А. М. Савченко, О. В. Веляда

ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ

ТА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

Для студентів денної та заочної форм навчання

спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»

спеціалізації «Управління і економіка охорони здоров’я».

освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

Черкаси

Савченко А. М. Програма виробничої та переддипломної практики: для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» спеціалізації «Управління і економіка охорони здоров’я» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» / А. М. Савченко, О. В. Веляда. – Черкаси: Східноєвропейський ун-т економіки і менеджменту, 2013. – 28 с. – [Укр. мова.]

Рецензент

В. П. Коцюруба, начальник управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради, кандидат медичних наук

Відповідальний за випуск

О. М. Строгалова

Затверджено навчально-методичною радою університету як методичний посібник для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» спеціалізації «Управління і економіка охорони здоров’я» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», протокол № 17/11 від 22.12.2013.

© Східноєвропейський університет

економіки і менеджменту, 2013

ВСТУП

Практика студентів вищих навчальних закладів України є невід’ємною складовою частиною освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовки випускника за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст».

У період практики студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь та навичок, професійних якостей особистості фахівця. Від ступеня успішності на цьому етапі залежить професійне ставлення досвоїх обов’язків майбутнього фахівця в галузі охорони здоров’я.

У методичному посібнику розглядаються загальні питання організації, проведення і підведення висновків виробничої та переддипломної практики студентів спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»спеціалізації «Управління і економіка охорони здоров’я».

Програму виробничої та переддипломної практики студентів спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» спеціалізації «Управління і економіка охорони здоров’я» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» підготовлено відповідно до Закону України «Про вищу освіту», «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (наказ №93 від 08.04.1993 р.), «Методичних рекомендацій по складанню програм практики студентами вищих навчальних закладів України» (лист № 31-5/97 від 14.11.1996 р.), «Програми нормативних навчальних дисциплін підготовки спеціаліста галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування», розробленою науково-методичною комісією з менеджменту і адміністрування Київ, 2011.

В основу змісту програми практики покладено головні положення відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста.

Програма практики є основним навчально-методичним документом для студентів і наукових керівників практики від навчального закладу та бази практики.

1. ВИМОГИ ДО ОБ’ЄКТА ВИРОБНИЧОЇ ТА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

Об’єктом виробничої та переддипломної практики для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» для студентів спеціальності 7.050201 «Менеджмент організацій» спеціалізації «Управління і економіка охорони здоров’я» можуть бути державні установи та організації галузі охорони здоров’я, заклади охорони здоров’я різних форм власності та організаційно-правових форм, які є юридичними особами та здійснюють один чи кілька видів економічної діяльності за Державним класифікатором видів економічної діяльності ДК 009-96 і функціонують не менше трьох років.

Базою практики можуть бути: лікарні (дільничні, районні, міські, обласні), поліклініки, амбулаторії, пологові будинки, диспансери, медико-санітарні частини промислового підприємства, санітарно-епідеміологічні станції, управління охорони здоров’я, санаторії, реабілітаційні центри, аптеки, підприємства медичної промисловості.

Заклади охорони здоров’я повинні відповідати сучасним вимогам, тобто мають застосовувати передові форми й методи управління й організації планово-економічної роботи, комерційної й маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, впроваджувати прогресивні методи й технології, організації праці та управління.

Установи, організації, підприємства та заклади охорони здоров’я, де студент проходить практику, стають об’єктом проведення самостійного прикладного дослідження та в подальшому сприяють виконанню дипломної роботи.

Розподіл студентів за об’єктами практики та призначення керівників проводиться кафедрою менеджменту і економіки охорони здоров’я та оформлюється наказом ректора університету. Після підписання наказу зміна в організаційних питаннях виробничої практики не допускається.

2. КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі кафедри менеджменту охорони здоров’я. Керівництво практикою полягає у:

· видачі студентам індивідуальних завдань;

· наданні необхідних інструкцій щодо проходження практики;

· проведенні консультацій згідно графіка;

· прийомі та перевірці звітів з практики;

· оцінюванні звітів та організації захисту.

