Світові економічні системи

Існує проблема класифікації економічних систем та обґрунтування найкращої з них. З античних часів відомі пошуки ідеальних форм суспільного життя, до яких людство повинно прямувати. Свого часу Платон говорив про ідеальні, наперед визначенні форми суспільного буття. Аристотель наголошував певну закономірність, що пронизує життя суспільства. До цієї ідеї повернулись у ХVIII ст., коли Адам Сміт обґрунтував природний хід суспільного розвитку, який організує “невидима рука” ринкових взаємин. Франсуа Кене ідеальною економічною системою називав капіталізм, Карл Маркс – соціалізм і комунізм. За радянських часів популярним був поділ країн на капіталістичні, соціалістичні та країні “третього світу” або “країни що розвиваються”. Термін “третій світ” введений в середині ХХ століття. В цей же час на ХІХ з’їзді КПРС були зазначені два світових табори – капіталістичній та соціалістичній, і цей поділ надовго визначив світове ідеологічне протистояння.

М. Бо пропонував розрізняти лише дві світові соціально-економічні системи – капіталістичну та етатичну. Перша орієнтована на ринкову економіку, друга – за механізмами розвитку є позаринковою і “позаекономічною” з провідною роллю держави. За Фрідменом, існує два способи координації економічної діяльності людей. Перший – централізоване управління, що тримається на примусовій праці, другий – добровільна співпраця індивідів що формує стихійний (більш точно – “природний”) порядок. За глибоким висновком Сміта, “невидима рука” ринку пов’язує інтереси продавців та покупців, виробників і споживачів і регулює їх взаємини таким чином, що гонка за власним інтересом працює на благо суспільства. У таблиці 11 наведені головні ознаки двох економічних систем – ринкової та адміністративно-командної. Для порівняння показана й натуральна система господарства що, передувала товарній.

Сучасні класифікації економічних систем продовжують зазначений напрямок. Економічні системи групують за двома головними ознаками: 1) формами власності на засоби виробництва; 2) методами узгодження й управління економічною діяльністю. Узагальнена класифікація національної економіки розрізняє три типи економічних систем: 1) чистий капіталізм (капіталізм вільної конкуренції); 2)централізовано – командна економіка; 3) змішана економічна система. Б. Гаврилишин (табл.12) порівнює централізовано – командну економічну систему бувшого СРСР з реальними різновидами ринкових економічних систем. Г.П. Журавльова на прикладі конкретних національних економік розрізняє три типи сучасних економічних систем, що функціонують в рамках ринкового господарства (табл.13).

Чистий капіталізм (капіталізм вільної конкуренції) характеризується приватною власністю на ресурси та використанням систем ринків і цін для узгодження економічної діяльності та управління нею. У такій економічний системі кожний її учасник користується особистими егоїстичними інтересами, а ринкова система об’єднує, регулює та координує їх. Втручання уряду в господарське життя мінімальне, воно обмежується захистом приватної власності та встановленням правових норм функціонування вільних ринків. В умовах ринкової економіки економічна роль держави, за П.Самуельсоном, обмежується трьома основними функціями: забезпечення ефективності економічної системи, її справедливості та стабільності. Разом з тим держава зберігає великі можливості впливу на економіку. Вона може стимулювати й прискорювати або затримувати розвиток тих чи інших виробничих відносин і відігравати прогресивну або регресивну роль у суспільно-економічному розвитку.

Централізовано–командна економіка базується на державній власності на ресурси і використовує централізоване управління господарством. Підприємства є власністю держави і виробляють товари й послуги на основі державних директив. Центральні органи

встановлюють виробничі завдання для кожного підприємства, виділяють необхідні ресурси, визначають кількість робітників, рівень оплати праці, ціну готової продукції, місце її поставок і збуту і т.д. Централізовано визначаються всі основні народногосподарські показники та пропорції. Радянська модель централізовано – командної [AV1] економіки була націлена не беззастережній розвиток так званого “базису” – важкої індустрії та військової промисловості, на форсовану індустріалізацію та мілітаризацію всього господарства, які проводились варварськими методами за рахунок занепалого й злиденного соціального розвитку країни.

Змішана система – найбільш поширена у реальній економіці і являє собою певний компроміс між крайнощами чистого капіталізму та командної економіки. Економічна система США ближча до чистого капіталізму. Разом з тим уряд США відіграє в господарському житті активну роль, зокрема перерозподіл доходів на державному рівні сприяє економічній стабільності та зростанню країни. Державний сектор економіки забезпечує населення окремими видами товарів і послуг, яких недостатньо продукує ринкова система. Свого часу в нацистській Німеччині власність залишалась приватною, але державний контроль над економікою був таким високим що його визнавали авторитарним режимом. Навпаки, у 1980-х роках економіка Югославії базувалась на державній власності на ресурси і одночасно користувалися ринковою системою організації їх використання.

Таблиця 10

Основні форми суспільного господарства

Таблиця 11

Моделі економічних систем (за Б.Гаврилишиним)

Таблиця 12

Моделі сучасного ринкового господарства (Г.П. Журавльова, 1997)

Запам’ятайте:

· Кожна країна вирізняється певними особливостями свого господарства. Враховуючи велике різноманіття національних економік, слід разом з тим систематизувати та класифікувати економічні системи.

· З античних часів людство шукає ідеальну форму суспільного життя та економічну систему. На даний час загально визначеними є переваги ринкової системи.

· У найбільш загальному розумінні розрізняють дві світові соціально – економічні системи – капіталістичну (ринкову, з добровільною співпрацею ідивидів) та статичну (централізовано – державну, з примусовою працею).

· У світовій економічній історії розрізняють такі основні форми суспільного господарства: 1) натуральна (нетоварна); 2) ринкова (товарна); 3) адміністративно – командна (планово –директивна чи нормативна).

· Сучасні економісти розрізняють три типи економічних систем:

= чистий капіталізм (капіталізм вільної конкуренції);

= централізовано (адміністративно) – командна;

= змішана система.

· У складі систем ринкової та змішаної економіки додатково виділяють різні типи та моделі економічних систем чи підсистем.

Контрольні питання та завдання

1. Поясніть необхідність систематики та класифікації світових економічних систем.

2. Як у різні часи визначали ідеальну економічну систему? Яка економічна система є найбільш популярною в світі у наш час?

3. Порівняйте дві світові соціально економічні системи за (М.Бо) та два способи координації економічної діяльності (за М. Фрідменом).

4. Характеризуйте особливості основних форм суспільного господарства (за таблицею 10).

5. Прокоментуйте узагальнену сучасну класифікацію типів національних економік. Проаналізуйте основні відмінності трьох сучасних типів світових економічних систем.

6. За якими ознаками систематизує економічні системи Б.Гаврилишин (табл. 11)? Які відмінності він встановлює: а) для різних моделей ринкової економіки; б) для різних моделей адміністративно – командної економіки (бувші СРСР та Югославія)?

7. Характеризуйте моделі сучасного ринкового господарства за Г.Журавльовою (табл. 12). Поясніть відмінності між різними типами ринкової економіки за наведенними критеріями.