Міжнародні економічні організації

Міжнародні організації існують з 1815 p., якщо не раніше, проте первісно процес їх створення відбувався досить-таки неквапливо. Однак після Другої світової війни він настільки активізувався, що кількість міжнародних організацій натепер визначенню не піддається. Вважають, наприклад, що їх існує більше 20 тис.

Торкаючись питання про правовий статус зазначених орга­нізацій, слід враховувати, що держави, незважаючи на їх фак­тичне розмаїття, з точки зору класичного міжнародного права за своїм положенням є подібними. Міжнародні організації, на­впаки, є зовсім різними за їх компетенцією, функціями, правомочностями. Єдине, що їх поєднує, - це те, що жодна з них не має самостійних економічних інтересів і вся їх діяльність спря­мована на розвиток економічного співробітництва держав. Уна­слідок цього в міжнародному праві вироблено цілий ряд різних класифікацій міжнародних організацій, лише деякі з яких ми розглянемо.

Головною класифікацією міжнародних економічних органі­зацій, яких нараховується близько 350^і, вважається їх розподіл на неурядові та міжурядові (міждержавні). Залежно від мети створення та характеру міжнародних організацій їх спеціальна правосуб'єктність стає різною і зазвичай чітко визначається у відповідних установчих документах. Проте всі вони, між тим, користуються міжнародними привілеями та імунітетами, хоча, на відміну від держав, що їх створили, ці привілеї та імунітети мають суворо функціональний характер.

В літературі, особливо західної, обговорюється питання про міжнародну правосуб'єктність транснаціональних корпорацій (ТНК), які поряд з державами і міжнародними організаціями часто розглядаються як суб'єкти міжнародного економічного права. Пояснюється такий стан тим, що ТНК стають все більш важливими суб'єктами міжнародних економічних зв'язків, що надають зростаючий вплив як на національну, так і на світову економіку.

Список використаної літератури:

1. Ануфреева Л.П. Соотношение международного публичного и международного частного права: правовые категории. М., 2002.

2. Братко І. В. Міжнародне право розвитку: питання теорії / І. В. Братко // Інформація і право. – 2012. – № 2. – С. 33–38.

3. Дахно І. І. Міжнародне економічне право / І. І. Дахно. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Центр учб. л-ри, 2009. – 1 електрон. опт. диск.

4. Дмитрієв А. І. Деякі особливості становлення міжнародного економічного права: історичний аспект / А. І. Дмитрієв // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 2002. – Вип. 147. – С. 32–35.

5. Львова Е. О. Международное экономическое право: онтологические и аксиологические подходы к определению понятия / Е. О. Львова // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – К., 2008. – Вип. 39. – С. 606–611.

6. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право: підручник / В. Ф. Опришко. – Вид. 2-ге. переробл. і допов. – К.: КНЕУ, 2003. – 311 с.

7. Чубарєв В. Л. Міжнародне економічне право: підручник / В. Л. Чубарєв. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 368 с.

Тема 2. Джерела міжнародного економічного права