Вправи на згуртування

Незалежно від змісту робота в групі починається з етапу створення атмосфери працездатності, тобто такого стану кожного учасника групи (відкритості, довіри, емоційного налаштування, готовності до дії тощо), котрі дозволили б групі успішно працювати.

Мета вправ: подолання бар'єрів у спілкуванні та взаємодії між учасниками, розкріпачення. Завдяки цим вправам можна підвищити тонус групи та згуртувати учасників перед виконанням більш складних завдань. Уважний ведучий, спостерігаючи за виконанням вправи в групі, що має вже певний досвід у спілкуванні чи спільній роботі, може визначити показники згуртованості групи.

«Шикуйся по росту» (15 хв)

Учасники стають у щільне коло, закривають очі. Завдання: вишикуватися із закритими очима за зростом. Після того як всі учасники знайдуть своє місце, дати команду відкрити очі й подивитися, що вийшло. Після вправи можна обговорити, як себе почували учасники, чи складно було виконати це завдання, чи ні.

Примітка: ця гра має інші варіації. Можна дати завдання вишикуватися - звісно, не закриваючи очі - за датою народження (від 1 січня до 31 грудня без урахування року), за кольором очей (від найясніших до найтемніших), за кольором волосся тощо.

«Плутанина» (15 хв)

Учасники встають у коло та простягають праву руку в напрямку до центру кола. За сигналом ведучого кожен гравець знаходить собі «партнера в рукостисканні». Кількість гравців повинна бути парною. Потім усі учасники простягають ліву руку і також знаходять собі «партнера в рукостисканні» (дуже важливо, щоб це була не та ж сама людина). І тепер завдання учасників полягає в тім, щоб розплутатися, тобто знову вишикуватися в коло, не роз'єднуючи рук. Задачу можна ускладнити тим, що заборонити всіляке словесне спілкування.

«Моя пара» (10 хв)

Усі учасники групи повинні мовчки, очима знайти собі пару. Ведучий дає для цього приблизно півхвилини, а потім вимовляє: «Рука!». Усі учасники повинні миттєво показати рукою на людину, яка складає з ним пару. Якщо виявляється, що кілька членів групи показують на ту ж саму людину, а в інших учасників немає пари або хтось не може знайти собі партнера, дослід повторюється. Важливий не стільки сам результат, коли всі учасники поєднуються в погоджені пари, скільки процес: реакція групи на «випадання» одного або декількох учасників, яких ніхто не вибрав або які нікого не вибрали; реакція учасників, яким здавалося, що вони домовилися з партнером про взаємний вибір, а той вибрав когось іншого тощо.

Вищий показник згуртованості групи - її миттєва реакція на вибування, виключення зі своїх рядів деяких членів та її чутливість до виникаючого в учасників тренінгу відчуття відчуженості від групи.