Обов’язки керівника практики від вищого навчального закладу:

· оцінка стану та відповідності бази практики основним вимогам вищого навчального закладу та визначення рівня їх готовності для прийняття студентів;

· проведення установчих зборів студентів перед відправленням на практику;

· проведення комплексу організаційних заходів перед відправленням студентів на практику: контроль забезпечення студентів необхідними документами (направ­лення, програми, методичні вказівки, щоденники, індивідуальні завдання; теми роботи тощо);

· складання графіка виконання програми практики;

· проведення регулярних, відповідно затвердженого графіка, консультацій.

· відвідування баз практик студентів, контроль за дотриманням студентами-практикантами правил внутрішнього розпорядку, затверджених керівництвом закладу;

· інформування студентів про подання пись­мового звіту після завершення практики, про порядок оформлення вико­наного індивідуального завдання, про підготовку доповіді, повідомлення, виступу;

· контроль за дотриманням термінів виконання завдання практики та їх корегування;

· перевірка звітів з практики та допуск їх до захисту;

· підготовка і здача завідувачу кафедри письмового звіту про проходження практики студен­тами. У звіті висвітлюються недоліки, виявлені при перевірці проходження практики, вносяться пропозиції щодо поліпшення організації і підвищення результативності практики.

Обов’язки керівників практики від підприємства – об’єкта практики

Керівництво студентами-практикантами на робочих місцях здійснюється керівниками та провідними фахівцями установи, організації або закладу охорони здоров’я. На початку практики керівник практики на підприємстві зобов’язаний провести організаційну зустріч зі студентами, а потім екскурсію по підприємству з метою ознайомлення студентів з основними видами його діяльності, лінійними та функціональними підрозділами та відрекомендувати студентів-практикантів керівникам цих підрозділів; провести заняття-інструктаж щодо правил внутрішнього розпорядку й поведінки на підприємстві, правил техніки безпеки, протипожежних правил. Також керівники практикою від підприємства зобов’язані:

· організувати робоче місце та створити необхідні умови для проходження практик студентами;

· забезпечити студентів необхідними інформаційно-документальними матеріалами щодо діяльності закладу;

· залучити студентів-практикантів до активної участі в поточній роботі організації та її структурних підрозділів;

· забезпечити студентів необхідними технічними засобами для обробки первинної інформації, підготовки звіту та виконання індивідуального завдання;

· контролювати хід виконання як окремих завдань, так і всієї програми практики в цілому;

· перевірити підсумковий звіт студента про проходження практики та скласти відповідний відгук.

Обов’язки студентів-практикантів під час проходження практики:

· до початку практики одержати від керівника практики (викладача навчаль­ного закладу) всі необхідні організаційно-методичні матеріали та консультацію щодо оформлення всіх документів;

· своєчасно прибути на місце проходження практики і документально оформити її початок;

· дотримуватися трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, вимог техніки безпеки та інших норм;

· у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики та нести відповідальність за виконання дорученої роботи;

· регулярно відвідувати керівника практики від вищого навчального закладу у встановлені графіком дні консультацій;

· у повному обсязі виконати поставлені завдання відповідно до програми практики та рекомендацій, наданих керівниками;

· своєчасно підготувати та оформити належними чином звіт про проходження практики;

· захистити звіт про проходження практики у визначений термін.

3. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Метою виробничої практики є розвиток навичок і вмінь інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення прикладних проблем управління закладами охорони здоров’я, удосконалення системи управління їх діяльністю в сучасних умовах господарювання; набуття вміння адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію передового досвіду підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства; закріплення практичних навичок проведення економічного дослідження, формування його інформаційного, правового та методичного забезпечення, виходячи із суті проблем, що вирішуються, та обмежень, пов’язаних з діяльністю конкретного підприємства; впровадження розроблених рекомендацій та пропозицій у практичну діяльність закладів охорони здоров’я.

Практична підготовка студентів передбачає безперервність та послідовність засвоєння потрібного обсягу практичних знань і умінь відповідно до кваліфікаційного рівня «спеціаліст».

Завданнявиробничої практики. Під час виробничої практики студент повинен опанувати систему вмінь і набути навичок щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обіймати випускник СУЕМ, основним видом діяльності якого є управлінська діяльність.

