Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку

Перш ніж вводити до структури уроків різні види групо­вої навчальної діяльності, потрібно навчити молодших шко­лярів спільної роботи, співпраці, тому що учні не мають досвіду роботи в малих групах. Формування вмінь такої ро­боти потрібно починати у фронтальній роботі. Доцільно, як пропонує Г. О. Цукерман, провідним засобом навчання об­рати організацію дискусії на уроці. Дискусія найбільш опти­мально має забезпечити рішення висунутих на даному етапі навчальних завдань. Вона відрізняється від звичайної бесіди тим, що учні вступають в опосередковане спілкування один з одним. Якщо в бесіді учню достатньо висловити правильно положення, вчитель оцінює його, а часто і пояснює це поло­ження замість учня, то в дискусії учню доводиться самостійно обґрунтовувати свою точку зору.

Г. О. Цукерман, І. М. Вітковська пропонують на першо­му етапі навчання дискусії засвоїти " Правила загального об­говорення":

1) не говорити всім разом;

2) заперечуючи, звертатися безпосередньо до учня;

3) всім слухати одного;

4) постійно використовувати позначки " +", " -", "? ".

Щоб зацікавити учнів колективною роботою, потрібно за­безпечити серед них позитивне ставлення до співпраці один з одним в малих групах. Для цього слід запропонувати учням такі завдання: приклад на декілька дій, гру " Збери листівку", скласти оповідання на певну тему тощо.

Аналізуючи роботу, вчитель підводить дітей до висновку, що узгоджена робота учнів дозволяє знайти найбільш цікаве рішення, виявити творчість, прискорити виконання завдань, допомогти, підтримати один одного. У виконанні такої ро­боти діти дотримуються наведеної нижче інструкції.

Правила дружньої роботи

1. Перед роботою слід домовитися, хто що буде виконувати.

2. Не сперечатися даремно.

3. Намагатися зрозуміти одне одного.

Після того як підготовку дітей до спільної роботи заверше­но, можна переходити до формування вмінь працювати парами.

Для роботи в парах можна запропонувати давно відомі прийоми, такі як взаємоперевірка, взаємодиктанти, складання плану оповідання, розв'язання прикладів.

Так, під час виконання завдань на порівняння математич­них виразів на кожну парту вчитель кладе картку:

Учні в парах по черзі розв'язують приклади, записують результат, пояснюючи один одному, який знак потрібно ста­вити між виразами й чому.

На уроці української мови можна організувати роботу в парах так: діти заздалегідь готують вдома картки з загадка­ми. На уроці учні по черзі виконують роль " вчителя", чита­ючи свою загадку:

Бідовий хлопчина

В сірій сорочині.

По дворах стрибає,

Крихти підбирає.

Потім учень просить товариша її відгадати. Якщо відгад­ка неправильна, то " вчитель" повільно читає загадку ще раз. Після правильної відповіді " учень" записує в зошит відгадку, диктуючи по складах. " Учитель" ставить запитання: " Як треба це слово писати? " " Учень" розмірковує, потім перевіряє за карткою-зразком, записує у зошиті, позначаючи ненаголошений голосний. Після цього учні міняються ролями. Новий " учитель" вже вчить за своєю карткою, де в нього своє не­знайоме слово. Про закінчення роботи діти сигналізують піднятими руками.

Коли вчитель переконається в тому, що учні в парах мо­жуть вести дискусію, спільно виконувати завдання, навчати один одного, можна переходити до найбільш складного виду групової діяльності — до ланкової.

В організації ланкової роботи спільна діяльність учнів відбувається на більш високому рівні, тому що здійснювати взаємодію чотирьох осіб складніше, ніж парну. Формувати групи треба з урахуванням тих вимог, що визначені вище. Так, кожна група з чотирьох осіб має сильних, середніх та слабких учнів. Вчитель керує роботою групи через пам'ятки, інструкції. Так, для розв'язання задач можна запропонувати таку пам'ятку:

1. Прочитайте задачу.

2. Домовтесь, хто за ким називатиме своє питання.

3. Виконуйте кожен свою частину роботи.

4. Обговоріть у групі правильність роботи кожного.

5. Дайте оцінку роботи кожного в групі.

6. Визначте, хто буде повідомляти класу про результати роботи.

Така пам'ятка сприяє активності кожного учня. Положен­ня, які спрямовують діяльність учнівської групи, мають бути і в інших пам'ятках.

Наприклад, учні в групі отримують картку з коротким за­писом задач:

Обговорення в групі відбувається таким чином: один учень називає умову задачі, учні обговорюють і вирішують, обирати чи ні такий варіант умови; другий учень аналізує задачу, решта доповнюють; третій визначає, що треба дізна­тись (визначає запитання); четвертий пояснює розв'язок.

У групі визначається учень, який відповідатиме перед кла­сом. Учні з кожної групи по черзі повідомляють, решта сте­жать за ходом обговорювання розв'язку задачі, доповнюють чи виправляють. Командир групи виставляє оцінки.

Коли учні оволоділи прийомами роботи в групі, навчили­ся спілкуватися, співпрацювати, можна вводити складнішу від групової діяльності — кооперативно-групову, яка передбачає взаємодію не тільки членів групи, а й взаємодію між група­ми. Кооперативно-групову роботу корисно організовувати на уроках читання під час складання плану оповідання, діафільму до тексту. Наприклад, після роботи над казкою " Кирило Кожум'яка" учням пропонується скласти діафільм. Кожна група відпрацьовує кадр діафільму за певним сюжетом казки. В групах призначаються і режисер, і художник, і ав­тори, і сценарист. Коли кожна група упоралася із завданням, за сигналом учителя кадри діафільму об'єднуються (кожна група має порядковий номер кадру). Таким чином, кожна група, виконуючи частину загального класного завдання, дає спільний результат.

Дослідження вчених з проблеми виявило, що групова на­вчальна діяльність сприяє підвищенню успішності молодших учнів, вирішує багато виховних і розвивальних завдань. Зо­крема, це успішне, швидке занурення дитини у навчальну діяльність, формування самооцінки та саморегуляції, уміння пристосовуватися до темпу роботи групи, формування в шко­лярів позитивного ставлення до навчання, підготовка учнів до спілкування. На думку Ж. Феррі, робота в малій групі відкриває широке " поле" вільної діяльності, тобто активності, зорієнтованої на інтереси учня в межах навчальної програми. Обмін думками із змісту уроку являє собою тренування логічного мислення в дитини і не має аналогів в інших си­туаціях.