Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Значення слова
Лексичне значення - історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності. Це зв'язок певного звучання з певним поняттям, почуттям, волевиявленням тощо, " відоме відображення предмета, явища чи відношення у свідомості, яке входить до структури слова як його внутрішня сторона, відносно якої звучання слова виступає як матеріальна оболонка" (О.І. Смирницький), або це той зміст слова, та інформація, яку воно несе. Лексичне значення слова є продуктом мисленневої діяльності людини. Воно пов'язане з редукцією інформації людською свідомістю, з порівнянням, класифікацією, узагальненням. Оскільки слова називають речі, то лексичне значеннянерідко називають речовим. Ядром лексичного значення є концептуальне значення (мисленнєве відображення певного явища дійсності, поняття). Так, наприклад, слово обличчя має концептуальне значення " передня частина голови людини". Крімконцептуального значення (його ще називають денотативним), слово може мати конотативне значення (відлат. соп " разом із" і notatio " позначення"), тобто емоційні, експресивні, стилістичні " додатки" до основногозначення. Наприклад, слова морда, пика, фізіономія мають таке ж концептуальне значення, як і обличчя, алена нього нашаровуються експресивно-стилістичні відтінки (конотації). Концептуальне й конотативне значення є загальноприйнятими, тобто належать мові й зафіксовані в словниках.Від таких значень потрібно відрізняти контекстуальні значення, тобто значення, які виникають у певних контекстах. Так, словами котик і лапочка пестливо називаютьдітей чи близьких, однак таке значення в цих словах нефіксується словниками.Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі, що слово загалом вступає в три типи відношень: предметний (слово — предмет), поняттєвий (слово — поняття) і лінгвальний (слово — слово). ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-ПРЕДМЕТ. Існує у двох різновидах: загальна віднесеність і конкретна віднесеність. Загальна предметна віднесеність — віднесеність концептуального значення до цілого класу денотатів. Наприклад, слово кінь позначає будь-якого коня. Конкретна предметна віднесеність — віднесеність концептуального значення до певного, одиничного денотата.Наприклад: На лузі пасся кінь. Власні імена мають тільки конкретну предметну віднесеність (Івано-Франківськ, Черкаси, Дніпро, Карпати). Загальні назви у мові мають тільки загальну віднесеність (студент, книжка, собака, кінь), а в мовленні — як загальну, так і конкретну (Кінь — велика свійська одноко-питна тварина і Сусід купив собі коня). Займенники, які загальні назви, в мові мають тільки загальну предметнувіднесеність (я — будь-який, кожен мовець, ти — будь-який слухач, це — все є це). У мовленні вони набуваютьконкретної предметної віднесеності. Коли Т. Шевченко пише " Я ввечері посумую, А вранці поплачу", то в цьомувипадку під я розуміємо саме його, поета. Віднесеність слова до предмета називають денотативним значенням (від лат. Denotatum " позначуване"). ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-ПОНЯТТЯ. ПОНЯТТЯ — результат узагальнення і виділення предметів, явищ якогось класу за певними спільними і в сукупності специфічними для них ознаками. Так, поняття " стіл" означає будь-який за формоюта призначенням стіл. Прямо виражають поняття тільки загальні назви, і тослово—загальне ім'я не стільки виражає поняття, скількипозначає його і вказує на нього. Власні назви й займенники співвіднесені з поняттями, але прямо їх не виражають.