Етапи життя

Народження. Якщо батько сімейства (pater familias) піднімав з землі дитину і брав на руки – він її визнавав. Якщо ні, він міг викинути її на вулицю, щоб її хтось підібрав або, якщо це був хлопчик, усиновив.

Восьмий день (dies lustricus) для хлопчиків, дев’ятий для дівчаток – день релігійного очищення. Хлопчику давали ім’я і амулет (bulla), золоту кульку. Ці амулети носили діти повноправних громадян. Діти вільно відпущених мали шкіряну. Їх носили на шиї.

Юнацтво. В день свого сімнадцятиріччя син вільної людини знімав амулет і ставав дорослим, юнаком. З цього часу він ставав громадянином, підлягав військовій повинності до сорока п’яти років і міг бути мобілізованим до шістдесяти.

Дівчатка в сім – вісім років вже були заручені, а з дванадцяти молода римлянка могла одружуватись. Вона переходила з-під опіки батька під опіку чоловіка. Чоловік був часто на багато старшим. Молодий римлянин мав право одружуватись з 14 років, але найчастіше це траплялось в 30 – 35 років.

Дружина (matrona) стає матір’ю родини. Вона опікується домом, усім майном, що в ньому є. У випадку розлучення вона зберігає за собою право на будь-яке хатнє майно.

Одруження. У заможних сім’ях шлюб укладали батьки і домовлялись про придане. Переговори могли тривати довго.

Напередодні одруження наречену вдягали в довгу білу туніку. Шість заплетених кіс ховали під вуаллю шафранового кольору. В день одруження наречена підходила до нареченого. Вони з’єднували праві руки. Жертвоприношення були принесені божествам, які захищали шлюб.

Після урочистої вечері молода дружина у супроводі почту йшла в дім чоловіка під крики та пісні аби уникнути чаклунства. Чоловік переносив молоду дружину через поріг і їй дарували воду і вогонь. Вона відповідала: «Ubi tu Gaius, ibi Gaia ero» (Там де ти будеш Гай, я буду Гая). В свою чергу вона робила приношення божествам дому, який її приймав.

Mali principii malua finis.

Saepe rosa proxĭ ma urtī cae est.

Ab ovo usque ad mala.

Melior est canis vivus leō ne mortuo.

Числівник

В латинській мові є числівники кількісні (cardinalia), порядкові (ordinā lia), розділові (distributī va) і прислівникові (adverbia).

Кількісні числівники від 1 до 10, 20, 100 і 1000 – основні, всі інші є похідні від них.

Назви десятків і сотен – похідні, утворені, як правило, від основних числівників з деякими фонетичними змінами.

Решта числівників – складені, похідні:

1) Числівники від 11 до 17 утворюються додаванням до основного числівника – dĕ cim

undĕ cim – одинадцять

duodĕ cim – дванадцять

tredĕ cim – тринадцять

quattuordĕ cim – чотирнадцять

2) Числівники від 30 до 90 (десятки) утворюються додаванням до основного числівника – ginta:

triginta – тридцять

quadraginta – сорок

quinquaginta – п’ятдесят

3) Числівники від 200 до 900 (сотні) утворюються додаванням – centi

ducenti – двісті

trecenti – триста

aбо – genti:

quadrigenti – чотириста

quingenti – п’ятсот

4) Числівники 18, 19, 28, 29, 38, 39 тощо утворюються шляхом віднімання від наступного десятка:

18 – два від двадцяти

19 – один від двадцяти

28 – два від тридцяти тощо

18 – duodeviginti

19 – undeviginti

28 – duodetriginta

29 – undetriginta тощо

5) Додавання до десятків або сотень одиниць від 1 до 7 позначається двояко:

