Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методичні рекомендації до вивчення теми. 1. Під час вивчення даної теми важливо визначитись з причиною виникнення кредиту, що викликана, насамперед
1. Під час вивчення даної теми важливо визначитись з причиною виникнення кредиту, що викликана, насамперед, необхідністю одного товаровиробника продати свій товар, а покупця – купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. Проте з розвитком суспільного відтворення з явилося чимало інших чинників, що зумовлюють необхідність кредиту: поява вільних коштів в одних суб'єктів господарювання і виникнення потреби в них у інших; коливання потреб у коштах і джерелах їх формування, які виникають у юридичних і фізичних осіб та держави; надання в тимчасове користування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи. 2. Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв'язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ. Необхідно також звернути увагу на те, що кредит є вартісною категорією і з цього погляду має багато спільного з іншими економічними категоріями — грошима, фінансами, торгівлею, капіталом тощо. Разом з тим це самостійна категорія, яка має свої функції і особливе призначення в економічному житті суспільства. Натуралістична теорія кредиту трактує сутність кредиту з позицій його ролі в забезпеченні руху реального капіталу в натурально-речовій формі, недооцінює відносної самостійності руху грошового капіталу і його впливу через кредит на розвиток суспільного виробництва. Капіталотворча теорія кредиту трактує сутність кредиту як механізм творення капіталу, переоцінюючи самостійність руху грошового капіталу і можливості банків у його розширенні в інтересах розвитку виробництва. 3. Кредит — явище руху, який здійснюється у різних напрямах і на різних рівнях. Рух кредиту у зв'язку з його участю у відтворювальному процесі проходить п'ять етапів: — формування вільної вартості; — розміщення вільної вартості в позички; — використання позиченої вартості на потреби позичальника; — вивільнення позиченої вартості з обороту позичальника; — повернення вивільненої вартості кредитору і сплата процентів. Рух кредиту здійснюється за певними закономірностями, які зумовлюються особливою сутністю кредиту. Ці закономірності є визначальними чинниками в організації управління кредитними відносинами. На їх підставі формуються принципи (правила) кредитування. Основними принципами кредитування є: цільове спрямування позички; строковість позички; поверненість кредитору позиченої вартості; забезпеченість позички і платність користування позиченими коштами. 4. Під формою кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає внутрішньої структури кредиту і не пов'язаний з конкретною характеристикою її окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти дві форми кредиту — грошову та товарну, які тісно пов'язані між собою і є двома сторонами вартісної форми кредиту. Подібні форми можуть мати й інші економічні інструменти (фінанси, торгівля), проте це не суперечить сутності форми як найбільш загального, контурного прояву економічного явища. Такий контур можуть мати й інші вартісні явища. 5. Під видом кредиту слід розуміти конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи системи, якою є кредит. Для потреб практики види кредиту можна класифікувати за значною кількістю критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Основними з них є комерційний, банківський, державний, міжнародний, виробничий, споживчий. Оскільки ці види виділені за різними критеріями, то одна і та ж сама позичкова вартість може визначатися як різні види кредиту. Наприклад, надана банком позичка може належати до банківського кредиту і до виробничого або споживчого кредиту залежно від цільового її спрямування. 6. При вивченні теми слід також скласти загальне уявлення про функції кредиту, оскільки це є одним з найскладніших дискусійних питань теорії кредиту. Загальновизнаною є функція перерозподілу вартості через механізм кредитування. Ця функція досить яскраво виражає призначення та роль кредиту. Існування її не викликає сумніву. Друга функція пов'язана з призначенням кредиту в грошовій сфері. Але у формуванні її мають місце істотні розбіжності — від емісійної до заміщення справжніх грошей. Такий різнобій можна пояснити ототожненням авторами функцій кредиту з функціями банків, що неправомірно. Тому другу функцію кредиту краще зводити до створення передумов для ефективного регулювання обороту грошей в інтересах забезпечення стабільності грошей і повного забезпечення потреб обороту в платіжних засобах. Є достатньо підстав для виділення і таких функцій кредиту, як контрольно-стимулююча та функція капіталізації вільних грошових доходів. У своїх проявах кредит розмаїтий, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів кредиту. Їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту. Але на будь-якому етапі розвитку людства кредит відіграє досить важливу роль. У перші роки існування України як незалежної держави кредитні відносини в ній розвивались суперечливо і поки що не відповідають суспільним потребам. Питання для самоконтролю. 