Тема: Стан економіки України та визрівання економічної кризи.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:
- розкривати складові процесу наростання економічної кризи;
- показувати принципову неможливість реформування радянської моделі господарювання;
- аналізувати та порівнювати економічні процеси.

План.

1. Реформи О.Косигіна.
2. Кризові явища в економіці УРСР.

1. У 1965 р. була розпочата спроба реформувати економіку СРСР у цілому, й УРСР зокрема. Реформою передбачалася матеріальна зацікавленість вироб­ників у результатах своєї праці, підприємства одержали можливість розпо­ряджатися прибутками; з'явилися нові підприємства металургійної, гірни­чорудної, металообробної промисловості, тепло- і гідроелектростанції; збільшилося фінансування сільського господарства.

Однак результати проведених реформ мали короткочасний характер. При­ріст у промисловості почав скорочуватися через порушення встановлених раніше господарських зв'язків, росла собівартість продукції, порушувалася дисципліна постачання і збуту. Економіка не мала замкнутого циклу (щоб виготовити трактор у Харкові, запчастини до нього необхідно було постача­ти з інших регіонів СРСР). Зростала роль адміністративно-командних мето­дів управління економікою України. Республіканські органи влади фактич­но були відсторонені від керівництва підприємствами. Московське партійне і державне керівництво грубо ігнорувало економічні інтереси України.

На території республіки реалізовувалися економічно необґрунтовані про­екти (будівництво Придніпровської і Бурштинської ТЕС, каскад «рукотвор­них» морів на Дніпрі). В Україні з'явилися техногенно шкідливі виробниц­тва (хімічний завод у Первомайську, атомна електростанція в Чорнобилі). Побудовані в Україні 40 % атомних енергоблоків СРСР виробляли електро­енергію не тільки для потреб України, але і для продажу в країни Європи. З бюджету республіки щороку виділялися кошти для освоєння і розвитку Сибіру і Далекого Сходу.

У зв'язку зі зменшенням народжуваності поступово вичерпувалися вільні
людські ресурси. Кваліфікованих робітників направляли в райони освоєння
нових земель (Сибір, БАМ). '

2. Економіка України вимагала постійних інвестицій, що приводило до упо­вільнення темпів її розвитку. Екстенсивний метод ведення господарства при­водив до застійних явищ в економіці. В умовах «холодної війни» в Україні в 70-ті — на початку 80-х pp. XX ст. було створено багато підприємств ВПК, яким були підпорядковані інші невоєнні підприємства.

Також не вдалося ефективно впровадити наукомісткі виробництва (біотехнологія, інформатика, робототехніка, мікроелектроніка).

Сільське господарство продовжувало залишатися слабкою ланкою в еко­номіці України. Капіталовкладення, що вливалися в сільське господарство, були неефективними і не приносили очікуваного результату. Механізація, хімізація і меліорація сільського господарства привели до постачання низь­коякісною технікою колгоспів (радгоспів), забруднення чорноземів і пору­шення екологічного балансу в республіці.

У зв'язку з тим що не була створена система переробки і збереження сільгосппродукції, третина зібраного врожаю не доходила до споживача і псувалася. Держава не створювала умов для розвитку особистих присадиб­них господарств і не вирішувала безліч соціальних проблем у сільській місцевості. В Україні виникла гостра проблема «безперспективних сіл» — масо­ве знелюднення сіл, переїзд молоді на постійне проживання в міста. Спроба держави вирішити продовольчу проблему за рахунок прийняття в 1982 р. «Продовольчої програми» виявилася малоефективною.Адміністративно-командні методи керування сільським господарством мали катастрофічні наслідки: на 1 млн. га скоротилися посівні площі, знижували­ся врожаї, зростала безгосподарність, знижувалася продуктивність праці.

Криза сільського господарства стала складовою частиною економічної кризи в СРСР і УРСР.

Висновок. До середини 80-х pp. XX ст. економіку України охопила системна криза. Влада активно шукала вихід із ситуації, що склалася, але безуспіш­но. Радянська економіка була меншою мірою спрямована на потреби люди­ни. Органи державної влади вбачали вихід із кризи у застосуванні адмініст­ративно-командних методів, при цьому зневажаючи економічні закони ринку.

Поміркуємо разом: *У чому полягає суть економічної реформи 1965р.? Чому ця реформа не мала успіху?
*Які зміни відбулися в економіці України внаслідок реформи 1965р.?
***Бережнєвський період був часом наростання та бюрократизації економіки, часом нового „культу сірості” в управління державою. Чим зумовлені ці процеси? У чому їх суть? Які їх наслідки? Як пов’язаний цей культ із застійними явищами в економіці?

До наступного заняття: - підготуватися до семінарського заняття: «Опозиційний рух»

Де про це читати:

Бойко О.Д. Історія України. – К., Академія, 2012. –с. 531 – 548.