Результатами виробничої практики є:

− проведення комплексного аналізу діяльності організації з використанням сучасних методик з позицій системного підходу;

− проведення наукових досліджень та впровадження їх результатів у практичну діяльність підприємства;

− планування організаційних змін з урахуванням розроблених стратегій організаційного розвитку, у тому числі з використанням інструментарію реінжирингу бізнес-процесів, реструктуризації та реорганізації;

− формування пропозицій щодо створення сприятливих умов для навчання та розвитку персоналу організації; заходів з оцінювання та стимулювання персоналу;

Дотримання професійної етики консультанта в процесі здійснення наукових досліджень на об’єкті практики, формування плідних консультант-клієнтних відносин тощо.

Виробнича практика проводиться в колективній та індивідуальній формах. Колективна форма передбачає консультації, бесіди зі спеціалістами різних служб для одержання інформації, необхідної для проведення дослідження. Індивідуальна форма передбачає безпосереднє вивчення програмних питань практики, виконання відповідних розрахунків та формулювання висновків, складання звіту про проходження виробничої практики.

4. ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Виробнича практика освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» проводиться на посадах низового та середнього рівня управління в різних лінійних та функціональних підрозділах закладів охорони здоров’я усіх форм власності та організаційно-правових форм.

Основні напрями професійної діяльності, у яких відбувається практична підготовка, - організаційно-управлінська, адміністративно-господарська та інформаційно-аналітична; суміжні - економічна, маркетингова, обліково-контрольна, освітня та науково-дослідна.

4.1. Загальна характеристика підприємства

Загальна системна характеристика підприємства:

− охарактеризувати статус підприємства (дату створення, юридичну адресу, форму власності, належність до певної організаційно-правової форми, основні цілі, функції та обмеження діяльності);

− стисло описати історію створення і розвитку підприємства; форми власності та господарювання, їх трансформування за умов розвитку ринкових відносин; форми залучення інвестицій; визначити стадію життєвого циклу підприємства;

− ознайомитися зі статутом підприємства, проаналізувати його відповідність чинному законодавству, проаналізувати дотримання державних вимог щодо реєстрації та діяльності підприємства; ознайомитися з основними видами господарської діяльності (переважаюча спеціалізація), охарактеризувати галузеву належність підприємства.

Охарактеризувати середовище функціонування підприємства:

− визначити характер району функціонування медичного закладу (національний, регіональний, міський, районний тощо);

− зібрати інформацію стосовно кількості медичних закладів, які є безпосередніми конкурентами закладу, що є базою практики та оцінити ступінь інтенсивності конкуренції;

− відповідно до моделі «п’яти сил конкуренції» М. Портера охарактеризувати складові конкурентного середовища організації;

− дати загальну характеристику середовища функціонування закладу, з’ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі регіону, скласти схему його взаємозв’язків з іншими підприємствами, організаціями і установами (зовнішнім середовищем):

− постачальниками матеріально-технічних ресурсів;

− споживачами послуг;

− банками;

− державними органами;

− науково-дослідними організаціями.

− оцінити стабільність зв’язків, облік і контроль виконання господарських договорів, ступінь їх ефективності, вплив на діяльність закладу та конфігурацію органів управління. Орієнтовно визначити авторитет закладу як партнера у підприємницькому середовищі;

− надати характеристику району обслуговування (функціонування) закладу та проаналізувати демографічні показники;

− визначити стан захворюваності контингенту населення, яке проживає на території обслуговування закладу;

− перелік видів медичної допомоги, які надаються в даному закладі.

Завдання 1. Управління організаційною підсистемою підприємства

1.1. Загальна характеристика організаційної структури

− Дослідити організаційну структуру управління та побудувати органіграму підприємства і дати пояснення до неї.

− Проаналізувати положення про структурні підрозділи та визначити функціональні обов’язки працівників, що закріплені у посадових інструкціях одного зі структурних підрозділів.

− Охарактеризувати конкретний структурний підрозділ (відділення, управління тощо), де студент безпосередньо проходить практику − бажано підрозділ, який здійснює діяльність з проблеми, що є предметом дослідження.

− Розробити пропозиції подальшого вдосконалення організаційної схеми управління з урахуванням існуючих функціональних обов’язків, трудомісткістю їх виконання, ступеня централізації інформації для підготовки та прийняття управлінських рішень.

