Поняття і класифікація методів організації виробничого процесу

Виробничий процес здійснюється в часі і просторі. Виробничий процес у часі характеризується структурою і тривалістю виробничого циклу. Виробничий цикл – це період часу, протягом якого виріб або партія виробів проходить усі стадії виробничого процесу і перетворюється в готовий продукт.

Організація виробничого процесу в просторі передбачає розміщення робочих місць, дільниць і цехів на території підприємства та забезпечення пересування предметів праці по операціях за найкоротшими маршрутами. Формування виробничих підрозділів підприємства у просторі відбувається за двома напрямками спеціалізації: технологічною (коли виробничі підрозділи об’єднані спільними технологічними операціями над предметами праці) та предметною (коли виробничі підрозділи об’єднані виготовленням певного виробу).

Поєднання часового та просторового аспектів побудови виробничого процесу здійснюється шляхом застосуванням відповідного методу організації виробництва. Є два методи організації виробництва: непотоковий і потоковий.

Непотоковому виробництву властиві такі ознаки: на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, оскільки їх кількість є невеликою й недостатньою для нормального завантаження устаткування; робочі місця розміщуються за однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій, наприклад групи токарних, фрезерних та свердлильних верстатів; предмети праці переміщуються у процесі обробки за складними маршрутами, внаслідок чого виникають великі перерви між операціями, оскільки предмети праці часто поступають на проміжні склади і чекають звільнення робочого місця для виконання наступної операції. Непотоковий метод застосовується переважно в одиничному і серійному виробництвах.

Залежно від номенклатури і кількості виробів непотоковий метод може мати різні модифікації:

– одинично-технологічний метод здійснюється при одиничному виробництві, коли окремі предмети праці або їх невеликі партії, які не повторюються, проходять обробку згідно з наведеним вище порядком;

– партіонно-технологічний метод застосовується при серійному виробництві і відрізняється від одинично-технологічного тим, що предмети праці проходять обробку партіями, які періодично повторюються;

– предметно-груповий метод також застосовується у серійному виробництві, його суть полягає в тому, що вся сукупність предметів праці розподіляється на технологічно подібні групи. Обробка предметів кожної групи здійснюється за приблизно однаковою технологією і потребує однакового устаткування. Це дає змогу створювати для обробки предметів групи предметно спеціалізовані дільниці, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва. Предметно-групові методи створюють передумови для переходу до потокового виробництва.

Устаткування в непотоковому виробництві зазвичай універсальне, робітники – високої кваліфікації. Вищий рівень спеціалізації устаткування використовується при застосуванні предметно-групових методів, оскільки за предметно спеціалізованою дільницею закріплюється менша кількість операцій. Для непотокових методів характерне послідовне поєднання операцій, що поряд зі складними маршрутами обробки збільшує тривалість виробничого циклу. Непотокове виробництво широко використовується у промислових дискретних процесах. При невеликих обсягах виготовлення окремих виробів непотоковий метод забезпечує краще використання устаткування, а також більш повне його завантаження в часі і за потужністю.