Географ

Г. Ти ба, мандрівник! Відкіля ти прибув?

МП. Що це за товста книга? Що ви тут робите?

Г. Я географ.

МП. Що таке географ?

Г. Це вчений, який знає, де розташовані моря, ріки, міста, гори й пустелі.

МП. Дуже цікаво! Оце вже справжня професія!... Ваша планета дуже гарна. А океани тут є?

Г. Цього знати я не можу.

МП. А-а! А гори?

Г. Цього я не можу знати.

МП. А міста, і ріки, й пустелі?

Г. Цього я теж не можу знати.

МП. Але ж ви географ!

Г. Саме так. Я географ, а не мандрівник. Географ надто поважна особа, щоб тинятися по світу. Він не виходить із свого кабінету. Але він приймає у себе мандрівників. Розпитує їх, записує їхні спогади. І якщо спогади когось із них зацікавлять тоді перевіряють його відкриття.

МП. Навіщо?

Г. Бо мандрівник, який бреше, викликав би справжню катастрофу в географічних книгах.

МП. А як перевіряють? Ідуть дивитися?

Г. Ні. Це надто складно. Вимагають, щоб мандрівник дав докази. Наприклад, він має принести велике каміння з гори, яку відкрив… Але ж ти й сам прибув здалеку? Ти мандрівник! Опиши мені свою планету! Ну, прошу.

МП. О, в мене там не дуже цікаво - усе маленьке. У мене є три вулкани. Два діють, а один погас. І ще в мене є квітка.

Г. Квітів ми не записуємо.

МП. Чому? Це ж найкрасивіше, що є на світі.

Г. Тому що квіти ефемерні.

МП. Що означає ефемерні?

Г. Книги з географії – найцінніші серед усіх книг. Ми пишемо про те що вічне.

МП. А що таке ефемерний?

Г. Ефемерне – це недовговічне, те, що скоро зникає.

МП. І моя квітка скоро зникне?

Г. Ну звісно.

МП. (з’явився жаль) Де ви порадите мені побувати?

Г. Побувай на планеті Земля. У неї гарна репутація.

(Всі планети і зірки зникають. На тканині, як пустеля. з’являються змії, а потім і маленький принц.)

(Земля, трек 10)

МП. Добрий вечір!

З. Добрий вечір!

МП. На яку це я планету попав?

З. На Землю. В Африку.

МП. А-а виходить на Землі нікого нема?

З. Це пустеля. В пустелях ніхто не живе. Земля велика.

МП. От цікаво для чого зірки світяться. Певно, для того, щоб кожен зміг колись відшукати свою зірку. Дивись, он моя планета. Вона якраз над нами…Але як далеко до неї!

З. Гарна планета. А чого ти прибув сюди?

МП. Я посварився з однією квіткою.

З. А-а-а.

МП. Де ж люди. У пустелі трохи самотньо…

З. З людьми теж самотньо.

МП. Дивна ти істота. Така довга і у тебе навіть лап немає…

З. Зате сили в мені більше ніж у тих у кого вони є. Я можу занести тебе далі, ніж будь-який корабель. Торкнувшись когось, я повертаю його землі, з якої він вийшов. …Мені шкода тебе, ти такий слабий на цій кам’яній Землі. Я можу тобі допомогти, якщо ти дуже шкодуєш за своєю планетою. Я можу…

МП. О, я чудово зрозумів. Де ж люди?

З. Треба шукати…До зустрічі.

МП. До зустрічі…

(заліз на гору)

МП. Люди, люди, люди! (залазить на гору)….Добрий день!

Ехо: Добрий день…добрий день…добрий день…

МП. Хто ви?

Ехо Хто ви…хто ви … хто ви…

МП. Будьте моїми друзями я зовсім один!

Ехо: Зовсім один…зовсім один…зовсім один.

(спустився, з’являються троянди, їх танок трек 11)

МП. Добрий день

ТТ. Добрий день.

МП. Хто ви?

ТТ. МИ троянди.