1.2.Порядок приймання одноосібних і колегіальних рішень; система комунікацій

За результатами аналізу скласти схему комунікаційної мережі для обміну інформацією про прийняття управлінських рішень щодо ключових аспектів управлінської діяльності на підприємстві.

1.3.Проаналізувати інформаційну систему, що використовується в організації (категорія, клас, вид, тип)

− Дати характеристику основних елементів програмного продукту та управлінських функцій, які автоматизує система.

− Проаналізувати ресурси, технології. Що вимагає інформаційна система.

− Визначити ресурси глобальної мережі Інтернет для підтримки бізнес-процесів підприємства.

− Проаналізувати безпеку й захист інформаційної системи, комп’ютерних мереж організації.

− Навести документи, які розробляються (готуються) автоматизованою програмою.

− Проаналізувати ефективність використання можливостей АРМ фахівців підприємства.

− Проаналізувати оперативність опрацювання масивів інформації, зробити висновки про раціональність витрат робочого часу при вирішенні управлінських завдань.

1.4.Організація праці апарату управління. Охорона праці, техніка безпеки

− Вивчити режим роботи керівника закладу охорони здоров’я: час роботи, час прийому відвідувачів, проведення нарад, роботи з документами.

− Дослідити роботу секретаря керівника: обов’язки, права, режим роботи.

− Розробити проекти підготовчих документів до таких заходів, як наради, збори, інші види управлінської діяльності.

− Вивчити прийоми ділового спілкування, вирішення конфліктних ситуацій у трудовому колективі. Взяти участь в обговоренні окремих питань щодо поліпшення обслуговування пацієнтів, підвищення ефективності роботи та якості надання медичної допомоги.

− Основні документи, що регламентують охорону праці та техніку безпеки в закладах охорони здоров’я.

Завдання 2. Управління матеріально-технічною підсистемою

2.1. Проаналізувати стан та визначити основні напрями розвитку матеріально-технічної бази підприємства

− Визначити склад необоротних активів підприємства, частку основних засобів у їх складі, забезпеченість ними підприємства.

− Проаналізувати динаміку основних засобів підприємства у звітному періоді відповідно до їх структури залежно від: а) характеру використання; б) цільового призначення; в) участі у виробничо-технологічному процесі; г) джерел формування.

− Обчислити показники якісного стану і руху основних засобів підприємства у звітному періоді (коефіцієнт придатності, коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту основних засобів).

− Визначити показники ефективності використання основних засобів підприємства у звітному періоді (фондовіддачу − у фактичних та порівняльних цінах), фондомісткість, фондоозброєність праці; прибутковість основних засобів та часткові показники, зробити висновки про основні тенденції змін показників, вплив на обсяг операційної діяльності, зменшення рівня витрат, розмір прибутку підприємства.

− Сформувати базу даних про склад матеріальних оборотних фондів, проаналізувати їх склад та ефективність використання, виявити фактори, що визначають динаміку цих показників.

2.2. Оцінити ефективність технології роботи з матеріальними ресурсами

− Оцінити порядок і методи приймання товарів, медичних препаратів та виробів медичного призначення за кількістю та якістю, порядок оформлення документів.

− Охарактеризувати умови їх розміщення і забезпечення збереження відповідно до нормативних вимог.

− Надати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з приймання, зберігання, надання послуг.

− Охарактеризувати форми матеріальної відповідальності в закладах охорони здоров’я та звітність підприємства.

− Ознайомитися з оформленням товарних звітів і порядком їх подання, порядком проведення інвентаризації та оформленням інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей.

Надати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з матеріальними ресурсами закладів охорони здоров’я.

Завдання 3. Управління виробничо-технологічною підсистемою (операційна, маркетингова, комерційна, бутова діяльність)

3.1.Проаналізувати рівень управління операційною діяльністю підприємства та обґрунтувати пропозиції щодо напрямів удосконалення

− Проаналізувати динаміку показників, що характеризують обсяги реалізації послуг, операційної діяльності в цілому по підприємству і в розрізі його структурних підрозділів (потужність закладу; порівняння отриманих даних з нормативними або середніми аналогічними показниками інших закладів чи служб міста, району, області.

− Дослідити ритмічність роботи і сезонність надання послуг, визначити фактори, що їх обумовлюють.

