Організація виробничого процесу в часі

Виробничий процес у часі характеризується структурою і тривалістю виробничого циклу. Виробничий цикл – це період часу, протягом якого виріб або партія виробів проходить усі стадії виробничого процесу і перетворюється в готовий продукт. Структуру виробничого циклу показано на рис. 2.

Рис. 2. Структура виробничого циклу.

З рис. 2 видно, що виробничий цикл складається з часу виробництва і перерв.

Час виробництва формується з часу технологічних процесів, часу природних процесів та часу допоміжних операцій (підготовчо-завершальних, контрольних, транспортних і складських).

Час перерв складається з часу перерв у робочий час і перерв у неробочий час.

Перерви в робочий час поділяються на перерви партіонності і чекання:

– Перерви партіонності виникають, коли предмети праці обробляються партіями. Партія предметів – це певна кількість однакових предметів, які обробляються на кожній операції безперервно з одноразовою витратою підготовчо-заключного часу. Предмети партії обробляються не одночасно, а по одному або кілька одразу, тому кожний предмет праці чекає спочатку своєї черги на обробку, а потім – кінця обробки всієї партії. Перерви партіонності обчислюються разом із тривалістю технологічних операцій, утворюючи технологічний цикл.

– Перерви чекання виникають внаслідок несинхронності операцій виробничого процесу, коли предмети праці не можуть обробляти, оскільки робочі місця зайнято іншими операціями. Перерви чекання виникають також тоді, коли деталі, що входять до одного комплекту, виготовляються в різний час.

Структура виробничого циклу залежить від особливостей продукції, типу виробництва, технологічних процесів її виготовлення та деяких інших факторів. У безперервних виробництвах (хімічному, металургійному) найбільшу частку у виробничому циклі займає час виробництва. У дискретних виробництвах істотну частку виробничого циклу становлять перерви. Особливо тривалими є перерви в одиничному виробництві, меншими – в серійному й мінімальними – у масовому.

Тривалість виробничого циклу можна обчислювати як для окремих предметів (деталей, вузлів, виробів), так і для цілих партій. Основною складовою виробничого циклу є тривалість технологічних операцій, яка становить технологічний цикл.

Технологічний цикл обробки партії предметів на одній операції обчислюється:

,

де Т _m – технологічний цикл в одиницях часу у хвилинах;

n – кількість предметів у партії;

t – тривалість обробки одного предмета;

М – кількість робочих місць, на яких виконується операція.

Технологічний цикл партії предметів, які обробляються на кількох операціях, залежить також від того, як поєднується виконання операцій над предметами партії. Існують три способи поєднання операцій технологічного процесу (три способи передачі предметів): послідовний, паралельний, паралельно-послідовний.

1. Послідовне поєднання операцій полягає в тому, що наступна операція починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції. Партія предметів передається з операції на операцію повністю. Послідовне поєднання операцій є досить простим за своєю організацією, полегшує оперативне планування та облік, але воно потребує тривалого циклу, оскільки кожний предмет тривалий час лежить, чекаючи обробки всієї партії. Послідовне поєднання операцій застосовується в одиничному та серійному виробництвах.

2. Паралельне поєднання операцій характеризується тим, що кожний предмет праці після закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію й обробляється. Відтак предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Паралельне поєднання операцій застосовується у масовому та великосерійному виробництвах.

3. Паралельно-послідовне (змішане) поєднання операцій передбачає, що деталі обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються на наступну операцію, при цьому обробка всієї партії деталей на кожній операції повинна здійснюватися безперервно. При паралельно-послідовному поєднанні операцій технологічний цикл триваліший за цикл при паралельному і менший, ніж цикл при послідовному поєднанні операцій. Застосовується, коли предмети обробляють великими партіями, тобто при великосерійному виробництві.

Виробничий цикл є важливим показником рівня організації виробничого процесу, що істотно впливає на його ефективність. Скорочення виробничого циклу зменшує незавершене виробництво і відповідно оборотні кошти підприємства. Внаслідок зменшення незавершеного виробництва економиться площа, зайнята зберіганням предметів праці, а це забезпечує економію витрат. Крім того, скорочення виробничого циклу збільшує виробничу потужність відповідних підрозділів і підприємства взагалі. Для скорочення виробничого циклу треба зменшувати час виробництва і перерв. Час виробництва за конкретних умов може зменшуватися під впливом різних факторів. Передусім це механізація і автоматизація технологічних процесів, допоміжних операцій, інтенсифікація природних процесів, ретельне опрацювання технічної документації на стадії підготовки виробництва, паралельне виконання робіт за виготовлення складних виробів тощо. Час перерв зводиться до мінімуму застосуванням передових методів організації виробництва та систем оперативно-календарного управління.