МП. А-а-а. (потім сумно) Я думав, що маю таке багатство – єдину в світі квітку, а то звичайнісінька троянда. Проста троянда і три вулкани …(заплакав).

(з’являється лис): Добрий день!

МП. Добрий день. (нікого не бачить)

ЛИС. Я тут, серед троянд.

МП. Хто ти? Ти такий гарний…

Л Я- лис.

МП. Пограйся зі мною. Мені так сумно…

Л. Я не можу з тобою гратися. Я не приручений.

МП. А що означає приручити.

Лис. Ти не тутешній? Що ти тут шукаєш?

МП. Я шукаю людей. А що означає приручити?

ЛИС. Люди мають рушниці і ходять на полювання. Це так ускладнює життя! І ще вони розводять курей. Це єдина користь од них. Ти шукаєш курей?

МП. Ні! Я шукаю друзів. А що означає приручити?

ЛИС. Це давно забуте поняття. Воно означає – привернути до себе.

МП. Привернути до себе?

ЛИС. Саме так. Ти для мене поки що тільки маленький хлопчик, такий же, як сто тисяч інших. І ти мені не потрібен. І я тобі не потрібен. Я для тебе тільки лис, такий же, як і сто тисяч інших лисів. Але якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні один одному. Ти будеш для мене єдиний у цілому світі. І я буду для тебе єдиний у цілому світі.

МП, Я вже трохи розумію…Є одна троянда…Здається вона приручила мене… (трек 14)

ЛИС. Можливо. На Землі чого тільки не побачиш.

МП. О це не на Землі

ЛИС. На іншій планеті?

МП. ТАК.

ЛИС. А на тій планеті кури є?

МП. НІ.

ЛИС. Жаль…Моє життя одноманітне. Я полюю на курей, а люди полюють на мене. Усі кури однакові. І люди всі однакові. І мені трохи нудно. Але якщо ти мене приручиш, моє життя буде ніби сонцем осяяне. Я знатиму твою ходу і розрізнятиму її серед інших. Почувши чиїсь кроки, я ховаюся в нору. Твоя ж хода, як музика, викличе мене з нори. Буде дуже чудово, якщо ти приручиш мене... Будь ласка приручи мене.

МП. А що для цього треба робити?

ЛИС. Треба бути дуже терплячим. Спочатку ти сядеш трохи далі від мене. Я краєм ока поглядатиму на тебе, дивитимусь, а ти нічого не казатимеш. Але кожен день ти сідатимеш трохи ближче. І краще, якби ти приходив у один і той же час. Бо якщо ти будеш приходити коли завгодно, то я ніколи не знатиму, на котру годину готувати своє серце…

(затемнення, бігають по саду із троянд, граються, стомлюються і падають на землю)

ЛИС. Я плакатиму по тобі.

МП. Ти сам винен. Я не хотів тобі нічого злого, а ти захотів, щоб я тебе приручив…

ЛИС. Ну звісно.

МП. Але ж ти плакатимеш!

ЛИС. (киває).

МП, Виходить, ти нічого не виграв.

Лис. Виграв…Піди ще подивись на троянди. ТИ зрозумієш, що твоя троянда – єдина в світі. А коли вернешся попрощатись зі мною, я подарую тобі одну таємницю.

(МП серед троянд): Ви зовсім не схожі на мою троянду – ви ще ніщо. Ніхто вас не приручив, і ви нікого не приручили. Ви такі, як раніше був мій лис. Він був схожий на сто тисяч інших лисів. Але я з ним потоваришував, і тепер він став єдиним у цілому світі… Ви не моя троянда. Ви гарні, але пусті. (повернувся до лиса) Прощай…

ЛИС. Прощай…Мій секрет дуже простий: добре бачить лише серце. Найголовнішого очима не побачиш. (трек 16)

МП. Найголовнішого очима не побачиш…

Лис. Люди забули цю істину, але ти не повинен забувати. ТИ назавжди береш на себе відповідальність за того, кого приручив. Ти відповідаєш за свою троянду…(трек 16