Структура господарства: зміст поняття

Структура господарства – одна з головних характеристик економіки країни, регіону, міста. Господарські комплекси країн, міст i регіонів складаються з різних видів економічної діяльності, галузей i виробництв, i такі відмінності можуть бути дуже істотними i важливими. Структура господарства різних країн чи регіонів може бути кращою чи гіршою, сучасною чи несучасною (застарілою i навіть архаїчною), ефективною (такою, що дає хорошу віддачу, доходи) чи неефективною, прогресивною (такою, що зумовлює стрімкий економічний розвиток) чи регресивною (такою, що гальмує розвиток), екологічною (такою, що не перевищує допустимих рівнів забруднень) чи неекологічною, високотехнологічною (з високою часткою новітніх технологій) чи низько-технологічною. Суспільна географія має на меті аналіз i оцінку структури господарства окремих країн, регіонів промислових вузлів, міст.

Структура господарства – це склад i співвідношення його основних складових - сфер, секторів, підрозділів, галузей, видів виробництва, видів господарської діяльності взагалі. Це складне й багатоаспектне поняття. Структуру господарства можна аналізувати за формами власності (державні, колективні, приватні підприємства), за переважаючими технологіями, за організаційно-економічними формами господарських підрозділів та одиниць. Але суспільну географію цікавить перш за все галузево-функціональна структура господарства: з яких галузей чи видів економічної діяльності складається той чи інший господарський комплекс (?); якою мірою складові частини господарства пов’язані між собою, збалансовані та пропорційні у своєму розвитку (?); наскільки прогресивною та ефективною є дана структура господарства (?); за якими напрямками потрібно здійснювати структурну перебудову даного господарського комплексу (?). Прогресивна високотехнологічна структура господарства – це основа високого рівня економіки, і навпаки – застаріла й неефективна структура господарства є першопричиною його занепаду.

Структуру господарства оцінюють як таку, в цілому для господарських комплексів країн, регіонів, міст. Разом з тим аналізують структурний склад окремих сфер господарства, секторів, видів економічної діяльності, галузей. Значне поширення в економіці набув аналіз внутрішньогалузевих пропорцій, за яким оцінюють повноту та збалансованість підгалузей і видів виробництв у складі окремих галузей.

Структуру господарства аналізують за головними господарськими пропорціями, методом порівняння пропорцій різних країн і регіонів, зокрема економічно успішних і відсталих. Слід пам’ятати, що кожна галузь, кожне виробництво має свою ґенезу: на певній стадії економічного розвитку галузь чи вид виробництва зароджується, зростає, досягає максимального розвитку і з часом поступається іншим, більш сучасним та ефективним. Скажімо, металургійно-коксохімічний комплекс виробництв, який нині є лідером в економіці України, у європейських країнах (Велика Британія, Німеччина) був пріоритетним у часи першої промислової революції (середина ХVІІІ-ХІХ ст.), після чого поступився першістю новим галузям. Галузь, яка виступала лідером, а з часом лідерство втратила, попадає у кризову фазу, яку називають структурною кризою. У багатьох країнах у першій половині ХХ ст. відбулись “вугільні” та “металургійні” кризи. Показово, що на даний час вугільна криза протікає в Україні. Причини її різні, але головний чинник один – структурна криза. Подібну структурну кризу проходитиме з часом і вітчизняна металургія.

Загальноприйнятої ідеальної структури господарства не існує. Тим не менш кожна країна, кожен регіон, кожне місто ведуть (повинні вести) постійний моніторинг структури своїх господарських комплексів, основних тенденцій її розвитку і намагаються її оновлювати та модернізувати з урахуванням досягнутого науково-технічного рівня та інвестиційних можливостей. Зауважимо, що практично у всіх пострадянських країнах проблеми структурної перебудови господарства визначені пріоритетними, оскільки їм у спадщину від колишнього СРСР дістались вкрай розбалансовані господарські комплекси із застарілими енерго- і ресурсоємкими технологіями, з високою часткою екологічно небезпечних виробництв, з дуже низькою ефективністю суспільного виробництва.

Запам’ятайте:

● Структура господарства – головна характеристика економіки країни, регіону, міста. Прогресивна, високотехнологічна структура господарства являє собою основу високого рівня економіки, і навпаки – застаріла й розбалансована структура економіки є першопричиною її відставання.

● Структура господарства характеризує склад і співвідношення складових частин господарства, а саме: сфер, економічних секторів, підрозділів, міжгалузевих комплексів, груп галузей, галузей, видів виробництв, видів економічної діяльності.

● Структура господарства представляє будову економіки за її складовими – видами економічної діяльності, галузями та виробництвами.

● Структуру господарства аналізують і оцінюють за головними народногосподарськими пропорціями, тобто за співвідношенням сфер, секторів, підрозділів господарства, міжгалузевих комплексів, група галузей, галузей, видів виробництв, видів економічної діяльності взагалі.

● Загальноприйнятої, ідеальної структури господарства не існує. Тому наявну структуру економіки країни, регіону, міста оцінюють методом порівняння з більш і менш розвиненими країнами, регіонами та містами, відповідно.

● Кожна галузь проходить різні фази свого розвитку – зародження, зростання, розквіту, занепаду, відмирання. Останні фази зумовлені кризовою ситуацією, яку називають структурною кризою, тобто економічною кризою, зумовленою відмиранням застарілої галузі.

● Кожна країна (регіон, місто) повинна постійно вдосконалювати структуру свого господарства відповідно до розвитку науки і техніки, регулярно модернізувати її.

Контрольні питання і завдання

1. Поясніть зміст і функції поняття “структура господарства”. Дайте його визначення.

2. Покажіть залежність рівня соціально-економічного розвитку країни (регіону, міста) від ступеня прогресивності – регресивності структури господарства.

3. Як аналізують і оцінюють структуру господарства?

4. Що являє собою структурна криза? З чим пов’язаний неминучий занепад кожної галузі?

5. Наведіть приклади структурних криз у світовій економіці. Якою мірою вони проявляються в Україні?

6. Чи існує ідеальна чи еталонна структура господарства? Що приймають за еталон, оцінюючи наявну структуру господарства країни, регіону, міста?

7. Характеризуйте недоліки та диспропорції сучасної структури господарства України. Поясніть нагальну необхідність структурної перебудови економіки України.