Урок № 59. Тема. Територіальна поведінка.

Тема. Територіальна поведінка.

Мета: продовжити формувати знання про форми поведінки тварин; розкрити принципи територіальної поведінки; формувати правильне розуміння ритуалізації поведінки; виховувати інтерес до природи.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця: називає:

- форми поведінки тварин;

наводить приклади:

- проявів поведінки у тварин;

пояснює:

- принципи територіальної поведінки;

- ритуалізацію поведінки;

Обладнання і матеріали: таблиці, малюнки.

Базові поняття і терміни: шлюбна поведінка, ритуал, територіальна поведінка.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Яких ви знаєте суспільних тварин і пряви їхньої поведінки?

- Що таке теротиріальна поведінка?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Усім відоме значення слова «пароль»? За паролем визначають своїх» та «чужих». На нашому уроці «свої» повинні назвати одну з ознак тварин. Будьте уважними, бо інакше ми не зможемо рухатися вперед у засвоєнні нових знань про поведінку тварин. (учні по черзі називають ознаку тварин і пояснюють яке вона має відношення до поведінки)н-д: молочні залози, ікла, довгі кігті, різці, павутинні залози, пахучі залози.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Територіальна поведінка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

Територіальна поведінка розвинулася як спосіб запобігання серйозним зіткненням між представниками одного і того ж виду.Багато видів тварин захищають свій притулок і джерела їжі від конкурентів. Зазвичай, щоб відігнати чужака, досить прийняти загрозливу позу, тому бійки між тваринами відбуваються нечасто. Так з'являються складні і дуже красиві ритуальні поєдинки.

Боротьба за територію.

На початку періоду розмноження плазуни починають агресивно охороняти свою територію. У них розвинулися різні форми поведінки, що служать для залякування можливих конкурентів і самооборони. Так, австралійська плащоносна ящірка виганяє суперників, розкриваючи великий комір на шиї, утворений складками шкіри, які в спокійному стані тісно прилягають до тіла. Крім того, вона широко роззявляє пащу, демонструючи страхітливу яскраво-червону глотку. Північний червононосий аноліс також оберігає свої володіння і часто в шлюбний період збільшує їх у двадцять разів. Вороги біжать врозтіч, побачивши його роздутий великий шийний мішок та блакитні й червоні плями, що з’являються на шкірі.

У невеликих ямках і щілинах коралового рифа живуть дивовижні раки-альфеуси. Одна з клішень цих раків більша за іншу і влаштована так, що рухомий палець може з силою притискатися до нерухомого, при цьому виникає різкий звук. Звуки, що лунають в результаті клацання, подібні до тріску хмизу, що горить.Альфеуси утворюють щільні скупчення, тому одночасне клацання сотень раків спричиняє сильний шум. Під час клацання виникають ультразвукові коливання. Учені вважають, що дрібні риби і ракоподібні отримують смертельний ультразвуковий удар.

Майже всі ссавці живуть на індивідуальних територіях.Вони по-різному мітять межі своєї ділянки і запекло захищають її, нерідко вступаючи у смертельну сутичку з „порушниками кордонів".

Леви тримаються зграями, що складаються з двадцяти і більше особин, на території площею приблизно 400 км2.

Вони не в змозі щодня обходити всю ділянку - тоді б у них не залишилося часу для полювання.

Всій зграї легко загнати здобич і захистити територію від вторгнення „ворога".

На ділянці є зона, відведена для самок з дитинчатами, яка охороняється особливо ретельно.

Багато тварин, що живуть на деревах, також мають свою індивідуальну територію.

Гібони займають величезні ділянки, проте вони захищають тільки 75% своєї території. Коли гібони вирушають на пошуки їжі, самці ретельно охороняють межі власної ділянки.

Чому співають птахи?

Під час токування самці співають для того, щоб привернути увагу самок. Ця пісня попереджає про зайнятість гніздової ділянки і є одним з найважливіших засобів біокомунікацїі.

Багато хто з нас дивується, коли бачить, що тварини здатні користуватися знаряддями праці, оскільки ми звикли вважати, що ця сфера є привілеєм людини. Шимпанзе, які мешкають у савані, використовують для боротьби з конкурентами гілки та камені. Одного разу експериментаторам вдалося спостерігати, як, озброївшись палицями, шимпанзе переслідували леопарда, аж поки той втік.

Світовий океан, звичайно ж, не е єдиним місцем існування багатьох тварин. Він ділиться на безліч біотопів, населених видами, які активно захищають свій життєвий простір.

Ритуальні поєдинки.

Найцікавішою є шлюбна поведінка. Вона виявляється у зміні кольору шкіри або форми тіла, а також в агресивнішій, ніж звичайно, охороні своєї території.