення про найкращий спосіб просування до реалізації мети і складання списку основних дій у тій послідовності, що необхідна для її досягнення;

створення плану і його корегування з урахуванням можливих помилок (до втілення його в життя).

Якщо ви будете дотримуватись плану, то виконаєте свої задачі. Якщо ні, то потрібно створювати нові плани.

Бізнес-план – це типовий документ, який складається підприємцем переважно на 3-5 років, налічує вихідні умови, цілі, особливості створення та ведення власної справи.

Розмір і потреби вашого потенційного ринку визначають наступні параметри для прийняття рішень:

масштаб операцій;

місце розташування;

конкуренти;

рівень збуту (обсяг продажу);

ціноутворення і загальна торгова політика;

асортимент товарних запасів;

додаткові послуги споживачам;

маркетингова політика стимулювання збуту.

Існує ряд факторів, що впливають на рентабельність бізнесу:

обсяг продажу;

ціна;

накладні витрати (постійні витрати);

змінні витрати.

Інвестиції і фінансування.

Кількість грошей, яку планується інвестувати в бізнес, визначається:

масштабами операцій;

наміром придбати або орендувати активи;

рівнем підтримки запасів;

рівнем продажу у кредит.

Фінансовий контроль і управління магазином.

Після визначення задач у плануванні ринку збуту, а також витрат, прибутку, інвестицій і фінансування, необхідно створити систему, що дає можливість планам реалізуватись за такими напрямками:

дотримання законів, що відносяться до вашого бізнесу;

визначення і сплата податків;

облік всіх ділових операцій;

добір і підготовка працівників і управління ними;

організація охорони каси і товарів;

регулювання збуту;

замовлення товарів;

розгляд претензій.

Сильні і слабкі сторони, можливості і проблеми.

Значний вплив на роздрібну торгівлю мають наступні фактори: економічні, політичні і законодавчі, соціальні і демографічні, а також науково-технічний прогрес (рис. 6).

Рис. 6. Зовнішнє середовище роздрібної торгівлі

Економічні фактори.

З економічних факторів корисно проаналізувати:

процентні ставки;

тенденції розвитку місцевої економіки і безробіття;

зміни в розподілі доходів населення на споживання і заощадження;

рівень інфляції.

Політичні і законодавчі фактори.

Політичні і законодавчі фактори тісно переплетені, як на загальнодержавному, так і на місцевих рівнях. Необхідно визначити вплив на ваш бізнес не тільки існуючого законодавства, але і тих законів, що перебувають у стадії обговорення і, швидше за все, будуть прийняті.

На місцевому рівні на ваш бізнес можуть серйозно вплинути плани влади про відкриття великих роздрібних підприємств, перспективи житлового будівництва, комерційні, шляхово-транспортні й інші проекти.

На ринок може серйозно впливати діяльність визначених опозиційних груп і кампаній, що проводяться ними в процесі вашого існування. Наприклад, кампанія проти паління в розвинутих країнах істотно знизила продажу тютюнових виробів.

Соціальні і демографічні фактори.

У цілому люди стали більше споживати матеріальних благ, що сприяє розвитку роздрібної торгівлі. Однак роздрібний торговець повинен усвідомлювати, що покупці стають більш знаючими в області своїх прав завдяки виникненню споживчих асоціацій. Насамперед їх цікавлять якість і ціна, крім того, велику увагу вони приділяють рівню обслуговування, а також стилю і дизайну торгових підприємств. Відповідно, власники магазинів повинні докладати багато зусиль до того, щоб імідж їхнього підприємства виправдував очікування клієнтів.

Науково-технічний прогрес.

Внаслідок науково-технічного прогресу виникають нові ринки, наприклад, персональні комп’ютерами. Крім того, технічні новинки можуть цілком змінити способи роботи роздрібної торгівлі, як це відбулося після винаходу штрихових кодів, що наносяться на товари і оброблюються електронними касовими апаратами.

Банківські рахунки. Суб’єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Ліцензія – спеціальний документ, що видається підприємствам та іншим суб’єктам підприємництва відповідними державними органами і надає право здійснювати окремі види підприємницької діяльності або вивозити цінні товари за межі країни.

Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного підрозділу займатися зазначеними видами торговельної діяльності.

Торговий патент видається державними податковими органами по місцю розташування підприємства чи його структурного підрозділу.

Підприємцям, що займаються роздрібною торгівлею необхідно звертатися в податкову службу за місцем розміщення пункту роздрібного продажу товарів. Якщо ж ви є власником пересувної торгової мережі, то патент вам повинні видати за місцем реєстрації підприємницької діяльності.

М 2. Зовнішнє середовище підприємницької діяльності, етична та соціальна відповідальність бізнесу

Т. 5. Зовнішнє середовище підприємства

Мета заняття: сприяти вивченню поняття, сутності та складових зовнішнього середовища підприємництва, усвідомлення податкової політики та державної звітності як елементу зовнішнього середовища.

Студент повинен знати: визначення внутрішнього і зовнішнього середовище, фактори прямої та непрямої дії, політико-правове середовище, податкова політика, функції податків, бухгалтерська та статистична звітність.

Студент повинен вміти: розрізняти типи середовища, визначати типи факторів, що впливають на діяльність підприємства.

