Приклад 4.1.

Для ілюстрації використання векторного відображення синусоїдних величин розглянемо вузол (рис. 4.7, а), до якого підходять три струми , , . Якщо відомі синусоїдні значення та , визначимо .

Результівний струм теж буде змінюватись за синусоїдним законом з цією самою частотою , але буде мати свою амплітуду і початкову фазу :

.

Значення величин і можна одержати з векторної діаграми після складання векторів та (рис. 4.7, б).

Отже, за допомогою зображе­них векторів та дій над ними можна розрахувати електромагнітний про­цес, який відбувається в електрично­му колі. Взаємне розташування век­торів від часу не залежить, тому що всі вони обертаються з однаковою кутовою частотою . Найчастіше вони розглядаються безвідносно щодо їх обертання, як правило, якщо t = 0. Сукупність векторів (обертових чи нерухомих), які характеризують усталений режим кола синусоїдного струму, називаються вектор­ною діаграмою. Найчастіше векторні діаграми будують для діючих значень ЕРС, напруги й струму.