Виробнича потужність і фактори, що на неї впливають

Виробнича потужність є особливим показником використання основних фондів підприємства.

Виробнича потужність – це максимально можливий обсяг випуску продукції певної номенклатури, асортименту та якості за певний період часу (рік, квартал, добу, зміну тощо) за умови найбільш повного завантаження обладнання та виробничих площ з урахуванням прогресивної технології та організації виробництва.

Залежно від галузевої підпорядкованості та специфіки виробництва виробничу потужність вимірюють у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Як правило, виробнича потужність підприємства визначається у тих самих показниках, у яких планується випуск його продукції.

У практиці господарювання розрізняють такі види виробничої потужності підприємства: проектну, поточну, планову та резервну.

– Проектна потужність визначається у процесі проектування будівництва нового підприємства або реконструкції чи розширення діючого.

– Поточна (фактично досягнута) потужність характеризує дійсні виробничі можливості підприємства, що склались у конкретний період часу.

– Планова потужність визначається на діючому підприємстві за умов зміни виробництва: розширення чи звуження асортименту, заміни окремих видів продукції іншими, зміни устаткування чи його продуктивності тощо.

– Резервна потужність відображає невикористані у певний момент часу можливості підприємства, які дають змогу за певних умов збільшити обсяги випуску продукції. Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати у певних галузях національної економіки: електроенергетиці і газовій промисловості – для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах і надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; в харчовій індустрії – для переробки істотно збільшеного обсягу сільськогосподарської сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки; на транспорті – для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; в машинобудуванні та інших галузях – для підготовки виробництва та освоєння випуску нових видів устаткування і конструкційних матеріалів тощо.

Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох факторів, основними із яких є:

– номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

– кількість наявного устаткування (в розрахунок виробничої потужності приймається все обладнання, яке є на підприємстві, в тому числі й те, що перебуває в ремонті чи модернізації, окрім резервного, експериментального і навчального);

– продуктивність обладнання (виробнича потужність розраховується за прогресивними техніко-економічними нормами продуктивності устаткування, нормативами тривалості виробничого циклу та трудомісткості продукції);

– режим роботи підприємства (визначається кількістю змін роботи обладнання, тривалістю зміни і сезонного періоду, кількістю годин роботи підприємства за день, тиждень, місяць, квартал, рік);

– кваліфікаційний рівень робітників (чим він вищий, тим нижчою є трудомісткість продукції і вищою продуктивність праці робітника, ефективніше використовується дійсний фонд робочого часу обладнання, що в кінцевому результаті позитивно впливає на зростання виробничої потужності підприємства);

– структура основних фондів підприємства (виробнича потужність визначається питомою вагою активної частини основних фондів, оскільки саме вона впливає на обсяги випуску продукції);

– розміри і склад виробничих площ, а також рівень використання виробничих площ протягом року.