Логістичний процес на складі

Для зберігання запасів призначені відповідні склади. Підприємство несе певні витрати, пов'язані з утриманням складів та здійсненням складських операцій. Вони є частиною логістичних витрат.

Cклад – це складне технічне спорудження, що складається з численних взаємозалежних елементів, має визначену структуру і виконує низку функцій із перетворенням матеріальних потоків, а також накопичення, перероблення і розподілу вантажів між споживачами. Склад повинен розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова частина логістичної системи. Варто враховувати той факт, що в кожному окремому випадку параметри складської системи значно відрізняються один від одного, так само як елементи і сама структура, основана на взаємозв’язку цих елементів [6, с.52].

Логістичний процес на складі досить складний, оскільки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж технологічний процес і забезпечує:

· постачання запасами;

· контроль за поставками;

· розвантаження і приймання вантажів;

· внутрішньоскладське транспортування та перевалку вантажів;

· складування і зберігання вантажів;

· комплектацію (комісіонування) замовлень клієнтів та відвантаження;

· транспортування та експедирування замовлень;

· збирання та доставку порожніх товароносіїв;

· контроль за виконанням замовлень;

· інформаційне обслуговування складу;

· обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Облік та контроль за одержанням запасів та відправкою замовлень дає змогу забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання об’єму складу та необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим збільшити оборот складу.

Розрізняють декілька способів розміщення матеріалів у складському приміщенні.

1. Сортовий (номенклатурний) порядок розміщення матеріальних ресурсів на місцях зберігання. При такому розміщенні кожному найменуванню сорту, розміру товару відводиться певне місце. Потрібно, щоб кожне місце збереження було забезпечене параметрами: марка, сорт, розмір. На складах із великим асортиментом матеріалів місця збереження маркірують за номерами або літерами. Індекси, якими позначені місця зберігання, присвоюють розміщеним на цих місцях матеріалам, вказуючи їх у картках складського обліку. За ознаками виробничого виготовлення або споживання розміщують згідно з партійністю і комплектністю.

2. Партійний порядок розміщення. Вантажі зберігаються окремо партіями, що постачаються, з окремим оформленням кожної партії, яка складається з матеріалів із індивідуальними відмінностями якості (метали різних плавок, цемент різних марок та ін.).

3. Комплектний спосіб розміщення. Запаси зберігаються в одному місці або в суміжних осередках вантажів різних найменувань, розмірів, сортів, що складають комплект одночасно споживаних у виробництві матеріалів.

За характером заповнення складського об'єму розрізняють:

– підлоговий (штабельний);

– підвісний (стелажний);

– комбінований спосіб зберігання.

Штабельне зберігання здійснюється, коли потрібно зберігати затарені або штучні товари. При цьому формують штабель з урахуванням тиску, який створюють верхні матеріали. Цей спосіб оптимальний при зберіганні вантажів великих кількостей і невеликої номенклатури.

Переваги штабельного зберігання: 1) максимальне використання площ та об'ємів; 2) спрощення обліку матеріалів та контроль за їх рухом.

Недоліки штабельного зберігання: 1) спосіб може використовуватись тільки при обмеженні номенклатури вантажів; 2) незручність виймання запасів зі штабеля; 3) неможливість автоматизації складських робіт. Стелажне зберігання – найбільш часто використовуваний спосіб для багатономенклатурних вантажів.

Перевага стелажного зберігання: забезпечує механізацію та автоматизацію складських процесів.

Недоліки стелажного зберігання: 1) недостатнє використання складських площ і складу; 2) потреба у стелажах та в більш складному підйомно-транспортному обладнанні.

Комбінований спосіб зберігання використовується для усунення недоліків двох вищезгаданих способів. На одному складі може бути використано і штабельне і стелажне зберігання залежно від виду запасів, їх габаритів та кількості [2].

Розвантаження і приймання вантажів. При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання. Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне вантажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно здійснювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів.

Операції, що проводяться на даному етапі, включають:

· розвантаження транспортних засобів;

· контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;

· документарне оформлення вантажу, що прибув, через інформаційну систему;

· формування складської вантажної одиниці.

Складування та зберігання вантажів. Процес складування полягає у розміщенні та укладанні вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування — ефективне використання об’єму зони зберігання. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського обладнання. Обладнання під зберігання має відповідати специфічним особливостям вантажу та забезпечувати максимальне використання висоти та площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням нормальних умов роботи піднімально-транспортних машин і механізмів. Для упорядкованого зберігання вантажу і економного його розміщення використовують систему адресного зберігання за принципом твердого (фіксованого) чи вільного (вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Процес складування та зберігання включає:

а) закладання вантажу на зберігання;

б) зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов;

в) контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється через інформаційну систему.

Склад забезпечує виконання таких продажних послуг:

· сортування товарів;

· повну перевірку якості товарів, що постачаються;

· фасування та пакування;

· заміну замовленого товару;

· експедиторські послуги зі здійсненням розвантаження;

· інформаційні послуги;

· підписання договорів з транспортними агентствами; а також післяпродажних послуг:

· встановлення виробів;

· гарантійне обслуговування;

· забезпечення запчастинами;

· тимчасову заміну товарів;

· приймання дефектної продукції та її заміну.

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу передбачається досягнення:

1) раціонального планування складу при визначенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та удосконаленню процесу переробки вантажу;

2) ефективного використання простору при розстановці обладнання, що дає змогу підвищити потужність складу;

3) використання універсального обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку піднімально-транспортних машин;

4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;

5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що уможливлює істотне скорочення транспортних витрат;

6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов’язані з документооборотом та обміном інформації тощо [3].

Вид складування передбачає вибір технологічного устаткування для складання вантажу і форму його розміщення у складському приміщенні.

На вибір складування впливають такі фактори:

• складська площа;

• висота складу;

• використовуваний товароносій;

• обсяги партій постачання;

• особливості комісіювання вантажу;

• вільний доступ до товару;

• умови збереження товару;

• обсяг асортименту товару;

• простота обслуговування;

• капітальні витрати.

Альтернативний вибір оптимального варіанта системи складування здійснюється після техніко-економічної оцінки кожного з них. Як критерії оцінки застосовуються:

• ефективність використання складської площі та об’єму;

• загальні грошові витрати на 1 т товару.

Ефективність використання складської площі та обсягу засвідчує міру ефективного використання складського простору при встановленні конкретних видів устаткування, а за допомогою економічного критерію оцінюються витрати, пов’язані з їх придбанням і експлуатацією [4, с.276].

Важливими є також розташування і розподілення на складах запасних частин. Як правило, централізоване складування на відміну від децентралізованого дає змогу мінімізувати обсяг запасів та їх дублювання. Однак на великих підприємствах, що займають великі площі, наявність одного центрального складу не може задовольнити вимоги виробництва. У такому випадку недорогі запчастини і допоміжні матеріали з коротким терміном служби необхідно щотижня доставляти до ремонтних бригад, закріплених за окремими виробничими дільницями. Це економить час ремонтних робітників і скорочує обсяги управлінських робіт [5].

Складування одина з головних функцій логістики, тому для забезпечення ефективного логістичного управління на підприємстві, складські процеси повинні бути відрегульовані і мають забезпечувати безперебійну і надійну діяльність підприємства.