Методичні рекомендації до вивчення теми. 1. Під час вивчення даної теми важливо визначитись з причиною виникнення кредиту, що викликана, насамперед

1. Під час вивчення даної теми важливо визначитись з причиною виникнення кредиту, що викликана, насамперед, необхідністю одного товаровиробника продати свій товар, а покупця – купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. Проте з розвитком суспільного відтворення з явилося чимало інших чинників, що зумовлюють необхідність кредиту: поява вільних коштів в одних суб'єктів господарювання і виникнення потреби в них у інших; коливання потреб у коштах і джерелах їх формування, які виникають у юридичних і фізичних осіб та держави; надання в тимчасове користування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи.

2. Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв'язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.

Необхідно також звернути увагу на те, що кредит є вартісною категорією і з цього погляду має багато спільного з іншими економічними категоріями — грошима, фінансами, торгівлею, капіталом тощо. Разом з тим це самостійна категорія, яка має свої функції і особливе призначення в економічному житті суспільства.

Натуралістична теорія кредиту трактує сутність кредиту з позицій його ролі в забезпеченні руху реального капіталу в натурально-речовій формі, недооцінює відносної самостійності руху грошового капіталу і його впливу через кредит на розвиток суспільного виробництва.

Капіталотворча теорія кредиту трактує сутність кредиту як механізм творення капіталу, переоцінюючи самостійність руху грошового капіталу і можливості банків у його розширенні в інтересах розвитку виробництва.

3. Кредит — явище руху, який здійснюється у різних напрямах і на різних рівнях. Рух кредиту у зв'язку з його участю у відтворювальному процесі проходить п'ять етапів:

— формування вільної вартості;

— розміщення вільної вартості в позички;

— використання позиченої вартості на потреби позичальника;

— вивільнення позиченої вартості з обороту позичальника;

— повернення вивільненої вартості кредитору і сплата процентів.

Рух кредиту здійснюється за певними закономірностями, які зумовлюються особливою сутністю кредиту. Ці закономірності є визначальними чинниками в організації управління кредитними відносинами. На їх підставі формуються принципи (правила) кредитування.

Основними принципами кредитування є: цільове спрямування позички; строковість позички; поверненість кредитору позиченої вартості; забезпеченість позички і платність користування позиченими коштами.

4. Під формою кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає внутрішньої структури кредиту і не пов'язаний з конкретною характеристикою її окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти дві форми кредиту — грошову та товарну, які тісно пов'язані між собою і є двома сторонами вартісної форми кредиту. Подібні форми можуть мати й інші економічні інструменти (фінанси, торгівля), проте це не суперечить сутності форми як найбільш загального, контурного прояву економічного явища. Такий контур можуть мати й інші вартісні явища.

5. Під видом кредиту слід розуміти конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи системи, якою є кредит. Для потреб практики види кредиту можна класифікувати за значною кількістю критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Основними з них є комерційний, банківський, державний, міжнародний, виробничий, споживчий. Оскільки ці види виділені за різними критеріями, то одна і та ж сама позичкова вартість може визначатися як різні види кредиту. Наприклад, надана банком позичка може належати до банківського кредиту і до виробничого або споживчого кредиту залежно від цільового її спрямування.

6. При вивченні теми слід також скласти загальне уявлення про функції кредиту, оскільки це є одним з найскладніших дискусійних питань теорії кредиту. Загальновизнаною є функція перерозподілу вартості через механізм кредитування. Ця функція досить яскраво виражає призначення та роль кредиту. Існування її не викликає сумніву.

Друга функція пов'язана з призначенням кредиту в грошовій сфері. Але у формуванні її мають місце істотні розбіжності — від емісійної до заміщення справжніх грошей. Такий різнобій можна пояснити ототожненням авторами функцій кредиту з функціями банків, що неправомірно. Тому другу функцію кредиту краще зводити до створення передумов для ефективного регулювання обороту грошей в інтересах забезпечення стабільності грошей і повного забезпечення потреб обороту в платіжних засобах. Є достатньо підстав для виділення і таких функцій кредиту, як контрольно-стимулююча та функція капіталізації вільних грошових доходів.

У своїх проявах кредит розмаїтий, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів кредиту. Їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту. Але на будь-якому етапі розвитку людства кредит відіграє досить важливу роль. У перші роки існування України як незалежної держави кредитні відносини в ній розвивались суперечливо і поки що не відповідають суспільним потребам.

Питання для самоконтролю.

1. Що є загальноекономічною причиною необхідності кредиту?

2. Які передумови виникнення кредитних відносин?

3. Яка суперечність вирішується з допомогою кредиту?