Вигуки зовсім не виражають понять, а лише сигналізуютьпро стан мовця. Віднесеність слова до поняття називають сигніфікативним значенням (від лат. significatum " позначуване"). Необхідно розрізняти побутові й наукові поняття. Умовленні слова, як правило, позначають побутові поняття(їх ще називають формальними поняттями), під якимирозуміють мінімум найзагальніших і водночас найхарактерніших ознак, які необхідні для виділення й розпізнання предмета. Відмінність між побутовим (формальним) інауковим (змістовим) поняттями фіксують тлумачні й енциклопедичні словники. Якщо в тлумачному словнику дляпояснення слова вода достатнім є таке визначення, як" прозора рідина, що утворює струмки, ріки, озера і моря", то в енциклопедичному словнику вода визначена так: " Вода, оксид водню, Н2О — найпростіша, найпоширенішана Землі хімічна сполука водню з киснем... Вода є головною складовою частиною гідросфери, що вкриває близько360 млн. км2, тобто 70, 8% поверхні Землі. Вода — безбарвна рідина без запаху і смаку. При нормальному тискутемпература тверднення її 0°С, температура кипіння 100°С. (Українська радянська енциклопедія. — К., 1978. — Т.2. —С 344). Терміни слово і поняття не збігаються: по-перше, словоможе позначати декілька понять (багатозначні слова); по-друге, одне поняття може виражатися декількома словами(синоніми); по-третє, поняття може виражатися сполученням слів (сірчана кислота, квадратний корінь тощо); по-четверте, є слова, які не позначають понять (вигуки). Немає повної відповідності й між значенням слова тапоняттям. Значення слова є ширшим від поняття (як буловже сказано, на концептуальне значення, тобто побутовепоняття, нашаровуються різні конотації, а також асоціації {вербиченька, патякати, калина). Поняття ж є глибшим від значення, в чому можна переконатись із вищенаведеного енциклопедичного визначення води. Як зазначав О. Потебня, у слові міститься не сама думка, а відбиток думки. ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-СЛОВО. Значення слова існує не самопо собі, а в певному співвідношенні зі значеннями іншихслів. Близькі й протилежні за значенням слова уточнюють семантику слова, визначають для нього певні семантичні межі. Значення слів, таким чином, є системно зумовленими. У цьому легко переконатися, коли порівняти слова різних мов, які позначають одні й ті ж явища. Такіслова часто виявляються нетотожними за своїм концептуальним значенням. Пор.: укр. рукавичка — рос. рукавичка і варежка, укр. сир — рос. сыр і творог, рос. билет —укр. білет і квиток, укр. дерево — англ. tree і wood " Співвідношенням слова з іншими словами в лексичнійсистемі мови визначається його структурне значення. За характером відношення до позначуваного об'єктарозрізняють значення прямі й переносні. ПРЯМІ ЗНАЧЕННЯ безпосередньо називають явища дійсності. Наприклад: сім'я з трьох осіб, красиве обличчя, ключвід дверей, хлопчик іде, камінна стіна, світлий день. ПЕРЕНОСНІ ЗНАЧЕННЯ Є вторинними, тобто похідними відпрямих, й опосередковано через прямі значення називаютьявища дійсності: сім'я мов, обличчя театру, ключ відсерця, час іде, камінна душа, світлі думки. Вторинні (переносні) значення можуть утрачати зв'язок із основними. Так, англ. table " стіл" означало " кам'янадошка", switch " вимикач" — " прут", travel " подорож" — " праця". За синтагматичною зумовленістю значення поділяютьсяна вільні й зв'язані. ВІЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ. Вживання цих значень не має жодних, крім логічних, обмежень. Так, зокрема, номінативне значення є вільним, бо воно може вільно поєднуватися з певним колом слів (тут обмеження на сполучуваність маютьпредметно-логічний характер). Наприклад, слово білий узначенні " який має колір снігу" поєднується з назвами всіхпредметів, що можуть мати такий колір, а слово дерев'яний сполучається з усіма назвами предметів, зроблених іздерева (білий сніг, біла крейда, біла мука, білий папір, біластіна та ін.; дерев'яний стіл, дерев'яний будинок, дерев'яна коробка, дерев'яні двері, дерев'яний стелаж, дерев'яналожка тощо). ЗВ'ЯЗАНІ ЗНАЧЕННЯ. Ці значення можуть реалізуватися запевних синтагматичних умов. Серед зв'язаних значень розрізняють фразеологічно зв'язані, синтаксично і конструктивно зумовлені. Фразеологічно зв'язані значення — значення слова, які реалізуються лише в певних сполученнях. Так, скажімо, слово білий реалізує значення " який виділяється чимсьнезвичайним" лише в словосполученні біла ворона, слово дерев'яний має значення " обезцінений" лише з назвамигрошових знаків (дерев'яний рубль). Значення " приємнийза тембром" слово малиновий реалізує у словосполученні малиновий дзвін. Синтаксично зумовлені значення — значення, які реалізуються тільки в певній синтаксичній позиції. Так, наприклад, значення " безхарактерна людина, телепень" услові