а) число одиниць визначається після десятків:

viginti tres – 23

viginti quatuor – 24

б) число одиниць визначається спочатку, ставиться сполучник et і називається число десятків:

tres et viginti – 23

quatuor et viginti – 24

Порядкові числівники, окрім primus, a, um – перший, secundus, a, um – другий, alter, ĕ ra, ĕ rum – інший, другий, утворюються від відповідних кількісних числівників. Більшість числівників утворюються за допомогою суфікса -esĭ m- і родових закінчень -us, -a, -um:

duodecicesĭ mus, a, um – вісімнадцятий

undevicesĭ mus, a, um – дев’ятнадцятий

vicesĭ mus, a, um – двадцятий

centesĭ mus, a, um – сотий

millesĭ mus, a, um – тисячний

Порядкові числівники змінюються за родами, числами та відмінами, як прийменники І-ІІ відміни:

а) кількісні числівники: один, два, три, сотні від 200 до 900 і тисячі;

б) порядкові і розділові числівники.

Не відмінюються:

а) кількісні числівники від 4 до 100 і тисяча;

б) числівники – прислівники.

Cardinalia Ordinalia

Кількісні числівники Порядкові числівники

I 1 unus, una, unum primus, a, um

II 2 duo, duae, duo secundus, a, um

III 3 tres, tres, tria tertius, a, um

IV 4 quattuor quartus, a, um

V 5 quinque quintus, a, um

VI 6 sex sextus, a, um

VII 7 septem septĭ mus, a, um

VIII 8 octo octā vus, a, um

IX 9 novem nonus, a, um

X 10 decem decĭ mus, a, um

XI 11 undĕ cim undecĭ mus, a, um

XII 12 duodĕ cim duodecĭ mus, a, um

XIII 13 tredĕ cim tercius, a, um decĭ mus, a, um

XIV 14 quattuordĕ cim quartus, a, um decĭ mus, a, um

XV 15 quindĕ cim quintus, a, um decĭ mus, a, um

XVI 16 sedĕ cim sextus, a, um decĭ mus, a, um

XVII 17 septendĕ cim septĭ mus, a, um decĭ mus, a, um

XVIII 18 duodeviginti duodevicesĭ mus, a, um

XIX 19 undeviginti undevicesĭ mus, a, um

XX 20 viginti vicesĭ mus, a, um

XXI 21 viginti unus unus et viginti vicesĭ mus, a, um primus, a, um

XXII 22 viginti duo duo et viginti vicesĭ mus, a, um secundus, a, um

XXVIII 28 duodetriginta duodetricesĭ mus, a, um

XXIX 29 undetriginta undetricesĭ mus, a, um

XXX 30 triginta tricesĭ mus, a, um

XXXI 31 triginta unus tricesĭ mus, a, um primus, a, um

XXXVIII 38 duodequadraginta duodequadragesĭ mus, a, um

XXXIX 39 undequadraginta undequadragesĭ mus, a, um

XL 40 quadraginta quadragesĭ mus, a, um

L 50 quinquaginta quinquagesĭ mus, a, um

LX 60 sexaginta sexagesĭ mus, a, um

LXX 70 septuaginta septuagesĭ mus, a, um

LXXX 80 octoginta octogesĭ mus, a, um

XC 90 nonaginta nonagesĭ mus, a, um

C 100 centum centesĭ mus, a, um

CXX 120 centum viginti centesĭ mus, a, um vicesĭ mus, a, um

CC 200 ducenti, ae, a duocentesĭ mus, a, um

CCC 300 trecenti, ae, a trecentesĭ mus, a, um

CCCC 400 quadringenti, ae, a quadringentesĭ mus, a, um

D 500 quingenti, ae, a quingentesĭ mus, a, um

DC 600 sescenti, ae, a sescentesĭ mus, a, um

DCC 700 septingenti, ae, a septingentesĭ mus, a, um

DCCC 800 octingenti, ae, a octingentesĭ mus, a, um

CM 900 nongenti, ae, a nongentesĭ mus, a, um

M 1000 mille millesĭ mus, a, um

MM 2000 duo milia bis millesĭ mus, a, um

MMM 3000 tria milia ter millesĭ mus, a, um

Числівник mille – тисяча в однині не відмінюється, напр.: mille milĭ tes propĕ rant – йде тисяча воїнів; video mille milĭ tes – бачу тисячу воїнів; проте у множині milia – тисячі змінюється за відмінками:

