Робота в групах. І група — пристосування тварин до впливу вологи;

Завдання для груп:

І група — пристосування тварин до впливу вологи;

ІІ група — пристосування тварин до впливу температури;

ІІІ група — пристосування тварин до впливу освітленості;

Презентація І групи

Пристосування тварин до впливу вологи

В організм тварин вода потрапляє через травний тракт у видів, що п’ють воду; завдяки використанню води, що міститься у продуктах харчування (гризуни, антилопи, американський кенгуровий пацюк); проникненню води через шкірні покриви (жаби); використанню метаболічної води, яка утворюється під час окиснення жирів (верблюди, гризуни, комахи). Втрата води відбувається з випаровуванням через шкірні покриви, з диханням, із сечею та екскрементами.

Вологість впливає на тривалість життя й швидкість розвитку багатьох тварин (у жаб тривалість життя зростає із збільшенням відносної вологості); на спарювання (у самок нічних метеликів при вологості повітря 80 % не відбувається копуляція); на поведінку (при відносній вологості повітря 40 % і менше комарі перестають нападати на теплокровних тварин).

Більшість тварин — мешканців пустель можуть жити без води, отримуючи її з їжею або на безводний період відкладаючи багато жиру, під час окиснення якого в організмі утворюються молекули води; деякі впадають у літню сплячку (гризуни, черепахи). Багато мешканців пустель рятуються від спеки і втрати вологи, ховаючись на день у норах. Великі ссавці пустель (сайгак, кулан) можуть здійснювати міграції на далекі відстані в пошуках води.

Велике значення для життя водяних організмів має солоність води. Значні коливання цього чинника для багатьох організмів є згубними. Серед тварин виділяють вологолюбні (мокриці, комарі, дощові черви, земноводні), по сухолюбні (пустельна сарана, жук скарабей), посухостійкі.

Повідомлення учнів

Пристосування верблюдів до середовища існування

Ці ссавці добре пристосовані до життя в суворій і безводній місцевості. Густе хутро призначене для захисту від денної спеки і нічного холоду. На кожній нозі є по два пальці, широка м’яка підошва пристосована для ходіння по піску та дрібному камінню. Пальці у верблюдів озброєні грубими зроговіннями, схожими на нігті (а не копита, як у багатьох інших родів оленеподібних).

Верблюди не пітніють і втрачають малу кількість рідини з випорожненнями. Волога, яка при диханні виділяється з ніздрів, збирається в особливій складці і потрапляє в рот. Верблюд може довго обходитися без води, втрачаючи при цьому до 40 % маси тіла. Діставшись до води, тварина, щоб поповнити запас рідини, може відразу випити до ста літрів.

Одним зі специфічних пристосувань верблюда до життя в пустелі є горби, що являють собою жирові відкладення. Існує досить поширена думка, ніби верблюд може отримувати воду завдяки окисненню жиру, який міститься в горбах. Але справа в тому, що при диханні організм втрачає більше вологи, ніж утворюється при окисненні жирів. Насправді верблюди просто дуже добре переносять зневоднення. Верблюди здатні обходитися без води до двох тижнів, а без їжі — до місяця. Справжнє призначення горбів полягає в іншому: вони служать своєрідним «дахом», що захищає спину верблюда від палючого сонця. Крім того, концентрація всіх жирових запасів організму на спині сприяє кращій тепловіддачі. Верблюди також є добрими плавцями, незважаючи на те, що більшість з них ніколи не бачили жодної водойми.

Презентація ІІ групи

Пристосування тварин до впливу температури.Для тваринних організмів температурний чинник визначає швидкість перебігу біохімічних реакцій та активність ферментів, а відповідно й активність усього організму, особливо в холоднокровних видів. Температура тіла останніх залежить від температури середовища, і чим вищою є температура середовища, тим активнішими будуть холоднокровні організми. Проте зростання температури середовища може призвести до перегрівання організму й загибелі тварини. Теплокровні тварини — ссавці і птахи — регулюють і теплопродукцію, і тепловіддачу, підтримуючи постійну температуру тіла. В Антарктиді температура повітря може опускатися до–50 °С, а температура тіла пінгвіна дорівнює 41 °С. Теплокровні тварини підсилюють тепловіддачу, випаровуючи воду з поверхні тіла або верхніх дихальних шляхів. Окрім того, температура може виступати як імпульсний або стимулюючий чинник: у розвитку багатьох видів комах помірної або полярної кліматичних зон змінна температура спричиняє прискорення розвитку ембріона, личинки або німфи, тоді як постійна спричиняє сповільнення цих процесів. Серед тварин виділяють холодолюбні (пінгвіни, білий ведмідь), теплолюбні(анелопа, бегемот), холодостійкі(білка, голуб, лисиця, вовк).

Презентація ІІІ групи

Пристосування тварин до впливу освітленості

Світло — це важливий чинник середовища, який визначає біологічні ритми (добові, місячні, річні) у житті більшості тварин та здатність їх орієнтації у просторі.

Характер освітлення має добову й сезонну періодичність. Реакція організмів на зіни тривалості світлового періоду доби ає назву фотоперіодизм. У зв’язку із цим у різних видів тварин виникла пристосованість до активного життя в різний час доби. Майже всі фізіологічні процеси в організмі рослин і тварин мають добовий ритм. Одні види тварин активні вдень(соколоподібні, ластівки), а інші – вночі(їжак, сова). Усі знають, що більшість сов стають активними в сутінках — їх полювання триває від заходу до сходу сонця. Як пристосування до нічного способу життя вони мають великі очі, у більшості — бінокулярний зір. У них також добре розвинений слух.

Розповідь учителя

Вплив біотичних(живих) чинників на тварин – різні форми взаємодій між особинами в популяціях і між популяціяи різних видів в угрупованні(хижак та здобич).

Антропогенні чинники –різні форми діяльності людини, що змінюють стан середовища мешкання живих істот.

«Цікаві запитання».

— Відомо, що в багатьох ссавців, які мешкають у спекотних пустелях, великі вуха. Поясніть це явище. (Вони виконують функцію терморегуляції. Вуха мають велику кількість кровоносних судин і незначний волосяний покрив, особливо з внутрішнього боку, і через них відбувається звільнення організму від надлишків тепла.)

— У птахів немає потових залоз. Як під час спеки вони збільшують тепловіддачу? (Відкривають дзьоб, при цьому відбувається випаровування води з верхніх дихальних шляхів.)

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Розділити клас на три групи і кожна повинна довести всім значення для тваринного світу:
а) абіотичних факторів;
б) біотичних факторів;
в) антропогенних факторів.
2. Навести приклади прямого і непрямого впливу екологічних факторів на організм тварин.

VІ. Домашнє завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника.

2. Скласти кросворд по вивченій темі.