шляпа реалізується тільки втому випадку, коли цеслово виступає присудком: " Тоді він шляпа, коли не бачить, що під носом робиться" (0. Корнійчук). Конструктивно зумовлені значення — це такі значення, які реалізуються лише в певних конструкціях. Наприклад, значення " виражати своє ставлення до якихосьподій, явищ тощо" в слові відгукнутися реалізується тільки в конструкції відгукнутись на щось (дієслово + при- йменник на+ іменник у знахідному відмінку), а значення" позначитися на кому-, чому-небудь" — у конструкції відгукнутися в (на, по) чому (дієслово + прийменник в, на, по + іменник у місцевому відмінку). Пор. ще: грати наскрипці " виконувати що-небудь на музичному інструменті", грати в футбол " брати участь у грі", грати життям " поводитися з чимсь як з іграшкою"; рос. вертеть сигаретой " повертати в різні боки", вертеть сигарету " скручувати, робити, виготовляти". 38 Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше словамають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. monos " один" і sema " знак"), а слова з двома і більше значеннями — багатозначними, або полісемічними. Полісемія (від гр. polysemos " багатозначний") — наявність різнихлексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різнихконтекстів. Так, наприклад, слово сопілка є моносемічним, бо воно має одне значення " український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має формупорожнистої трубки з отворами", а слово поле — багатозначним, полісемічним, бо воно має в українській мовідесять значень: 1) " безліса рівнина, рівний великий простір" (широке зелене поле); 2) " оброблювана під посів земля" (засівати поле, поле пшениці); 3) " значна площа, відведена під що-небудь" (поле аеродрому, футбольне поле); 4) " простір, у межах якого відбувається якась дія" (полебою, поле сил тяжіння, магнітне поле); 5) " поприще, сферадіяльності" (поле діяльності, поле науки, поле культури); 6) " основа, наяку нанесено візерунок, зображення, напис тощо; фон, тло" (блакитне поле плаката, темне полефотографії); 7) " смужка вздовж краю аркуша паперу, яказалишається чистою при написанні або друкуванні; берег" (позначки на полях книжки); 8) " відігнуті краї капелюха" (поля капелюха); 9) " родовище корисних копалин" (руднеполе); 10) " сукупність мовних одиниць, об'єднаних спільністю змісту" (лексико-семантичне поле, асоціативне поле слова, граматичне поле часу). Деякі слова мають більше двадцяти значень. Так, слово брати вживається в 22, а йти — у ЗО значеннях. Англійське to take тільки в безприйменниковому вживаннімає 51 значення: " брати", " захоплювати", " привласнювати", " користуватися", " діставати, добувати", " приймати", " сприймати, реагувати", " розуміти", " охоплювати", " захоплювати, подобатися", " записувати", " містити", " діяти", " твердити", " наймати, орендувати", " займати (місце)" та ін. Загалом полісемія дуже поширене явище в усіх мовахсвіту. Так, зокрема, за даними І.В. Арнольд, тисяча найуживаніших слів англійської мови має 25 тисяч значень. Окремі лексичні значення слова називають лексикосемантичними варіантами. Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність(спільні елементарні смисли — семи). Деякі мовознавці, як, наприклад, P.O. Якобсон, схильні вважати, що длякожного полісемічного слова можна вивести " загальнезначення", однак реально, незважаючи на семантичнийзв'язок між значеннями полісемічного слова, всі його значення об'єднати в одне загальне не можна, бо кожне зізначень співвідноситься з різними предметами, явищами тощо. Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначністьслова розвивається наоснові перенесення назви з одногопредмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Пор.: хлопчик біжить і час біжить; ніс дитини і ніс човна. Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією іза суміжністю. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА ПОДІБНІСТЮ називається метафоричним (відгр. metaphord " переміщення"). Метафора за своєю суттю єприхованим порівнянням (скороченим порівнянням). Так, за подібністю з'явилися значення " кулястий плід окремих рослин на кінці стебла" в слові головка (головка маку, головка капусти), " відгалуження ріки" в слові рукав{рукав Дніпра), " місце, де сходяться дві зовнішні сторониякогось предмета" в слові ріг {ріг будинку, ріг вулиць), " нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака, щопідтримує його в повітрі під час польоту" в слові крило{крило літака). Пор.