Методичні вказівки

Підприємницька діяльність кожного окремого суб’єкта ринку народжується і проходить у підприємницькому середовищі, яке поділяється на внутрішнє та зовнішнє.

Внутрішнє середовище – це механізм життєдіяльності підприємництва, що взаємопоєднує окремі елементи бізнесу, якими підприємець може управляти (рис. 7):

П І Д П Р И Є М Е Ц Ь

Рис. 7. Елементи внутрішнього середовища підприємства

Зовнішнє середовище – це сукупність факторів, що в тій чи іншій мірі впливають на діяльність підприємця, але не можуть управлятись самим підприємцем. Серед них розрізняють фактори прямої та непрямої дії.

До факторів зовнішнього середовища прямої дії відносяться:

державні органи і закони, профспілки;

конкуренти;

рівень компетентності;

імідж фірми;

джерела силового тиску.

Державні органи реєструють підприємницьку діяльність, стягують податки, інші платежі на підставі дії законів, розпоряджень, указів, що видаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами у відповідності з видами підприємництва тощо (рис.8).

З О В Н І Ш Н Є С Е Р Е Д О В И Щ Е

З О В Н І Ш Н Є С Е Р Е Д О В И Щ Е

Рис. 8. Зовнішнє середовище, що оточує підприємця

Профспілки – захищають права підприємців, найманих робітників у відповідності з нормами Конституції та трудового права України.

Конкуренти – це “стимулятори” розвитку підприємництва: пошуку нових ідей, поліпшення якості, зниження ціни. Виступають “локомотивом” підприємницької діяльності та природнім регулятором ринкових відносин.

Рівень компетентності – це досвід, вимоги, правила, які притаманні споживачам, конкурентам у кожний окремий момент часу, до яких пристосовується підприємець.

Джерела силового тиску – це, з одного боку, державні органи, які контролюють, регулюють та вирішують питання, пов’язані з порушення фінансової та іншої дисципліни у питаннях підприємництва; з другого, - шантаж, залякування та інші протиправні дії, що виникають з боку незаконних формувань (рекет).

До факторів зовнішнього середовища непрямої дії відносять:

політичні фактори;

світовий ринок;

науково-технічні досягнення;

соціальні фактори;

стан економіки країни;

рівень психологічного сприйняття дійсності.

Ці фактори впливають на підприємництво опосередковано, через інші фактори, в певних ситуаціях. Так, політичні фактори впливають на довгострокове планування бізнесу, розмір вкладання грошей у справу, інвестиційну привабливість. Світовий ринок диктує свої умови та правила гри на конкретному сегменті ринку. Науково-технічні досягнення впливають на рівень засобів виробництва та вимоги до рівня освіти персоналу. Соціальні фактори визначають склад споживачів у бізнесі за віком, статтю, видом діяльності. Стан економіки країни визначає також, як і політичні фактори, інвестиційну привабливість визначеного виду підприємництва. Рівень психологічного сприйняття дійсності формує ставлення споживача до запропонованого товару, послуги, бізнесу взагалі.

Політико-правове середовище складається із встановлення державою основних правових засад на підставі прийняття законів, указів, розпоряджень органами державної влади у відповідності з політикою, що проводить держава в визначений період часу.

У період побудови ринкового простору та відповідних ринкових відносин у суспільстві держава виконує такі функції:

створює правові основи підприємницької діяльності;

забезпечує належний правопорядок у країні і національну безпеку;

стабілізує економіку;

прискорює економічне зростання;

забезпечує соціальний захист і соціальні гарантії;

захищає права споживачів;

захищає конкуренцію.

Створення необхідних правових умов підприємницької діяльності – це формування та досягнення незмінності правової бази, а також створення стимулів щодо розвитку підприємництва.

Держава впливає на підприємництво шляхом проведення фіскальної, кредитно-грошової, науково-технічної, амортизаційної, інвестиційної, політики ціноутворення (табл. 1).

Таблиця 1 Засоби впливу держави на підприємництво

План семінарсько-практичного заняття

1. Розв’язування задач щодо визначення ціни на продукцію.

Методичні вказівки

Ціна – це грошовий вираз вартості товару при умові, що попит дорівнює пропозиції.

Існують такі основні методи ціноутворення:

- метод „витрати +прибуток”;

- метод „забезпечення фіксованого прибутку”;

- метод „за рівнем поточних цін”;

- метод „за рівнем попиту”;

- метод „ установлення ціни стосовно базисного пункту”.

Ціна реалізації може обчислюватися за формулою:

(5.1)

де: – собівартість виробу;

– прибуток;

– акцизний збір;

– податок на додану вартість;

– націнка торгівельна;

– націнка збутових організацій.

Приклад:

Визначити суму ПДВ і акцизного збору, суму збутової націнки та оптову ціну виробу за такими даними: ціна підприємства-виробника – 50 грн., ставка акцизного збору – 25%, збутова націнка – 20%.

Розв’язання:

Визначається ціна з урахуванням акцизного збору:

- сума акцизного збору, що включає ціну:

(грн.)

- сума ПДВ, яка включається у ціну підприємства:

(грн.)

- визначаємо вільну відпускну ціну з ПДВ:

(грн.)

- сума збутової націнки:

(грн.)

- оптова ціна:

(грн.)

Задачі для розв’язку