4. У чому сутність кредиту? Які існують дискусії щодо сутності кредиту?

5. За якими ознаками відносини між економічними суб'єктами можна віднести до кредитних?

6. Що є спільного між кредитом та грошима, кредитом та фінансами?

7. Які існують сутнісні відмінності між кредитом та грошима?

8. У чому полягають сутнісні відмінності між кредитом та фінансами?

9. Що таке структура кредиту, які її елементи?

10. Кредит — явище статики чи динаміки? Обґрунтуйте свою відповідь.

11. Які стадії Ви можете виділити у відтворювальному русі кредиту?

12. Назвіть основні закономірності руху кредиту на мікро- і на макрорівнях.

13. Назвіть основні принципи організації кредитних відносин.

14. У чому полягають розбіжності у трактуванні форм і видів кредиту, що мають місце в літературі?

15. За якими критеріями правомірно виділяти форми і види кредиту? Чи можуть бути однаковими критерії для класифікації форм і видів?

16. Які форми кредиту Ви можете виділити і чому?

17. Які види кредиту Ви можете назвати і за якими критеріями вони виділені?

18. Чим різняться поняття “банківський кредит” і “державний кредит”, “банківський кредит” і “споживчий кредит”, “забезпечений кредит” і “комерційний кредит”?

19. Яка функція грошей є найбільш визнаною в економічній літературі?

20. Чи погоджуєтеся Ви з виокремленням емісійної функції кредиту? У чому слабкість позиції захисників цієї функції?

21. Які дискусії ведуться щодо контрольної функції кредиту? Чому більш правомірно виділити контрольно-стимулюючу функцію?

22. Чим обмежуються можливості надання комерційного кредиту?

23. За якими ознаками класифікується банківський кредит?

24. Суб’єкти споживчого кредитування та механізм його надання?

25. У чому полягає призначення меж кредиту і чим вони визначаються?

26. Чому процент є економічною категорією?

27. Яку роль відіграє кредит у розвитку економіки?

Тестові завдання для самостійної перевірки знань

1. До складу ресурсів для кредитування входять:

а) державний грошовий резерв, що складається із суми поточних грошових ресурсів бюджету;

б) грошові накопичення населення, що акумулюються банками;

в) емісія грошових знаків, що здійснена відповідно до потреб росту готівки;

г) все перераховане вище.

2. Плата, що одержана кредитором від позичальника за користування залученими коштами, являє собою:

а) кредит;

б) позичковий відсоток;

в) лізинг;

г) облікову ставку.

3. Позички, термін погашення яких наступив або наступає найближчим часом – це:

а) термінові позички;

б) відстрочені позички;

в) прострочені позички;

г) стандартні позички.

4. Комерційний кредит – це:

а) спрямування позичкового капіталу, наданого банками в борг за плату на умовах платності, повернення, терміновості;

б) кредитні відносини з приводу акумуляції державою коштів для фінансування державних витрат;

в) товарна форма кредиту, що виражає відносини з приводу перерозподілу матеріальних фондів між підприємствами;

г) відносини між юридично самостійними особами з приводу передачі в оренду засобів виробництва.

5. Об’єктивна необхідність кредиту обумовлена:

а) протиріччями між постійним утворенням грошових резервуарів, що осідають у процесі обороту в підприємств і повного використання їх для потреб відтворення;

б) особливостями кругообороту капіталу;

в) наявністю товарного виробництва;

г) все перераховане вище.

6. Кредит виконує такі функції:

а) розподільна, контрольна, емісійна;

б) розподільна, дослідницька, контрольна;

в) стратегічна, інноваційна, контрольна;

г) контрольна, інноваційна, емісійна.

7. Позики не повернені у встановлений термін – це:

а) термінові позички;

б) відстрочені позички;

в) прострочені позички;

г) позички з підвищеним ризиком.

8. Стосовно лізингового майна лізинг буває:

а) прямий, лізинг виробника, поворотний лізинг;

б) оперативний лізинг;

в) чистий і повний лізинг;

г) все перераховане вище.

9. Основними особливостями іпотечного кредиту є:

а) наявність у позичальника власності;

б) власність повинна приносити прибуток;

в) власність не повинна бути об’єктом застави в іншій угоді;

г) все перераховане вище.

10. Під кредитними відносинами розуміється:

а) плата, яка одержана кредитором від позичальника за користування запозиченими коштами;

б) усі грошові відносини по наданню позичок, організації грошових розрахунків, кредитуванні;

в) усі грошові відносини, пов’язані з наданням і поверненням позичок, організацією грошових розрахунків;

г) відносини між юридично самостійними особами з приводу придбання рухомого і нерухомого майна на визначений термін.