ще нім. Schlange " змія" і " черга", англ. eye " око" і " вушко голки", neck " шия" і " шийкапляшки", arm " рука від кисті до плеча" і " гілка". Метафоричним є перенесення назв тварин на людей: змія, лисиця, осел тощо. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА ФУНКЦІЄЮ — перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. Так, наприклад, колись писали гусячим пером. Згодом цю функцію перебрав металевий предмет, який також було названо пером. Годинником називають не тільки механічний прилад, а й пісочний, водяний, сонячний, бо всі вони виконують одну функцію — визначають час. Функціональне перенесення є різновидом метафоричного, оскільки в його основі лежить також подібність, тільки не за формою, а за функцією. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА СУМІЖНІСТЮ називається метонімічним (від гр. metonymia " перейменування"). Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах), часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад, вивчення словотвору).Загалом поширеними є такі регулярні моделі метонімічного перенесення: 1) форма (вмістище) — зміст (цікава книжка, випив дві чашки): 2) матеріал — виріб із нього (столове срібло, виставка фарфору, ходить у шовку); 3) місце — жителі цього місця, пов'язані з ним історичні події (все село у полі, герої Крутів); 4) місце — виріб із цього місця (мадера, панама, бостон); 5) дія — її результат (зупинка трамвая, рос.печенье); 6) знаряддя — продукт, що виник внаслідок використання цього знаряддя (гостре сатиричне перо); 7) ім'я — суспільне становище (Цезар — цісар, кесар, цар); 6 ім'я — виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош, галіфе). Особливим різновидом метонімії є перенесення назви з цілого на частину і навпаки (у стаді сто голів, в сім'їп'ять ротів, у загоні двадцять штиків, бігає за кожноюспідницею, начальство [начальник] веліло; див. ще англ. foot — " нога" і " піхота", hand — " рука" і " робітник"). Таке перенесення називають синекдохою (від гр. Synekdoche із syn " разом" і ekdoche " переймання"). У різних мовах метафоричні перенесення не збігаються. Пор.: укр. вушко голки — англ. eye of the needle (око голки), укр. ніс чайника — фр. bee du bouilloir " дзьоб чайника"; рос.хворост — " хмиз" і " вергуни", укр. Хмизтакого переносного значення не має; укр. низка —" нанизані на нитку предмети" і " сукупність предметів, явищ" (низка човнів, низка заходів), рос. низка переносного значення не має, рос. вкалывать, пахать — " важко працювати", укр. вколювати, орати таких значень не мають. Укр. баня не тільки " лазня", а й " дуже жарко", англ.bath " баня" не має такого (другого) значення. Англ. Rake" граблі" має ще значення чогось дуже тонкого, a peacock" павлин" означає також гордість, тоді як слова-відповідники української мови в таких переносних значеннях не вживаються. Важко логічно пояснити, чому англійська мова акцентує на " мертвості" цвяха(asdeadasadoornail" мертвий, як дверний цвях") або холоднокровності огірка (ascoolasacucumber" холодний, якогірок"). Ізперенесеннямпов'язанітакіявища, якрозширенняі звуження значення. Слово стріляти спершу мало значення " випускати стріли", згодом, коли було винайдено інші види зброї, розширило своє значення до сучасного " робити постріли". Рос. кожа, що утворене від слова коза(коз+j+a), означало " шкіра з кози", а тепер позначає будь-яку шкіру. Ще частіше доводиться стикатися з випадками звуження значення. Слово пиво, яке утворене від пити, означало все, що можна пити, а тепер означає особливий напій. Слово балик у татарській мові означає " риба", тоді як у нас воно вживається у звуженому значенні " просолена і прив'ялена (інколи ще й прокопчена) спинка великої красної риби". Слово квас використовувалося на позначення всього квасного (кислого), тепер воно означає " кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом". Англ. room спершу