− Проаналізувати й оцінити якість медичних послуг та їх конкурентоспроможність.

− Надати оцінку системі управління якістю діяльності закладу в цілому.

− Дослідити процеси розподілу (перерозподілу) ресурсів лікувального закладу для забезпечення операційного циклу підприємства.

− Проаналізувати стан товарно-матеріального забезпечення операційної діяльності.

− Визначити кількісну оцінку впливу факторів на розмір прибутку від операційної діяльності підприємства.

− Визначити динаміку структури чистого прибутку підприємства за напрямами його розподілу у звітному періоді.

− Визначити зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на формування переліку послуг закладу охорони здоров’я, здійснити їх аналіз. Ґрунтуючись на ньому, встановити пріоритетні напрями асортиментної політики підприємства.

− Встановити атрибути конкурентоспроможності послуг лікувального закладу.

На основі проведеного аналізу і виявлених факторів впливу, що визначають зміну обсягів і структури операційної діяльності, обґрунтувати напрями її оптимізації на підприємстві, розробити план-графік реалізації запропонованих заходів. Розробити пропозиції щодо удосконалення операційної діяльності з питань управління товарно-матеріальним забезпеченням на підприємстві.

3.2. Оцінити ефективність цінової політики підприємства

− Визначити основні групи факторів пріоритетного впливу на формування стратегічних цілей закладу охорони здоров’я і його завдань у сфері ціноутворення.

− Проаналізувати методи ціноутворення та причини зміни рівня цін в даному лікувальному закладі.

Визначити обсяг і структуру витрат реалізації певних видів медичних послуг для прийняття цінових рішень.

− Розрахувати еластичність попиту пацієнтів на окремі види медичних послуг закладу залежно від зміни ціни у досліджуваному періоді.

− Розрахувати динаміку реалізації окремих груп послуг для оцінки підходу ціноутворення (затратний чи ціннісний).

− Оцінити умови беззбиткової діяльності закладу охорони здоров’я при змінах цін на медичні послуги.

− Визначити тип конкурентного ринку, в умовах якого функціонує заклад (за допомогою індексу Харфіндела-Хіршмана).

− Розробити пропозиції щодо стратегії ціноутворення лікувального закладу, скоординувати її зі спеціалізацією, організацією та стимулюванням надання медичних послуг, враховуючи конкурентну ситуацію на ринку.

3.3. Оцінити ефективність логістичних систем підприємства

− Охарактеризувати службу управління логістикою (господарська частина) закладу охорони здоров’я, її завдання та функції.

− Проаналізувати інформаційну логістичну систему лікувального закладу: інформаційну інфраструктуру, інформаційні потоки.

− Описати механізм функціонування закупівельної логістики: її завдання, функції, планування закупок, вибір постачальників.

− Охарактеризувати організацію матеріальних потоків у просторі підприємства та у часі, значення обладнання для удосконалення діяльності закладу охорони здоров’я.

− Проаналізувати транспортні аспекти у логістичній системі підприємства: управління системою доставки (маршрути автотранспорту, плани перевезень тощо).

− Оцінити функціонування логістичної системи закладу та розробити комплекс заходів для її удосконалення.

− Сформувати пропозиції щодо комп’ютеризації операцій закупки сировини, продукції, товарів, обліку надання послуг та ін.

3.4. Оцінити ефективність комунікаційної політики підприємства

− Визначити практику організації діяльності комунікаційної служби лікувального закладу, її тип та структуру (за умови її наявності).

− Проаналізувати динаміку структури комплексу маркетингових комунікацій на підприємстві.

− Описати використання реклами на підприємстві за такими напрямами: класифікація видів реклами; характеристика каналів розповсюдження рекламних анонсів (тираж, аудиторія, вартість рекламного простору, формат, періодичність виходу та редакційній зміст видання або програми); особливості використання різних носіїв реклами.

− Оцінити напрями діяльності служби зв’язків з громадськістю для створення й підтримки іміджу закладу.

− Охарактеризувати форми й методи стимулювання надання послуг, спрямованих на споживачів.

− Описати метод розрахунку на комунікаційні потреби, оцінити його доцільність на підприємстві.

