Онтогенез психіки

Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму, його існування від народження до смерті.

Характеристика онтогенезу

1. Поява індивіда як результат розмноження одноклітинної тварини. Нестатеве розмноження – ділення, при якому батьківський організм перестає існувати, а два дочірніх з’являються як самостійні індивіди. При статевому розмноженні одноклітинних дві батьківські клітки зливаються разом (перестають існувати як самостійні індивіди), потім діляться дві дочірні клітини.

2. Запліднення – злиття статевих кліток батьківських особин, з яких виходить новий організм. При цьому батьківські особини залишаються як самостійні індивіди. В даному випадку відбувається розвиток індивіда із заплідненої яйцеклітини, в процесі цього розвитку будується організм (фізичний розвиток) і психіка (психічний розвиток), Такий розвиток проходить ряд етапів: спочатку воно здійснюється усередині обмежуючої яйцеклітину оболонки і називається ембріональний період (або пренатальний, допологовий).

Основні форми ембріогенезу:

1) у ікринці (у водному середовищі, оскільки оболонка ікринки не оберігає організм, що розвивається, від висихання);

2) у яйці (у тварин, що розмножуються поза водним середовищем яйцеклітина має окрім клітинної мембрани додаткову оболонку);

3) у організмі материнської особини (внутрішньоутробний розвиток).

4) ікринка або яйце зберігається всередині матері, де створюються необхідні захисні умови в її організмі та не пов'язані з ним фізіологічно (“живородячі” риби, плазуни).

Закінчується ембріональний період виходом індивіда з обмежуючої його первинної оболонки – акт народження. Залежно від умов ембріонального періоду акт народження прийнято називати вилупленням (з ікринки або яйця) або власне народженням (материнської особини). Період після народження називається постнатальним.

Закінчення існування індивіда як самостійного організму також може відбуватися двома шляхами

1. При розмноженні одноклітинних безпосередньо з батьківської абодвохбатьківських кліток утворюються дочірні. Батьківські клітини продовжують своє існування як частина дочірніх (їх тіло не руйнується).

2. Фізичне існування індивіда як живої істоти закінчується і його організм руйнується. Саме це і прийнято вважати закінченням індивідуального життя (смертю). Це властиво всім багатоклітинним організмам і деяким одноклітинним (з яких тільки частина руйнується, а частина продовжують існувати після розмноження діленням).