Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи досліджень






М'ЯСО. Методи відбору проб та органолептичні

методи визначення свіжості (ГОСТ 7269-79)

 

Відбір проб

 

Зразки відбирають від кожної досліджуваної м'ясної туші або її частини цілим шматком масою не менше 200 г з наступних місць:

· біля зарізу, навпроти 4 і 5-го шийних хребців;

· в ділянці лопатки;

· в ділянці стегна з товстих частин м'язів.

Проби досліджуваних субпродуктів відбирають масою не менше 200 г.

Проби із заморожених блоків м'яса та субпродуктів відбирають цілим шматком масою не менше 200 г.

Кожну відібрану пробу упаковують у пергамент за ГОСТ 1341-84 або харчову поліетиленову плівку за ГОСТ 10354-82. На пергаменті або підпергаментному ярлику, який вкладений під плівку, простим олівцем зазначають найменування тканини або органу і номер туші, який присвоїли при прийманні.

Проби, відібрані від однієї туші, упаковують разом у паперовий пакет та вкладають у металевий ящик, що замикається.

Відібрані та підготовлені проби супроводжують у лабораторію документом із зазначенням:

· дати та місця відбору проб;

· виду худоби;

· номеру туші, який присвоїли при прийманні;

· причини та мета дослідження;

· підпису відправника.

Для відправлення проб у лабораторію, яка знаходиться поза місцем відбору проб, кожну пробу пакують окремо у пергамент, потім у папір для обгортання за ГОСТ 8273-75. Ящик із пробами опечатують і пломбують.

 

Методи досліджень

 

Органолептичні методи передбачають визначення:

· зовнішнього вигляду та кольору;

· консистенції;

· запаху;

· стану жиру;

· стану сухожилків;

· прозорості та аромату бульйону.

Кожен відібраний зразок аналізують окремо.

 

Апаратура, матеріали та реактиви:

§ ваги лабораторні за ГОСТ 24104-88;

§ м'ясорубка побутова за ГОСТ 4025-83 або електром'ясорубка побутова за ГОСТ 20469-81;

§ баня водяна електрична;

§ ножиці за ГОСТ 21239-77;

§ циліндри мірні місткістю 25 мл за ГОСТ 1770-74;

§ скло годинникове;

§ палички скляні;

§ колби конічні типу Кп-100 за ГОСТ 25336-82;

§ папір фільтрувальний за ГОСТ 12026-76;

§ вода дистильована за ГОСТ 6709-72.

 

Зовнішній вигляд туші визначають зовнішнім оглядом. Вигляд та колір м'язів на розрізі визначають в глибоких шарах м'язової тканини на свіжому розрізі м'яса. При цьому визначають наявність липкості шляхом обмацування та зволоженості поверхні м'яса на розрізі шляхом прикладання до розрізу шматочка фільтрувального паперу.

Визначення консистенції. На свіжому розрізі туші для досліджуваного зразка легким натискуванням пальця утворюють ямку та слідкують за її вирівнюванням.

Визначення запаху. Органолептично визначають запах поверхневих шарів туші або досліджуваної проби. Потім чистим ножем роблять розріз і зразу визначають запах в глибоких шарах. При цьому особливу увагу звертають на запах м'язової тканини, що прилягає до кісток.

Визначення стану жиру. Стан жиру визначають у туші в момент відбору зразків, визначаючи колір, запах та консистенцію жиру.

Визначення стану сухожилків. Стан сухожилків визначають у туші в момент відбору зразків. Обмацуванням сухожилків встановлюють їх пружність, щільність та стан суглобових поверхонь.

Визначення прозорості та аромату бульйону. Для отримання однорідної проби кожен зразок окремо пропускають через м'ясорубку діаметром отворів решітки 2 мм, і фарш ретельно перемішують. 20 г отриманого фаршу зважують на лабораторних вагах з похибкою не більше 0, 2 г та поміщають у конічну колбу місткістю 100 мл, заливають 60 мл дистильованої води, ретельно перемішують, закривають годинниковим склом та ставлять у киплячу водяну баню.