позначало простір, а тепер кімнату, meat мало значення " їжа загалом", а тепер — " м'ясо". Значення багатозначного слова реалізуються в контексті (пшеничне поле, футбольне поле, поле в шкільномузошиті, капелюх з широкими полями, поле його інтересів, лексико-семантичне поле), у тому числі ситуативному (слово поле у фразі мокре поле матиме різні значення в селі під час сівби і на міському стадіоні). Основне значення слова є найменш контекстно зумовленим. Переносні значення залежать від контексту більшою мірою. Дуже часто значення слів, особливо дієслів, визначається граматичним контекстом, тобто різні значення слова мають різні граматичні поширювачі. Так, слово йти в прямому значенні вимагає поширювача — обставину місця (йти додому), у значенні " функціонувати" — обставину способу дії (годинник іде точно), у значенні " личити" — додаток у давальному відмінку (сукня вам іде), у значенні " витрачатина кого-, що-небудь" — додаток у знахідному відмінку з прийменником на (На костюм іде три метри цієї тканини), у значенні " гаразд, згода" це слово вживається безпоширювачів у формі третьої особи однини (" Пообідаємо? " — " Іде! "). Переносне значення слова треба відрізняти від переносного вживання, або оказіонального значення (від лат.occasionalis " випадковий"), тобто випадкового, не загальноприйнятого вживання слова в якомусь значенні. Наприклад, дівчину хтось може назвати кізочкою, хлопчика —шнурком, але такі значення не є загальноприйнятими і незафіксовані в словниках. Вони є фактами мовлення, а немови. На відміну від оказіональних значень переносні значення є одиницями мови і зафіксовані в словниках. Омонімія ОМОНІМИ (ВІД гр. homos " однаковий" і опута " ім'я") - слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Наприклад: ключ1 " знаряддя для замикання і відмикання замка" і ключ2 " джерело", точити1 " обробляти натокарному верстаті" і точити2 " наливати, цідити", топити1 " палити", топити2 " нагріваючи, робити рідким" і топити3 " силою занурюючи у воду, змушувати опускатисяна дно". Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов'язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов'язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асоціативних зв'язків. Порівняємо багатозначне слово земляі омоніми билина1та билина2. Слово земля має значення: 1) " планета, яка обертається навколо Сонця"; 2) " верхній шар земної кори"; 3) " речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори"; 4) " суша (на відміну від водяного простору)"; 5) " ґрунт"; 6) " країна, край". Між усіма цими значеннями є щось спільне: вони пов'язані семою простору, і неважко пояснити, як кожне похідне значення розвивалося на основі іншого. Між значеннями омонімів билина1 " стебло трав'янистої рослини" і билина2" російська народна епічна пісня про богатирів та їх подвиги" нічого спільного немає, так як немає нічого спільного між німецькими омонімами Acht1 " вісімка" і Acht2" вигнання". Розрізняють повні й неповні омоніми. Повні ОМОНІМИ мають абсолютний збіг форм при їх змінюванні (див.вищенаведені омоніми ключ1 і ключ2, топити1, топити2 і топити3). НЕПОВНІ ОМОНІМИ збігаються не в усіх формах. Так, скажімо, омоніми образ' " ікона" й образ2 " обличчя, художній засіб, тип" мають розбіжність у формах родового відмінка однини (образа й образу); рос. выдержка1 і выдержка2 різняться тим, що выдержка1 " стійкість, витримка" не має форми множини. За походженням омоніми поділяють на гомогенні й гетерогенні. ГОМОГЕННІ ОМОНІМИ (ВІД гр. homogenes " однорідний") -омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два. Такий розпад зумовлений втратою (розірванням) зв'язків між окремими значеннями колись багатозначного слова. Так, слово порох колись було багатозначним. Тепер значення цього слова " пил" і " вибухова речовина, яку застосовують для стрільби" настільки розійшлися, що між ними навіть не виникає асоціацій. Ці значення сформували два омонімічні слова — порох1 і порох2. Гомогенними омонімами є рос. свет1 " світло" і свет2 " всесвіт". Гомогенні омоніми називають ще етимологічними. Перехід від полісемії до омонімії є тривалим і поступовим, через що словники такі факти трактують