Тезаурус до теми 9 Типологія співтовариств

Типи соціальної організації спільнот у тварин (К. Лоренц)

1) анонімне стадо;

2) спільнота без любові;

3) союз.

Анонімне стадо – анонімне скопичення тварин одного виду (риби, комахи, птахи, вищі хребетні).

Характерні риси даної організації тварин:

- відсутність вожаків та провідних особин;

- управління колективом здійснюється шляхом передачі настрою (емоційною ініціацією);

- організуючі сигнали розповсюджуються безадресно, за всіма напрямками;

- ситуативна інформація з периферії стада є більш значущою, ніж з центру;

- напрямок руху визначають крайні особини;

- лідером може стати будь-яка особина;

- рідко зберігаються особистісні сосунки (між батьками і дітьми, подружною парою);

- мінімальна агресивність по ставленню одного до іншого;

- перевага та сила стадної організації в єдності.

Спільнота без любові – тривалі взаємодії між тваринами одного виду, при яких особистісні стосунки не виникають.

Характерні риси даної організації тварин:

- допускається знайомство, кожна особина наділена персональними відзнаками;

- відсутнє впізнавання при змінних обставинах;

- відсутність постійного спільного перебування разом, просторового " притяжіння" між окремими тваринами, які персональною знайомі;

- тварини мають власну території, яку захищають від представників своєї статі (самка на самця не нападають);

- тварини мають спільну домівку, турбуються про нащадків;

- проявляється терплячість чи нетерплячість по ставленню до сусіда;

- відсутня емоційно забарвлена реакція окремого члена групи на знайомого члена спільноти

Союз – сукупність істот, пов’язаних особистими вузами.

Характерні риси даної організації тварин:

- проявляється особистісний зв’язок;

- існує об’єднання членів групи в реакціях, що тісно пов’язані з індивідуальністю членів групи;

- персональне впізнавання партнерів незалежно від обставин;

- знання партнера засвоєно індивідуально, не пов’язано з умовними реакціями;

- спільна домівка, вигодовування нащадків.

Соціальні групи – стійкі, надорганізменні системи, володіють власним потенціалом до адаптації.

Характерні риси даної організації тварин:

- здатність до підтримки своїх основних якостей (гомеостазу)

- здатність до відновлення (регенерації);

- здатність до розмноження (самовідтворення);

здатність до еволюційно-адаптивної досконалості.

Важливі прояви організації біосоціальних систем:

1) ієрархія та домінантність, які забезпечують в спільнотах організованість потоків інформації, розподіл функцій та доцільність дій членів групи в різних обставинах. Сутність ієрархічної впорядкованості організації полягає в організації " піраміди субординації". Вершину посідає найбільш досвічена та агресивна особина. Особини, що посідають привілейоване положення називають домінантами, розміщені на сходинку нижче субдомінантами. Ранги тварин, в залежності від сходинок, які вони посідають позначають літерами грецького алфавіту (від альфи до омеги). Ранг кожного відомий іншим.

2) соціотомія, важливий механізм, що забезпечує оптимізацію чисельності групи. Явище розділення спільноти тварин, що досягли певної межі щільності населення. Провідним механізмом соціотомії є порушення стабільності ієрархічних відносин у зв’язку з ростом групи. Результатом малої соціотомії є підтримання на належному рівні чисельності сімейних груп.

Малі союзи (шлюбні стосунки самця і самки, дружні союзи між двома молодими самцями). Біологічна доцільність полягає в забезпеченні умов парування, виведення нащадків та догляд за ними; психологічній підтримці, рішучості, більш високий соціальний статус.

3) соціальне партнерство – механізми кооперації особин, що забезпечують досягнення цілей частиною членів спільноти (групою, чи окремим членом) в умовах конкуренції чи конфлікту з іншими членами групи.

Групове домінування – явище, як варіант партнерського союзу, де відсутня дружня прив’язаність, а переважає соціальний інтерес (бажання влади).

Групове домінування старших за віком особин етологи називають геронтократією – владою старійших.

4) клуби – форма релаксаційної поведінки, організований соціальний простір для релаксації та ігор членів спільноти. Особлива форма групової організації поведінки, характерна для спільнот з вираженою системою ієрархії та включає тварин, що належать до одного соціального шару. Характерною ознакою клубів є відпочинок, у деяких видів взаємна чистка, відсутність мети, відсутність лідерів та ієрархії.

Стабілізуючі трансакції – форми взаємодії тварин для навчання тварин, засоби допомоги при конфліктах (очищення партнера від зайвих предметів, шерсті, паразитів). Трансакції включають грумінг та ігри. Грумінг – взаємне добровільне (інстинктивне, спонтанне) обслуговування, взаємний догляд тварин один з одним, що має психологічну основу. Ігри характеризуються взаємодією двох чи більше особин або взаємодією з предметами, завжди викликають задоволення.

Дестабілізуючі групи – союзи молодих нетериторіальних самців, які підключаються до виконання розселення (соціотомії) та готові на відкритий конфлікт з домінантом та іншими членами стада. Мотивами їх утворення є соціальна невлаштованість.