Класифікація управлінських рішень

Управлінські рішення різноманітні за формою та змістом і можуть бути класифікованими наступним чином:

1. За спрямованістю:

- зовнішні;

- внутрішні.

Зовнішні рішення спрямовані на зовнішнє середовище у відповідності до місії існування організації (забезпечення цивільного захисту міста, регіону, країни), зміцнення матеріально-технічної бази тощо.

Внутрішні рішення спрямовані на забезпечення діяльності органів і підрозділів цивільного захисту (розпорядок дня, графіки чергувань, фінансування, підготовка кадрів тощо).

2. За ступенем охоплення проблем:

- загальні;

- окремі (часткові).

Загальні рішення стосуються всієї організації. Часткові – конкретного підрозділу, служби, проблеми тощо.

3. В залежності від цілей:

- стратегічні;

- тактичні;

- оперативні.

Стратегічні (перспективні) рішення визначають шляхи розвитку організації на перспективу, на довгий строк (Приклад – державна програма розвитку цивільного захисту).

Тактичні – покликані забезпечити досягнення частих цілей, рішення частих задач (Приклад: гасіння пожежі, проведення занять, проведення ПТО об’єктів).

Оперативні – передбачають негайне втручання в процес діяльності системи, якою управляють (об’єкта управління) (Приклад: самовільний вихід з підрозділу – курсанти, вихід зі строю техніки, ПТО, грубі порушення ППБ при ПТО об’єкта). Вони розробляються та приймаються на основі оперативної інформації.

4.За сферою діяльності:

- політичні;

- соціальні;

- екологічні;

- економічні та інші.

5. За організацією розробки:

- одноосібний;

- колегіальні;

- колективні.

Одноосібні рішення приймаються керівником без обговорення в колективі.

Колегіальні рішення приймаються щодо складних питань, які потребують всебічного обговорення. До їх розробки залучаються спеціалісти (фахівці), керівники різних рівнів (Плани роботи на рік).

Колективні рішення приймаються на загальних зборах колективу всіма учасниками (Вибір нового складу товариського суду, ради курсантів тощо).

6. За процедурою підготовки:

- стандартні;

- нестандартні.

До стандартних відносяться рішення, суть яких чітко визначена, а процедура прийняття чітко відпрацьована (як типовий проект житлового будинку, проведення навчань, виїздних занять, проведення операції “Ферма”, “Урожай” та інші).

Нестандартні рішення не можуть бути заздалегідь сформульовані та заплановані, вони з’являються в процесі управління, в процесі життя.

Приклад: задача гасіння найбільш крупної пожежі (Шинний завод в Москві, пожежа в будівлі УВС в Самарі, пожежа в Харкові по вул. Золочівській)

Але багато елементів таких рішень вже запрограмовані (план гасіння пожежі, розміщення ПГ, навички особового складу підрозділів ЦЗ тощо).

7. За способом обґрунтування:

- інтуїтивні;

- рішення, які ґрунтуються на судженнях;

- раціональні.

Інтуїтивні рішення ґрунтуються на відчуттях керівника у правильності вибору. І, очевидно, їх обґрунтованість, оптимальність залежить від особистих якостей керівника;

Рішення, які ґрунтуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках) своєю передумовою мають знання, досвід, стаж, кваліфікацію. Вони формуються швидко, але часто не беруть до уваги нових альтернатив;

Раціональні рішення мають у своїй основі науково обґрунтовані аналітичні процеси. Здебільшого бувають найоб'єктивнішими.

Висновок: Таким чином, кожне конкретне завдання управління має складний комплексний характер, а його рішення потребує комплексного системного підходу.