− Визначити кількісні та якісні характеристики основних адресантів комплексу маркетингових комунікацій закладу охорони здоров’я (враховуючи особливості медичних послуг, що реалізуються).

Розробити програму комунікаційних заходів з урахуванням попередньо проведеного аналізу та комунікаційної привабливості засобів масової інформації, розробити власне рекламне звернення.

3.5. Оцінити ефективність маркетингових досліджень підприємства

− Оцінити практику організації маркетингових досліджень в закладі охорони здоров’я (застосовувані методи, інструментарій, об’єкти дослідження, завдання, які були вирішені за допомогою досліджень).

− Проаналізувати систему маркетингової інформації, яка використовується керівництвом підприємства при прийнятті рішень (джерела внутрішньої та зовнішньої інформації, наявність банків даних).

− Обґрунтувати вибір методу маркетингових досліджень, найбільш доцільного у поставлених для реалізації завдань.

− Визначити розмір, структуру та метод відбору вибіркової сукупності для забезпечення репрезентативності даних.

− Скласти графік дослідження із зазначенням місця та часу його проведення.

− Підготувати інструментарій, необхідний для здійснення запланованих досліджень (розробити анкети для обраного виду опитування, написати сценарій для проведення фокус-групи тощо).

− Проаналізувати отримані дані з використанням програм типу ОСА.

− Оцінити фактичне сприйняття споживачами підприємства (чи його послуг).

− Розробити комплекс заходів спрямованих на вирішення вищезазначених проблем і підвищення конкурентоспроможності закладу.

Завдання 4. Проаналізувати управління соціально-психологічною підсистемою підприємства

− Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення діяльності з управління персоналом.

− Ознайомитися з кадровою політикою закладу охорони здоров’я, основними принципами роботи з персоналом, оперативними цілями щодо розвитку кадрового потенціалу.

− Визначити структуру персоналу за різними ознаками: за категорією, статтю, рівнем кваліфікації, освітою, стажем роботи в даному закладі. Охарактеризувати ступінь якісного розміщення персоналу згідно з кваліфікаційними вимогами до посад, які обіймають працівники (за освітньо-кваліфікаційним рівнем).

− Здійснити дослідження існуючої в закладі практики добору, відбору та прийому персоналу. Проаналізувати зв’язки підприємства із зовнішніми джерелами відбору персоналу (медичні університети, коледжі, управління охорони здоров’я, служби зайнятості).

− Проаналізувати аспекти трудової адаптації робітників на підприємстві (психологічний, соціально-психологічний, професійний, організаційний), а також напрямки адаптації (первинна та вторинна адаптація).

− Визначити принципи та методи роботи з кадровим резервом, що застосовується в закладі; джерела резерву керівних кадрів; зміст роботи щодо відбору кандидатів у резерв керівних кадрів.

− Проаналізувати динаміку та структуру фонду оплати праці (основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати). Визначити форми і системи оплати праці в закладі, відповідність тарифних ставок (штатних окладів працівників їх кваліфікації, обґрунтованість диференціації тарифних ставок (окладів).

− Ознайомитися з планами розвитку трудового колективу: розвиток кар’єри, систему навчання працівників, підвищення кваліфікації.

− Зробити висновки щодо ефективності кадрової політики, яку реалізовано в закладі та надати пропозиції щодо її удосконалення.

− Оцінити ефективність процесу навчання та розвитку персоналу закладів охорони здоров’я.

− Обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності використання людських ресурсів підприємства.

Завдання 5. Управління фінансово-економічною підсистемою

5.1. Проаналізувати результати і ефективність діяльності підприємства та скласти прогноз розвитку фінансово-економічних показників

− Проаналізувати динаміку обсягу і структуру поточних витрат закладу охорони здоров’я (на основі бухгалтерської звітності за напрямами діяльності), а також їх рівень до загального обсягу реалізації (надходження) в абсолютних і відносних показниках (%).

− Вивчити й оцінити собівартість медичних послуг, виконання завдання по зниженню собівартості послуг.

− Проаналізувати прямі матеріальні затрати, прямі трудові затрати, непрямі затрати у собівартості послуг.

− Провести аналіз структури оборотних активів окремими видами активів та оцінити зміни, що відбулися в них протягом звітного періоду.

− Кількісно оцінити вплив факторів, що обумовлюють зміни в обсязі оборотних активів закладу.