Числівники – прислівники. Adverbia numeralia

singŭ li, ae, a по одному, по одній semel один раз

bini, ae, a по два, по дві bis двічі

terni (trini), ae, a по три ter тричі

quaterni, ae, a по чотири quarter чотири рази

quini, ae, a по п’ять quinquies п’ять разів

centē ni, ae, a по сто centies сто разів

Вправи

1) Провідміняйте словосполучення:

Unus gradus, duae urbes, tria tempŏ ra, ducentae scholae

2) Напишіть словами і римською графікою:

79, 48, 129, 385, 1942

3) Перекладіть українською мовою:

1. Tria genĕ ra aquā rum sunt: maris, fontium, fluviō rum, quibus omnibus Neptū num praeesse antī qui dicē bant. 2. Quatuor sunt anni tempŏ ra: ver, aestas, autumnus, hiems. 3. In legiō ne Romā na decem erant cohorts. 4. In cohortes erant tres manipŭ li, in manipŭ lo duae centuriae. 5. Primo centuria centum milĭ tes habē nt. 6.Imperā tor cum tribus milĭ bus milĭ tum in castra propĕ rat.7.Caesar duo milia pedĭ tum auxilio mittit.

4) Перекладіть українською мовою:

De castris Romanō rum

Castra Romā na quadrā ta erant. Circum castra vallum a militĭ bus aedificabā tur et fossa fodiebā tur. Centuriō nes ab imperatō re convocantur, et imperā tor oratiō nem habet:

- Milĭ tes! Castra subĭ to movebuntur: tela a militĭ bus parabuntur, nam acie pugnabĭ tis! Hostes haud dubie advenient et impĕ tum facient. Si fortĭ ter pugnabĭ tis, hostes depellentur. Captī vi tum Romam ducentur, ubi Romā ni eos vendent; captī vi servi erunt. Vobis, milĭ tes fortes, praemia dabunter!

5) Перекладіть українською мовою:

1. Mali principii malua finis. 2. Saepe rosa proxĭ ma urtī cae est. 3. Ab ovo usque ad mala. 4. Melior est canis vivus leō ne mortuo.

6) Провідміняйте в однині і множині:

ista lex dura

Життя римлян

Гладіатори

Слово «гладіатор» (gladiator) походить від «gladus» (меч) і дослівно означає «мечник, людина з мечем». Так римляни, а услід за ними й інші народи, називали людей, які на цирковій арені боролися між собою на догоду публіці. Переважно гладіаторами були раби, полонені, злочинці, а інколи збіднілі вільні люди.

Змагання гладіаторів відбувалися в амфітеатрах, найбільшим з яких був Колізей, який вміщав 45 тис. глядачів.

Залежно від озброєння і способу боротьби гладіатори мали різні назви.

Гладіатор, озброєний мечем і щитом – секутор – боровся з ретіарієм, зброєю якого була сітка і тризуб. Лаквеарій намагався подолати противника, накидаючи на нього петлю. Андабант боровся із зав’язаними очима. Були також гладіатори, які вступали у бій з дикими тваринами, так звані бестіарії.

Виходячи на арену, гладіатори вітали імператора словами: «Ave, Caesar imperator, morituri te salutant!» (Живи Цезарю, імператоре, приречені на смерть тебе вітають).

Суддею гладіатора була публіка. Вона могла вимагати в імператора звільнення гладіатора, який завоював її симпатії, або ж вимагати смерті пораненого вигуком cofice (добий) і скеруванням великого пальця руки вниз – police verso.