неоднаково. Так, скажімо, слова журавель " колодязь" і журавель " птах" одні словники подають як омоніми, а інші —як одне багатозначне слово. ГЕТЕРОГЕННІ омоніми (від гр. heterogenes " неоднорідний") —омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів. Гетерогенними є українські омоніми ключ1 " знаряддя, яким відмикають двері" (пов'язаний зі словом клюка" костур") і ключ2 " джерело" (пов'язаний зі словом клюкати), балка' " яр" (тюркського походження) і балка2" дерев'яна колода" (запозичення з німецької мови), російські лук1 " цибуля" (із давнього лоукъ) і лук2 " ручна зброя для метання стріл" (із давнього лжкъ). До гетерогенних належать англ. ear1 " вухо" й ear2 " колос", нім. Weide1 " верба" (із wide) і Weide2 " вигін, пасовисько" (із weida). Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища, до яких відносять омоформи, омофони й омографи. Омоформи (від гр. homos " однаковий" і лат. forma " форма" —слова, в яких збігаються тільки окремі форми. Так, наприклад, числівник три збігається з дієсловомтерти лише в одній формі другої особи наказового способу (три олівці, три йому руки). Пор.ще мати (іменник)і мати (дієслово), рос. стих (іменник) і стих (дієслово), Омофони (від гр. homos " однаковий" і phone " звук") — слова, яківимовляються однаково, але різняться написанням.Наприклад: клинок [кли нок] і кленок [кли нок], роман і Роман, рос. пруд [прут] і прут [прут], луг [лук] ілук [лук]. Дуже багато омофонів в англійській мові, оскільки вимова слів з часом змінюється, а англійське письмо її не відображає, бо там панує традиційний принцип орфографії: tosew[sou] " шити" іtosow[sou] " сіяти", dear[dig] " дорогий" іdeer[dig] " олень", night[nait] " ніч" іknight[nait] " рицар", sea[si: ] " море" іsee[si: ] " бачити", right[rait]" правий" іwrite[rait] " писати", week[wi: k] " тиждень" іweak[wi: k] " слабкий", two[tu: ] " два" іtoo[tu: ] " також", hair[пєз] " волосся" іhare[Ьеэ] " заєць", hear[Ыэ] " чути" іhere [his] " тут" ібагатоін. Омографи (ВІДrp. homos " однаковий" іgrapho " пишу") - слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.Наприклад: мука і мука, замок і замок; рос. пропасть іпропасть, трусить і трусить, парить і парить; англ. Row[гои]" ряд" і row[r& x\] " скандал", lead [led] " свинець" і lead[li: d] " вести", tear [tts] " рвати" і tear [tis] " сльоза", wind[wind] " вітер" і wind [wamd] " виток, поворот" та ін. Омоніми в деяких випадках призводять до непорозуміння. Саме на цій їх властивості будуються каламбури (гра слів) і анекдоти. Мова іноді намагається усунути омонімію. Так, скажімо, замість лічити " застосовувати лікидля припинення захворювання" стали використовувати форму лікувати, бо лічити має омонімічне лічити" рахувати"; замість засипати (від спати) — форму засинати, щоб диференціювати це слово від омонімічного засипати (від сипати). Коли в українській мові збіглися за звучанням колишні дієслівні форми быти і бити, то в першому слові стали вимовляти замість [и] звук [у] —бути під впливом форми буду. Слово весь " село" зовсім вийшло з ужитку, бо воно мало омонімічний займенник весь (у польській мові слово wies уживається в значенні " село"). Крім внутрішньомовної, існує міжмовна омонімія. Міжмовні омоніми — слова двох мов, які мають однакову чи майже однакову форму, але різняться значенням. Наприклад: укр. уродливий " гарний" — рос.уродливый " потворний", укр. луна " відгомін, відлуння" — рос.луна " місяць", укр. булка " хліб із білого пшеничного борошна" — болг. булка " молода, наречена", укр. Черствий" який став твердим, несвіжим (про хліб)" — чеськ. cerstvy" свіжий", укр. диван " рід великих меблів для лежання ісидіння" — польськ. dywan " килим", укр. магазин" крамниця" — англ. magazine " журнал". Міжмовні омоніми ще називають " фальшивими друзями перекладача", бо нерідко перекладач, довірившись звучанню слова, опиняється в смішному становищі. Так, Шевченкове " Пішла луна гаєм" один із відомих російських поетів переклав " Пошла луна лесом", а інший Сосюрине " На розі дзвенів трамвай" передав як " По розам звенел трамвай". Саме тому вивчення міжмовної омонімії є важливим для перекладознавства і практики викладання іноземних мов.
|