Та новітніх технологій

З середини ХХ ст. у радянській економіці у структурі господарства виділяли особливу групу галузей науково-технічного прогресу – галузі НТП. У її складі електроенергетика, хімія синтетичних матеріалів (переважно органічна хімія), наукоємне й високотехнологічне машинобудування. Ці галузі пронизують весь господарський комплекс і виступають галузями – лідерами, що задають загальний темп розвитку економіки і чий прискорений розвиток зумовлює швидке зростання всіх інших галузей. Дійсно, роль галузей НТП у загальному соціально-економічного розвиткові визначальна:

= електроенергетика формує енергетичну базу господарства і в сучасних умовах є головним чинником економічного зростання;

= сучасні хімічні виробництва забезпечують народне господарство новими конструктивними матеріалами з наперед заданими властивостями, а також новітніми технологіями;

= машинобудування створює для всіх галузей сучасну технологічну базу виробництва, від якої безпосередньо залежать темпи економічного зростання.

Ще одна особливість галузей НТП – їх висока економічна ефективність: капіталовкладення в ці галузі, як правило, дають швидку й високу віддачу. Зазначені переваги галузей НТП зумовлюють таку норму: чим вища у структурі господарства частка групи галузей НТП, тим більш прогресивною є економіка і, навпаки, мала частка галузей НТП – ознака недосконалої структури господарства. У структурі промисловості розвинених країн частка цієї групи галузей перевищує 60%. У бувшому СРСР галузі НТП у промисловому виробництві сягали 30-33%. Сучасна промисловість України вирізняється розвиненою електроенергетикою, але має значні відставання у хімічній індустрії, де переважають виробництва так званої основної хімії, які не входять до складу галузей НТП, та машинобудування з його традиційною орієнтацією на важке та загальне машинобудування.

З другої половини ХХ ст. у світі значно посилився інтерес до новітніх технологій, які називають високими і навіть тонкими. В умовах постіндустріального розвитку та інформаційної науково-технічної революції відбуваються радикальні зміни у технологічному та організаційно-економічному забезпеченні виробництва, що за численними напрямами докорінно змінюють технології та сам характер виробництва. Серед новітніх технологій нетрадиційні методи одержання енергії, мікро- та наноелектроніка, робототехніка та автоматизовані системи виробництва, лазерні технології, зокрема волоконно-оптичний зв’язок, ракетно-космічні технології, сучасні біотехнології, генні технології (генна інженерія), інформаційні технології. Зрозуміло, що наявність новітніх технологій у складі господарства – ознака його високого технологічного й економічного рівня. Україна має вагомий доробок у сфері новітніх технологій у ракетно-космічній галузі.

Запам'ятайте:

· Пропорції між структурними складовими економіки визначають її головні переваги й недоліки.

· В узагальненій структурі економіки визначальним є поєднання та співвідношення двох головних сфер господарства, які називають по-різному:

= у вітчизняній економіці – виробнича та невиробнича сфера;

= у світовій економіці – матеріальне та нематеріальне (духовне)

виробництво;

= у загальних оглядах – виробнича сфера та сфера послуг.

· Сфера послуг займає проміжне положення між матеріальним і нематеріальним виробництвом і включає, відповідно виробництво і матеріальних, і нематеріальних (духовних) послуг.

· За споживчим призначенням виробленої продукції та послуг розрізняють чотири відтворювальних сектори економіки: 1) особистого споживання; 2) інноваційно-інвестиційний; 3) паливно-сировинний; 4) сектор обігу й управління.

· За послідовністю видобудування первинної продукції, її переробки та обслуговування економіку поділяють на сектори – первинний, вторинний, третинний, четвертинний.

· Переваження у структурі господарства первинного-вторинного секторів – ознака відсталої економіки, і навпаки – висока частка третинного-четвертинного секторів – ознака сучасної, прогресивної структури господарства.

· Рівень розвитку окремих галузей і господарства в цілому оцінюють за поширеними технологічними укладами та за якісними рівнями технологій.

· У структурі економіки принципово важливими є співвідношення інвестиційного та споживчого комплексів, яке визначають за співвідношенням важкої та легкої індустрії або ж за відношенням галузей групи А (виробництво засобів виробництва) та групи Б (виробництво предметів споживання).

· Коефіцієнт структури господарства – співвідношення групи А і Б, за радянських часів був завищений аж до 3 (проти світової норми 0, 5), що спричинило в країні тотальний товарний дефіцит.

· За співвідношенням часток промисловості та сільського господарства загальну структуру економіки країни чи регіону визначають як індустріальну (1), індустріально-аграрну (2), аграрно-індустріальну (3), аграрну (4).

· Ознакою прогресивної структури господарства є висока частка галузей науково-технічного прогресу (НТП), а також новітніх (високих) технологій.

Контрольні питання та завдання

1. Що визначає переваги та недоліки структури господарства?

2. Як називають дві головні сфери господарства у вітчизняній та світовій економіці?

3. Поясніть проміжне положення сфери послуг між матеріальним та нематеріальним виробництвом. Чому деякі автори протиставляють сферу послуг виробничій сфері чи сфері матеріального виробництва?

4. На які сектори поділяють економіку за споживчим призначенням виробленої продукції та послуг?

5. Характеризуйте секторну структуру господарства за стадійністю видобудування первинних продуктів та їх наступною переробкою.

6. Як оцінюють прогресивність-регресивність структури господарства за співвідношенням економічних секторів?

7. За якими технологічними укладами та рівнями визначають ступінь прогресивності окремих галузей і господарства в цілому?

8. Характеризуйте співвідношення інвестиційного та споживчого комплексів як одну з головних економічних пропорцій.

9. Дайте визначення коефіцієнту структури господарства. Порівняйте його світовий норматив з реальними пропорціями вітчизняної економіки радянських часів.

10. Які загальні типи структури господарства визначають за співвідношенням промисловості та сільського господарства?

11. Що являють собою галузі науково-технічного прогресу? В чому полягає їх особлива роль?

12. Які технології називають “високими”? Поясніть роль новітніх (високих, тонких) технологій у сучасному розвиткові світового господарства.