Запах бульйону визначають у процесі нагрівання до 80-85 0С в момент появи парів, що виходять з колби.

Для визначення прозорості 20 мл бульйону наливають у мірний циліндр місткістю 25 мл, що має діаметр 20 мм і встановлюють ступінь його прозорості візуально.

За результатами досліджень роблять заключення про свіжість м'яса або субпродуктів у відповідності з характерними ознаками, які передбачені у таблиці.

М'ясо або субпродукти, що віднесені до сумнівної свіжості хоча б за однією ознакою, піддають біохімічним та мікроскопічним аналізам за ГОСТ 23392-78.

 

Найменування показника Характерна ознака м'яса або субпродуктів
свіжих сумнівної свіжості несвіжих
Зовнішній вигляд та колір поверхні туші Має кірочку підсихання блідо-рожевого або блідо-червоного кольору; у розморожених туш червоного кольору, жир м'який, частково забарвлений у яскраво-червоний колір Місцями зволожена, злегка липка, потемнівша Дуже підсохла, покрита слизом сірувато-коричневого кольору або пліснявою
М'язи на розрізі Злегка вологі, не залишають вологої плями на фільтрувальному папері; колір властивий даному виду м'яса: для яловичини – від світло-червоного до темно-червоного, для свинини – від світло-рожевого до червоного, для баранини – від червоного до червоно-вишневого, для ягнятини - рожевий Вологі, залишають вологу пляму на фільтрувальному папері, злегка липкі, темно-червоного кольору. Для розмороженого м'яса – з поверхні розрізу стікає м'ясний сік, злегка мутнуватий Вологі, залишають вологу пляму на фільтрувальному папері, червоно-коричневого кольору. Для розмороженого м'яса – з поверхні стікає мутний м'ясний сік
Консистенція На розрізі м'ясо щільне, пружне; ямка, що утворюється при натискуванні пальцем, швидко вирівнюється На розрізі м'ясо менш щільне та менш пружне: ямка, що утворюється при натискуванні пальцем, вирівнюється повільно протягом 1 хв., жир м'який, у розмороженого м'яса злегка розрихлений На розрізі м'ясо дрябле; ямка, що утворюється при натискуванні пальцем, не вирівнюється, жир м'який, у розмороженого м'яса рихлий, відшаровується
Запах Специфічний, властивий кожному виду свіжого м'яса Злегка кислуватий або з відтінком затхлості Кислий або затхлий, або слабко-гнилісний
Стан жиру Яловичого – має білий, жовтуватий або жовтий колір; консистенція тверда при роздавлюванні кришиться; свинячого – має білий або блідо-рожевий колір, м'який, еластичний; баранячого – має білий колір, консистенція щільна. Жир не повинен мати запаху осалювання або прогіркання Має сірувато-матовий відтінок, злегка липне до пальців; може мати легкий запах осалювання Має сірувато-матовий відтінок, при роздавлюванні мажеться. Свинячий жир може бути покритий невеликою кількістю плісняви. Запах прогірклий
Стан сухожилків Сухожилки пружні, щільні, поверхня суглобів гладка, блискуча. У розмороженого м'яса сухожилки м'які, рихлі, забарвлені у яскраво-червоний колір Сухожилки менш щільні, матово-білого кольору. Суглобові поверхні злегка покриті слизом Сухожилки розм'якшені, сіруватого кольору. Суглобові поверхні покриті слизом
Прозорість та аромат бульйону Прозорий, ароматний Прозорий або мутний, із запахом не властивим свіжому бульйону Мутний, з великою кількістю пластівців, з різким, неприємним запахом

 

При розходженні результатів органолептичного та біохімічного або мікроскопічного аналізу проводять повторний біохімічний аналіз на зразках, що відібрані повторно. Результати аналізу є заключними.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал