Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Системне зображення матеріального світу. Системний підхід і системний аналіз
Найважливішою з причин розвитку системних уявлень є системність людської практичної діяльності та внутрішня системність людського мислення. системність - це не тільки властивість людської практики (що включає і зовнішню активну діяльність, і мислення, і навіть пасивне споглядання), але властивість всієї матерії. Системність нашого мислення витікає з системності світу. Сучасні наукові дані та сучасні системні уявлення дозволяють говорити про світ як про нескінченну ієрархічну систему систем, що знаходяться в розвитку і на різних стадіях розвитку, на різних рівнях системної ієрархії. До викладених аргументів, які, виходять з розгляду взаємодії людини з природою, додалися природно-наукові аргументи об'єктивної системності природи. Оскільки навколишній нас світ ніким не побудований, виникла необхідність пояснити процес самоорганізації матерії її внутрішніми властивостями. Успішна спроба побудови такої теорії зроблена І. При-гожиним. Системні не тільки людська практика і мислення, але і сама природа, весь Всесвіт. Системність є формою існування матерії. Відомі форми існування матерії - час, простір, рух, структурованість - є часткові прояви системності світу. Об'єкти, які нас оточують, - це системи. Системи складаються з безлічі частин. Ці частини взаємозалежні. Якщо одна з них буде відсутня або неправильно функціонувати, то і вся система функціонуватиме неправильно. Біологічні організми це теж системи. їх життя залежить від правильного функціонування взаємозалежних органів, які всі разом представляють єдине ціле. Оскільки люди є компонентами організацій (соціальні компоненти), разом з технікою, вони називаються соціотехнічними системами. Точно так, як і в біологічному організмі, в організації частини її взаємозалежні. Природа - великий організатор системності. Поняття системності пов'язане з поняттям організованості, а організувати означає упорядкувати. Тому існує послідовність понять: СИСТЕМНІСТЬ - ОРГАНІЗОВАНІСТЬ - ВПОРЯДКОВАНІСТЬ. Неорганізованість приводить до хаосу. Системний похід — це спосіб мислення по відношенню до організації й управління. При вивченні економічних об'єктів системним підходом називається комплексний всесторонніи розгляд виробничих підрозділів і економічних явищ як єдиного цілого з урахуванням всіх взаємо-зв 'язків об 'єктів, їх властивостей і накладених обмежень. Системний підхід припускає вивчення об'єктів у різних аспектах: системно-історичний аспект системного підходу має на увазі розгляд процесу виникнення системи, її еволюції, розвитку, передбачення історичної перспективи; системно-елементний аспект припускає вивчення складових частин системи — її компонентів; системно-структурний - вивчення внутрішньої організації системи, способів взаємодії елементів і підсистем, її складових; системно-функціональний - вивчення функцій, що виконуються системою, ЇЇ підсистемами, елементами, їх зміст і взаємозв'язки, ділення на підфункції, роботи, операції; системно-комунікаційний аспект - вивчення взаємозв'язків даної системи з іншими по горизонталі та вертикалі; системно-інтеграційний — вивчаються чинники збереження, вдосконалення і розвитку системи; системно-процедурний (системно-операційний, або процесуальний) - вивчаються процеси, які реалізуються в системі для збереження її цілісності, вдосконалення і розвитку. Всестороннє вивчення об'єктів і явищ, що представляються як складні динамічні системи, вимагає врахування всього комплексу взаємодій і взаємозалежностей, передбачення всіх прямих і непрямих, безпосередніх і віддалених наслідків їх дії. Це можливо тільки при сукупному використанні всіх напрямів системного підходу. Системний підхід доцільний при дослідженні не тільки об'єктів, але і процесів: дій, операцій, робіт. Вельми плідним виявилося застосування його при аналізі економічних проблем і виробленні управлінських рішень. Системний підхід дозволив аналізувати склад- ні проблеми як єдине ціле; розглядати багато альтернатив, враховувати невизначеність деяких варіантів рішень. Розвиток і узагальнення цього підходу стосовно потреб процесу ухвалення рішень привели до виділення самостійної наукової та прикладної дисципліни - системного аналізу. У теорії системного аналізу під входами в систему розуміють існуючу ситуацію, тобто сукупність обставин на початку вирішення проблеми, а під виходами - бажану ситуацію, тобто ті умови, які повинні бути після вирішення проблеми. Системою є те, що заповнює проміжок між існуючим положенням і тим, до якого прагнемо. Отже, системою при системному аналізі вважається сукупність взаємозв'язаних дій, мета яких - вирішити проблему, тобто перетворити існуючу ситуацію на бажану. Окремі дії - елементи системи, а часткові групи взаємозв'язаних дій — підсистеми. Зв'язками можуть виступати технологічні залежності між роботами, тимчасове чергування дій і ін.
|