Організаційні типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика

Особливості діяльності підприємства, специфіка конкретних технічних та організаційних рішень істотно залежать від типу виробництва.

Тип виробництва – це сукупність його основних ознак і властивостей (широти номенклатури, регулярності, стабільності і обсягу випуску продукції), які визначають організаційно-технологічну характеристику виробничого процесу.

Розрізняють три типи виробництва: одиничне, серійне й масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів переважно за окремим замовленням чи в малій кількості, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається.

Робочі місця одиничного виробництва характеризуються виконанням різних операцій над різними деталями в межах технологічних можливостей обладнання. Устаткування універсальне, розміщується однотипними технологічними групами. Через часту зміну предметів праці багато часу витрачається на переналагоджування устаткування. Виконання різноманітних операцій і часта зміна об’єктів виробництва потребує висококваліфікованих робітників-універсалів. Коефіцієнт закріплення операцій (середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць)для одиничного виробництва становить k _з.о. > 40.

Підприємства одиничного виробництва виготовляють продукцію в одиничних екземплярах, що не повторюються взагалі або повторюються нерегулярно. В цехах і на дільницях переважають одиничні процеси, але є робочі місця і цілі підрозділи із серійним виробництвом уніфікованих деталей і вузлів для різних виробів (шестерні, валики, контрольні прилади). До підприємств одиничного виробництва належать заводи важкого і енергетичного машинобудування, суднобудування та інші.

Серійне виробництво характеризується обмеженою номенклатурою продукції, виготовлення окремих виробів здійснюється серіями, які періодично повторюється певними партіями. На робочих місцях серійного виробництва виконуються операції над обмеженою номенклатурою деталей, які обробляються періодично партіями. Застосовується універсальне та спеціальне устаткування, яке розміщується як технологічними групами, так і за предметним принципом. Кваліфікація робітників в цілому середня, за винятком висококваліфікованих спеціалістів, які працюють на машинах з ЧПК та на гнучких автоматизованих лініях.

Залежно від широти номенклатури, величини партій, періодичності їх обробки серійне виробництво поділяється на дрібносерійне, середньосерійне і великосерійне. Робочі місця дрібносерійного виробництва за своїми характеристиками близькі до робочих місць одиничного виробництва з дещо меншою кількістю операцій, які на них виконуються, оскільки предмети обробляються малими партіями. Коефіцієнт закріплення операцій – в межах 20 < k _з.о. ≤ 40. Для робочих місць середньосерійного виробництва характерне ще більше обмеження кількості виконуваних операцій, оскільки партії виробів стабільно повторюються. Устаткування має вищий рівень спеціалізації, 10 < k _з.о. ≤ 20. При великосерійному виробництві предмети обробляються великими партіями, устаткування спеціалізоване, 1 < k _з.о. ≤ 10.

Підприємства серійного виробництва випускають серії виробів обмеженої номенклатури, які періодично повторюються. Серія – це певна кількість виробів одного типорозміру, що виготовляється за незмінною технічною документацією. На серійних підприємствах робочі місця переважно серійного типу виробництва. Водночас можуть використовуватися і процеси масового виробництва уніфікованих деталей на потокових лініях. Типовими прикладами підприємств серійного виробництва є верстатобудівні, літакобудівні заводи, підприємства з виробництва сільськогосподарської техніки, електровозів тощо.

Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення окремих виробів.

Робочі місця масового виробництва характеризуються постійним виконанням однієї операції над одним предметом праці, тобто k _з.о.=1. Устаткування є вузько спеціалізованим, також застосовується спеціальне оснащення. Принцип розміщення устаткування – предметний, а виконання елементарних операцій на потокових лініях не потребує високої кваліфікації робітників. Підприємства масового виробництва безперервно випускають один або кілька виробів протягом тривалого часу за умов високої внутрішньозаводської спеціалізації. На робочих місцях переважають масові процеси, проте в окремих випадках за низької трудомісткості операцій використовуються серійні типи виробництва, наприклад, на заготівельних процесах. До таких підприємств належать автомобільні, тракторні заводи, підприємства з виготовлення годинників, телерадіоапаратури та інші.

Тип виробництва істотно впливає на виробничу структуру підприємства і його підрозділів, вибір технологічних процесів, устаткування і оснащення, методів організації виробництва і управління. Найбільш ефективним є масове виробництво, де легко застосовувати високопродуктивне спеціальне устаткування й максимально реалізувати принципи раціональної організації виробничого процесу. Технічно та організаційно складним і найменш ефективним є одиничне виробництво. Тому важливою передумовою підвищення ефективності виробництва є збільшення його серійності, перехід за можливості від одиничного до серійного, а від серійного до масового виробництва. Досягається це різними способами, зокрема розширенням ринку збуту і збільшенням серій виробів, уніфікацією деталей і агрегатів особливо складних машин і приладів, запровадженням групових методів обробки тощо.