1. Що є загальноекономічною причиною необхідності кредиту? 2. Які передумови виникнення кредитних відносин? 3. Яка суперечність вирішується з допомогою кредиту? 4. У чому сутність кредиту? Які існують дискусії щодо сутності кредиту? 5. За якими ознаками відносини між економічними суб'єктами можна віднести до кредитних? 6. Що є спільного між кредитом та грошима, кредитом та фінансами? 7. Які існують сутнісні відмінності між кредитом та грошима? 8. У чому полягають сутнісні відмінності між кредитом та фінансами? 9. Що таке структура кредиту, які її елементи? 10. Кредит — явище статики чи динаміки? Обґрунтуйте свою відповідь. 11. Які стадії Ви можете виділити у відтворювальному русі кредиту? 12. Назвіть основні закономірності руху кредиту на мікро- і на макрорівнях. 13. Назвіть основні принципи організації кредитних відносин. 14. У чому полягають розбіжності у трактуванні форм і видів кредиту, що мають місце в літературі? 15. За якими критеріями правомірно виділяти форми і види кредиту? Чи можуть бути однаковими критерії для класифікації форм і видів? 16. Які форми кредиту Ви можете виділити і чому? 17. Які види кредиту Ви можете назвати і за якими критеріями вони виділені? 18. Чим різняться поняття “банківський кредит” і “державний кредит”, “банківський кредит” і “споживчий кредит”, “забезпечений кредит” і “комерційний кредит”? 19. Яка функція грошей є найбільш визнаною в економічній літературі? 20. Чи погоджуєтеся Ви з виокремленням емісійної функції кредиту? У чому слабкість позиції захисників цієї функції? 21. Які дискусії ведуться щодо контрольної функції кредиту? Чому більш правомірно виділити контрольно-стимулюючу функцію? 22. Чим обмежуються можливості надання комерційного кредиту? 23. За якими ознаками класифікується банківський кредит? 24. Суб’єкти споживчого кредитування та механізм його надання? 25. У чому полягає призначення меж кредиту і чим вони визначаються? 26. Чому процент є економічною категорією? 27. Яку роль відіграє кредит у розвитку економіки? Тестові завдання для самостійної перевірки знань 1. До складу ресурсів для кредитування входять: а) державний грошовий резерв, що складається із суми поточних грошових ресурсів бюджету; б) грошові накопичення населення, що акумулюються банками; в) емісія грошових знаків, що здійснена відповідно до потреб росту готівки; г) все перераховане вище. 2. Плата, що одержана кредитором від позичальника за користування залученими коштами, являє собою: а) кредит; б) позичковий відсоток; в) лізинг; г) облікову ставку. 3. Позички, термін погашення яких наступив або наступає найближчим часом – це: а) термінові позички; б) відстрочені позички; в) прострочені позички; г) стандартні позички. 4. Комерційний кредит – це: а) спрямування позичкового капіталу, наданого банками в борг за плату на умовах платності, повернення, терміновості; б) кредитні відносини з приводу акумуляції державою коштів для фінансування державних витрат; в) товарна форма кредиту, що виражає відносини з приводу перерозподілу матеріальних фондів між підприємствами; г) відносини між юридично самостійними особами з приводу передачі в оренду засобів виробництва. 5. Об’єктивна необхідність кредиту обумовлена: а) протиріччями між постійним утворенням грошових резервуарів, що осідають у процесі обороту в підприємств і повного використання їх для потреб відтворення; б) особливостями кругообороту капіталу; в) наявністю товарного виробництва; г) все перераховане вище. 6. Кредит виконує такі функції: а) розподільна, контрольна, емісійна; б) розподільна, дослідницька, контрольна; в) стратегічна, інноваційна, контрольна; г) контрольна, інноваційна, емісійна. 7. Позики не повернені у встановлений термін – це: а) термінові позички; б) відстрочені позички; в) прострочені позички; г) позички з підвищеним ризиком. 8. Стосовно лізингового майна лізинг буває: а) прямий, лізинг виробника, поворотний лізинг; б) оперативний лізинг; в) чистий і повний лізинг; г) все перераховане вище. 9. Основними особливостями іпотечного кредиту є: а) наявність у позичальника власності; б) власність повинна приносити прибуток; в) власність не повинна бути об’єктом застави в іншій угоді; г) все перераховане вище. 10. Під кредитними відносинами розуміється: а) плата, яка одержана кредитором від позичальника за користування запозиченими коштами; б) усі грошові відносини по наданню позичок, організації грошових розрахунків, кредитуванні; в) усі грошові відносини, пов’язані з наданням і поверненням позичок, організацією грошових розрахунків; г) відносини між юридично самостійними особами з приводу придбання рухомого і нерухомого майна на визначений термін.
|