Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

Відповідно до ст. 45 ЦПК України органами та особами, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб є:

1) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

2) органи державної влади;

3) органи місцевого самоврядування;

4) прокурор;

5) фізичні та юридичні особи.

Ці органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цивільному процесі, можна згрупувати таким чином:

1) спеціальні суб’єкти: їх участь у процесі обумовлена їх завданнями та компетенцією у певній сфері. Наприклад, відповідно до ст. 42 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, окрім інших, мають орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, заборони відповідної реклами та її публічного спростування.

2) загальні суб’єкти: можуть брати участь у цивільній справі незалежно від її категорії (прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини).

Форми участі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цивільному процесі:

1. Пред’явлення позову в інтересах інших осіб та здійснення представництва цих осіб. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 45 ЦПК і ст. 35 Закону України «Про прокуратуру» прокурором, який може шляхом пред'явлення позову в суді першої інстанції або на будь-якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, підстави якого обґрунтовує сам, є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори та прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Повноваження такого прокурора на участь у судовому засіданні, коли він діє на виконання конституційної функції представництва, підтверджуються службовим посвідченням.

2. Вступ та участь в цивільному процесі, ініційованому іншими особами.

З метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

3. Подання висновків на виконання своїх повноважень.

Відповідно до вимог частини третьої статті 45 ЦПК України суд повинен з'ясувати необхідність залучення до участі у справі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне. Зокрема, участь представників органів опіки та піклування є обов'язковою при розгляді справ: про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною (стаття 240 ЦПК); про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (стаття 244 ЦПК); про усиновлення дитини (частина перша статті 254 ЦПК) тощо. Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 192 СК України розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування.