Тема: Перебудова в Радянському союзі й Україні. Погіршення економічної ситуації в Україні в ІІ пол. 1980-х років.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:
- показувати необхідність суспільних перетворень;
- розкривати суть перебудовчих процесів та їх особливості в Україні;
- характеризувати Чорнобильську катастрофу як трагедію українського народу і подію планетарного масштабу;
- пояснювати причини провалу реформ;
- аналізувати і порівнювати економічні процеси.

План.

1. Причини і хід перебудови в Україні.
2. Особливості перебудови в Україні.
3. Екологічна проблема. Чорнобильська катастрофа.

Перебудова — спроба «зверху» реформувати економічну і політичну систему радянського су­спільства. Ініціатором перебудови на квітневому пленумі 1985 р. став Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов.

У 1985 р. помер Генеральний секретар ЦК КПРС К. Черненко. На той час у вищому партійному апараті в М. Горбачова було багато супротивників і його політична кар'єра була під загрозою. Але на той час в ЦК альтернативи йому не було. Недарма його кандидатура на посаду Генерального секретаря була запро­понована найстарішим і найавторитетнішим членом Політбюро А. Громико.

Новий етап економічних реформ почався в 1987 р. і передбачав розширен­ня самостійності підприємств; відродження приватної власності й коопе­ративного руху; скорочення кількості міністерств і відомств; інтеграцію СРСР у світовий ринок.

Основним недоліком реформ була непослідовність їх проведення. Проте були створені сприятливі умови для розвитку кооперативного сектора.

У березні 1990 р. III З'їзд народних депутатів запровадив посаду Прези­дента СРСР. Ним став М. Горбачов. Була скасована Стаття 6 Конституції СРСР про керівну ролі КПРС у суспільстві. Розпочався процес формування багатопартійності: виникли Демократична партія Росії, Республіканська партія. На черговому XXVII з'їзді КПРС у 1990 р. всередині партії намітився розкол. Почався масовий вихід з рядів КПРС.

Незабаром розпочався процес скорочення обсягів виробництва, ріст інфля­ції, збільшувався дефіцит бюджету. Золотий запас СРСР із 1985 по 1991 р. скоротився в 10 разів. У країні назрівала глибока соціально-економічна криза.

Головною рисою духовного і культурного життя СРСР у роки перебудови була гласність — відкрите обговорення історичного минулого й актуальних проблем сучасності b^v засобах масової інформації.

В Україні політика перебудови мала свої особливості. Відбувався процес лібералізації суспільно-політичного життя. У 1986 р. з в'язниць було звіль­нено близько 300 політично ув'язнених, серед них В. Чорновіл, М. Горинь, пізніше Л. Лук'яненко. З Кримінального кодексу УРСР виключили статті про переслідування з ідейних міркувань. Новим явищем стала політика гласності, що поступово переросла в свободу слова.

Однією зі значних подій періоду гласності наприкінці 80 — початку 90-х pp.
стала свобода історичної науки. В світ вийшли численні публікації худож­
ніх, філософських творів, які довгі роки залишалися недоступними: секрет­
ні протоколи пакту Молотова—Риббентропа, документи про голодомор 1932—
1933 pp., Українську революцію 1917—1921 pp., діячів Центральної Ради
і Директорії, події громадянської війни в Україні, сталінські репресії,
війну в Афганістані тощо. З'явилося неупереджене висвітлення діяльності
ОУН-УПА в роки Другої світової війни.
Нові телевізійні передачі пробуджували інтерес до
української історії. '

Були створені умови для підвищення ролі української мови в житті респу­бліки. Відомі письменники Ю. Мушкетик, Б. Олійник, Д. Павличко висту­пили за обов'язкове вивчення української мови в школах, проти «духовного Чорнобиля».

У 1987р. в Києві був створений Український культурологічний клуб (УКК). Восени 1987 р. у Львові виникло «Товариство Лева» —. молодіжна органі­зація, що об'єднувала людей різних політичних поглядів і культури.

У 1988 р. в Україні масово створюються нові суспільні неформальні об'єд­нання: студентська організація «Громада» в Київському університеті, «То­вариство української мови ім. Т. Шевченка» у Львові та ін.

Навесні 1989 р. у Києві виникло товариство «Меморіал». До нього входи­ли письменники, художники, кінематографісти, театральні діячі, що висту­пали за реабілітацію жертв сталінських репресій в Україні.

У 1988 р. — перші місяці 1990 р. характеризувалися створенням числен­них партій, що об'єднували представників різних поглядів. В 1990 р. відбу­лися вибори до Верховної Ради УРСР. У результаті виборів Демократичний блок України, у якому Рух був головною силою, створює парламентську опозицію — Народну Раду.

Восени 1989 р. відбулася зміна партійного керівництва УРСР: В.Щербицького на посаді змінив В. Івашко.

Однак політичні реформи не підкріплювалися економічними, криза збіль­шувалася, її причинами були: унітарний характер централізованої держа­ви, існування загальносоюзного господарського комплексу, збереження адмі­ністративно-командних методів керівництва.

Висновок. «Перебудова» не досягла поставленої мети. Вона не вивела краї­ну з економічної і політичної кризи, не забезпечила стабільного розвитку суспільства. Однак перебудовчі процеси активізували демократичні сили в Україні, що виступали за реальний суверенітет республіки.

У 70—80-i pp. в Україні, як і в цілому в СРСР, загострюються екологічні проблеми. Незважаю­чи на безліч прийнятих законодавчих та урядових актів, проблеми охорони навколишнього середовища в країні вирішува­лися незадовільно. В УРСР партійні й господарські діячі, місцеві органи влади ставилися до екологічних проблем недбало, навіть злочинно.

В Україні були побудовані індустріальні гіганти, тут зосереджувалася четверта частина індустріального потенціалу СРСР. Підприємства й відом­ства не були зацікавлені в збільшенні витрат на охорону навколишнього середовища, тому що це підвищувало собівартість продукції, що випускала­ся. Легше було працювати по-старому, ніж запроваджувати мало відхідні й безвідходні технологічні процеси.

Особливу небезпеку для здоров'я людей викликають забруднення атмос­ферного повітря в містах і промислових центрах. Інтенсивне забруднення атмосфери призводить до кислотних дощів, що наносять шкоду всьому жи­вий, у тому числі здоров'ю людей.

В УРСР кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу від промисло­вих джерел на одиницю площі майже в 7 разів перевищував середньо союзні показники. На території

України було розташовано 12 міст із найбільшим рівнем забруднення атмосфери. Росли великі промислові міста (25) і кіль­кість населення, що в них проживало (46 %).

Засолення ґрунту, затоплення і підтоплення великих територій відчутно позначилися

на природній родючості оброблюваних угідь, призвели до зниження врожайності й підвищення витрат на виробництво сільськогосподар­ської продукції. Унаслідок активізації ерозії ґрунту Україна щороку втра­чає 600 млн тонн родючих чорноземів.

Після здійснення проектів зі зрошення півдня України і Криму Кахов­ське водосховище перетворилося на озеро; сталося засолення земель в Одесь­кій області в результаті пуску каналу «Дунай—Дніпро». Під водою опини­лися 600 тис. гектарів родючих земель. Були затоплені райони нижнього Подніпров'я — святині українського козацтва.

Радянське керівництво ретельно приховувало від громадськості аварійні ситуації на атомних електростанціях, у той же час офіційна преса перекону­вала в повній безпеці АЕС. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. сталася аварія на Чорнобильської АЕС — техногенна катастрофа планетарного масштабу. На станції виникла пожежа, яку першими гасили 28 пожежників (В. Правик, Л. Телятників, В. Кибенок та ін.). Радіоактивна хмара поширилася над територією Білорусі, Румунії, Польщі, Болгарії, Югославії, скандинавських країн, північно-західної частини Росії. Радіоактивні речовини забруднили землю. З'явилася «зона відчуження» — території, яка найбільше постраж­дала від радіації й була заборонена для проживання. Найбільшого радіоак­тивного забруднення зазнали Житомирська, Київська, Чернігівська області. Причинами вибуху четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС визнано низьку якість проектування й обслуговування станції.

Негативні наслідки вибуху в Чорнобилі ще довго будуть позначатися на здоров'ї поколінь.

На вимогу європейських країн 15 грудня 2000 р. Чорнобильську АЕС було закрито. Але проблема Чорнобиля для України залишилася: скороти­лося виробництво електроенергії; неясними залишається майбутнє м. Славу­тича і працевлаштування його жителів; складним і дорогим є обслуговуван­ня об'єкта «Укриття» — саркофага над четвертим енергоблоком; необхідна соціальна допомога ліквідаторам і потерпілим внаслідок аварії.

Висновок. На межі XX — XXI cm. розв'язання екологічних проблем є найва­жливішою умовою збереження й подальшого розвитку людства.

Поміркуємо разом: ***Які фактори в економіці, політиці, культурі зумовили необхідність оновлення радянського суспільства? Чому суть і зміст „перебудови” такі невизначені і розпливчасті? Яке б значення цьому періоду дали б ви?
*Які суспільно-політичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС?
**Які періоди вітчизняної чи зарубіжної історії нагадує час перебудови?

До наступного заняття: - підготувати повідомлення «Політичні реформи в Україні»,

«Народний рух України»

Де про це читати:

Бойко О.Д. Історія України. – К., Академія, 2012. –с.555-580.