− Оцінити обсяг і структуру джерел формування оборотних коштів та напрямів їх використання у минулому періоді.

− Оцінити ритмічність і синхронність грошових потоків закладу, а також можливість виконання зобов’язань підприємства.

− Провести діагностику ефективності управління оборотними активами закладу.

− Проаналізувати обсяг і структуру власного капіталу закладу, випадків збільшення власного капіталу та доцільність цих проектів.

− Проаналізувати дивідендну політику підприємства на основі коефіцієнта дивідендних виплат, частки фонду виплати дивідендів у загальному обсязі чистого прибутку та частку підприємницького доходу або доходу засновника.

− Провести аналіз показників рентабельності закладу охорони здоров’я та причин, що зумовили зміну їх кількісної оцінки. Розробити пропозиції щодо удосконалення роботи з питань управління власним і позиковим капіталом на підприємстві.

− Оцінюючи рівень організації облікової діяльності в закладі охорони здоров’я, зробити висновки щодо організації обліку товарно-матеріальних, грошових коштів, цінних паперів, розрахункових та кредитних операцій на основі первинних документів (підібрати показники, які описують параметри об’єктів аналізу).

− Зробити висновки стосовно ефективності організації бухгалтерського обліку та дати пропозиції щодо їх удосконалення.

Розробити план-прогноз фінансового результату закладу, виходячи з потреби підприємства у фінансуванні необхідного соціального та виробничого розвитку, створення спеціальних фінансових фондів за умовами самофінансування, а також обов’язкових платежів, що здійснюються з прибутку підприємства, розрахувати розмір необхідного прибутку на плановий період.

Завдання 6. Управління стратегічним розвитком організації та її конкурентоспроможністю

− Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за розробку стратегії.

− Здійснити комплексний аналіз діяльності закладу охорони здоров’я з використанням сучасних методик з позиції системного підходу.

− Визначити стратегічні позиції стратегічних зон господарювання закладу за матрицею Мак-Кінсі та розробити рекомендації щодо їх розвитку в перспективі.

− Розробити стратегічні заходи функціонування організації з метою вибору оптимальної стратегії.

− Обґрунтувати шляхи реалізації конкурентних переваг підприємства.

− Розробити стратегічні альтернативи розвитку закладу та вибрати найбільш оптимальну з них.

− Розробити стратегію конкурентної переваги закладу та стратегічну програму здійснення корпоративної стратегії.

Завдання 7. Управління інноваційною діяльністю

− Проаналізувати інноваційно-інвестиційну діяльність закладу охорони здоров’я.

− Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності.

− У результаті дослідження необхідно з’ясувати, чи здійснює підприємство інвестиційну діяльність. Якщо так, то студенту необхідно розрахувати ефективність проектів і розробити заходи щодо вдосконалення інвестиційної діяльності.

− Проаналізувати структурні елементи нововведень у діяльності підприємства за звітній період згідно з існуючою класифікацією.

− Охарактеризувати кінцевий результат діяльності закладу охорони здоров’я на відповідність «інноваційна продукція» або «інноваційний продукт» згідно із Законом України «Про інноваційну діяльність».

− Оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізувались в закладі.

− Оцінити доцільність та можливість розробки інноваційної стратегії діяльності підприємства.

− Проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансового інвестування.

− Оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві.

− Розробити пропозиції щодо перспективи розвитку інноваційної та напрямів інвестиційної діяльності закладів охорони здоров’я.

4.2. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства

Залежно від спеціалізації навчання, наукових інтересів та особистих бажань студент повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження певного нововведення (інновації).

Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-комерційна, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових методів лікування й діагностики, диверсифікація, пере спеціалізація діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування і т. д.).

Розробка пропозиції має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного й закордонного досвіду провідних підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.

У звіті про проходження виробничої практики результати проведеної роботи викладаються за такою структурою:

− загальна характеристика суті пропозиції (нововведення, що пропонується здійснити);

− обґрунтування доцільності застосування пропозиції (нововведення) та очікувані результати від її реалізації, в тому числі розрахунок економічного ефекту (за можливості);

− стан готовності підприємства до введення пропозиції (нововведення);

− план організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження такої пропозиції.