Типи нервових систем тварин

У процесі еволюції у тварин виникли такі типи нервової системи: дифузна, стовбурова, вузлова та трубчаста.

Дифузна нервова система найдавніша, характерна для кишковопорожнинних, у яких утворена дифузним сплетінням нервових клітин в ектодермальному шарі тіла тварин. Примітивність такої системи полягає в тому, що відсутнє розподілення її на центральну та периферичну частини та відсутні довгі провідні шляхи. Сітка відносно повільно проводить подразнення в усіх напрямках від нейрону до нейрону. Так як нейрони пов'язані з шкірно-м᾽ язовими клітинами, то хвиля збудження від якої завгодно точки тіла поширюється далі і супроводжується м'язовими скороченнями. Реакції організму мають неточний характер. Але велика кількість зв'язків між елементами дифузної нервової системи спричиняють їхню широку взаємозаміну, а цим забезпечується надійність функціонування.

Стовбурова нервова система характерна для Плоских та Круглих червів і характеризується утворенням скупчень нервових клітин, які набувають форми тяжів, що проходять уздовж тіла. При цьому особливо розвивається парний мозковий ганглій, тобто в ході еволюційного розвитку спостерігається процес цефалізації. Переваги, що отримують організми зі стовбуровою нервовою системою в порівнянні з дифузною - це, в першу чергу, ускладнення поведінки, зокрема, можливість формування умовних рефлексів та підвищення швидкості реакції на подразник. Разом з тим, їх нервова система зберігає високу здатність до регенерації через неповну спеціалізацію відділів, що є перевагою в порівнянні з досконалішими системами. Проте реакцій на подразник примітивні. До того ж даний тип нервової системи забезпечує лише примітивні умовні рефлекси через незначний ступінь концентрації нервових клітин.

Вузлова нервова система типова для кільчастих червів, молюсків, членистоногих. Для неї характерне скупчення тіл нервових клітин з утворенням вузлів — гангліїв. Нейрони, зосереджені у гангліях, утворюють центральну частину нервової системи. Відбувається диференціація нейронів згідно з різними функціями. Нейрони, по яких інформація поступає в нервові центри називаються доцентровими (чутливими). Нейрони, по яких інформація від нервових центрів іде до органів, називаються відцентровими (руховими). Завдяки спеціалізації нейронів, нервовий імпульс проводиться певним шляхом, що забезпечує швидкість і точність реакцій. Також даний тип нервової системи завдяки високій централізації дозволяє формувати складні умовні рефлекси та інстинкти. Таким чином, у організмів з даним типом нервової системи спостерігається значне ускладнення поведінки. При цьому найрозвиненіша вузлова нервова система характерна для головоногих молюсків, яких називають «ссавцями моря» завдяки складності поведінкових реакцій. Також для них характерний високий рівень розвитку сенсорних систем.

Трубчаста нервова система характерна для вищих тварин — хордових. Ця система забезпечує найбільшу точність, швидкість та локальність відповідних реакцій. Для неї характерна вища ступінь концентрації нервових клітин. Центральна нервова система складається із спинного мозку у вигляді трубки та головного. У процесі еволюції ускладнювався розвиток головних відділів мозку та зростала його регулююча роль. Цей процес назвали цефалізацією. У головному мозку вищих хребетних утворився новий відділ — кора великих півкуль. Вона збирає інформацію від усіх сенсорних і рухових систем, здійснює вищий аналіз та слугує апаратом тонкої умовнорефлекторної діяльності. У людини кора ще є органом психічної діяльності та усвідомленого мислення.

Недоліком трубчастої нервової системи є її низький потенціал регенерації, що повязано як з незамінністю багатьох структур, так і з повільним відновленням самих нейронів. До того ж різні ділянки мозку виконують різні функції. Така вузька спеціалізація окремих структур одного з найважливіших органів унеможливлює регенерацію мозку, бо при його пошкодженні один відділ не може замінити інший, тому пошкодження центрів призводить до порушення функцій організму в цілому.