Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Урок № 63
|
|
Тема: Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища.
Мета: ознайомити учнів з основними характеристиками популяцій і факторами навколишнього середовища, які на них впливають, розглянути особливості статевої та вікової структури популяцій; ознайомити із поняттями «угруповання», «екосистема», «біоценоз», «біогеоценоз», «біотоп»; розвивати в учнів пам’ять, увагу і мислення, вміння порівнювати й аналізувати відому інформацію; виховувати розуміння залежності існування живих організмів від діяльності людини; розширити кругозір учнів, сприяти екологічному вихованню учнів, виховувати прагнення до здобуття знань.
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця: називає:
- чинники середовища існування;
- причини зменшення чисельності популяції;
наводить приклади:
- пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи);
Обладнання і матеріали: таблиці або слайди презентації з гістограмами статевої та вікової структури популяцій, зображення ареалу популяцій різних видів живих організмів, схеми впливу різних факторів на популяції.
Базові поняття і терміни: екологія, популяція, статева структура популяції, вікова структура популяції, екологічні фактори, чисельність популяції, «угруповання», «екосистема», «біоценоз», «біогеоценоз», «біотоп», фотоперіодизм.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Що таке середовище мешкання?
2. Яких тварин називають холоднокровними й теплокровними?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда з учнями.
Учням пропонується пригадати, що собою являє система, пояснити, чому такі сукупності називаються системами.
— Пригадайте, що ми називаємо системою? (Система — це впорядковано взаємодіючі і взаємопов’язані компоненти, що утворюють єдине ціле).
— Чи можна сказати, що годинник, який висить на стіні, — це система?
— А акваріум, машина, людина?
Проблемне запитання.
— Чи є сенс в існуванні, наприклад, мухи?
Необхідно підвести учнів до розуміння того, що кожна жива істота займає певну нішу в природі та виконує певні функції, підтримуючи рівновагу в екосистемі.
Вам відомо, як пристосовані тварини до проживання у водному, наземно-повітряному середовищі й у ґрунті. Але місця проживання тварин в одному й тому ж середовищі можуть суттєво відрізнятися за зволоженістю, температурою, освітленістю, а також за тим, які організми живуть поряд. Як пристосовуються тварини до різних їх впливів?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Характеристика популяцій.
Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або ряді біоценозів. Популяція — елементарна еволюційна одиниця, екологічною ознакою якої є щільність, розподіл особин за віком і статтю, характер розміщення в межах екосистеми чи угруповання, тип росту.
Статева й вікова структура популяцій.
Співвідношення чоловічої і жіночої статей у популяції має важливе екологічне значення, оскільки воно безпосередньо пов’язане з потенціалом її розмноження, а отже, із впливом на життєдіяльність усієї екосистеми. Причому це стосується лише роздільностатевих організмів. Одностатеві популяції складаються лише із жіночих особин і розмножуються партеногенезом (розвиток яйцеклітини відбувається без запліднення: бджоли, тлі, коловертки, багато спорових і насінних рослин). У природі більш поширені двостатеві популяції. У тваринному світі переважають роздільностатеві види. Гермафродитизм (наявність в одного організму чоловічих і жіночих органів розмноження) характерний для безхребетних тварин.
У ссавців, у яких один самець може запліднити декілька самок, для розуміння розвитку більше значення має чисельність самок, ніж сумарна кількість особин. Це пов’язане з тим, що лише поодинокі види утворюють на період розмноження окрему пару, яка може зберігатися до кінця життя одного з партнерів.Співвідношення статей (відношення кількості самців до кількості самок) у вищих тварин має практичне значення (свійські тварини, кури, олені). В Європі популяція благородного оленя так швидко розростається, що доводиться відстрілювати не лише самців, але й самок.
Важливим аспектом структури популяції є також віковий розподіл, тобто співвідношення чисельності особин різних вікових класів і поколінь.
Вікова структура популяції характеризує її здатність до розмноження. Облік і аналіз вікової структури має велике значення для раціонального ведення мисливського господарства і прогнозування популяційноекологічної ситуації.
Існує три основні типи популяцій:
Елементарна (локальна) популяція — це сукупність особин одного виду, що займають невелику ділянку однорідної площі (наприклад, стайка риб одного виду в озері).
Екологічна популяція — це сукупність елементарних популяцій, внутрішньовидові угруповання в конкретних біоценозах (наприклад, риби одного виду у всіх зграях в озері).
Географічна популяція — це сукупність екологічних популяцій, що заселяють географічно схожі райони (наприклад, риби одного виду в усіх водоймах певної географічної зони).
Завдання учням:
— Знайдіть і випишіть у зошит характеристики популяцій.
Основні характеристики популяцій:
1. Чисельність — загальна кількість особин у популяції.
2. Запас біомаси популяції.
3. Густота — кількість особин на одиницю території (або об’єму простору). Динаміка чисельності і густоти (визначається народжуваністю, смертністю і міграціями).
4. Народжуваність — кількість нових особин за певний проміжок часу на одну особину (буває абсолютна і питома).
5. Смертність — кількість померлих особин за певний проміжок часу.
6. Міграції.
7. Ріст популяції — співвідношення народжуваності та смертності.
8. Вплив абіотичних чинників на тварин.
2.Екологічна система.
Частина середовища або частина простору, у межах якої поширені особини певного виду називають ареалом. Види тварин, що займають однорідні ділянки місцевості та взаємодіють між собою утворюють угруповання. У свою чергу угруповання тварин взаємодіють з іншими організмами, що поширені на даній території. Таку сукупність організмів: рослин, грибів, тварин та мікроорганізмів, які існують на ділянці з однотипними умовами довкілля і взаємодіють між собою назвали біоценозом. Але організми взаємодіють не лише між собою, але і з умовами неживої природи, тобто з температурою, вологістю, тиском, складовими частинами атмосфери, грунтом. Сукупність живих організмів та умов середовища називають біогеоценозом. Кожен вид тварин займає у біогеоценозі свою екологічну нішу. Екологічна ніша – місце виду в біогеоценозі.
Угруповання і неживе середовище функціонують разом як екологічна система (екосистема). Угрупованню відповідає термін «біоценоз», а екосистемі — «біогеоценоз». Отже екосистема – це сукупність взаємопов’язаних груп організмів, які взаємодіють між собою та з умовами середовища мешкання.
Словникова робота
Біогеоценоз — це сукупність на певному просторі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, ґрунту, кліматичних умов, рослинного, тваринного світу), поєднаних обміном речовин, і енергії в єдиний природний комплекс.
Біогеоценоз = біотоп + біоценоз
Біотоп — однорідний за абіотичними факторами простір середовища, зайнятий біоценозом (тобто місце існування видів, організмів).
Біоценоз — це конкретна сукупність живих організмів на певному просторі суші або акваторії, що називається біотопом.
Властивості біоценозів: цілісність, здатність до самовідтворення, стійкість, саморегуляція.
3.Чинники середовища існування.
Розповідь учителя
На сучасний розподіл видів тварин по земній кулі впливають різноманітні умови довкілля, тобто чинники середовища існування (абіотичні, біотичні, антропогенні).
Незважаючи на те, що всі абіотичні чинники навколишнього середовища впливають на живі організми комплексно, дія кожного з них нерівноцінна. Розглянемо більш детально кожний чинник окремо.