Правове регулювання охорони клімату

1. Поняття клімату як природного ресурсу та відмежування його від атмосферного повітря і атмосферного простору.

2. Загальна характеристика правового регулювання охорони клімату.

3. Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання клімату.

4. Правове регулювання спеціального використання клімату.

5. Кліматична програма України.

6. Правове регулювання моніторинґу клімату та ведення кадастру клімату.

7. Правова охорона озонового шару.

8. Правова охорона від шкідливих впливів клімату.

Клімат – це багаторічний режим погоди на певній території.

Погода ж – це стан атмосфери, що характеризується певними метеорологічними ознаками: температура, вологість, атмосферний тиск, кількість опадів, напрями і сила вітрів тощо. Клімат є природним ресурсом, який використовується у господарській діяльності людини і може справляти на неї також руйнівний вплив. В Україні помірний клімат, а на південному березі Криму – субтропічний.

Клімат не є об’єктом права власності але може бути об’єктом права спеціального використання: ст. 16 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря” в редакції від 21.06.2001 року передбачає отримання дозволів на здійснення діяльності, що впливає на погоду і клімат.

Клімат став об’єктом міжнародно-правової охорони у зв’язку з появою глобальної екологічної загрози зміни клімату, що може призвести до занепаду сільського господарства і продовольчої кризи. Це пов’язується з глобальними екологічними проблемами: парниковий ефект, порушення озонового шару, кислотні дощі, смоґ. Так 9 травня 1992 року у Нью-Йорку було підписано Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, яка націлена на запобігання парниковому ефекту. Ратифікована ЗУ від 29.10.96 р. Є ще Віденська конвенція про охорону озонового шару від 22 березня 1985 року, Монреальський протокол до неї від 1 січня 1989 року.

Важливим актом законодавства України, спеціально присвяченим охороні клімату в Україні є Кліматична програма України, затверджена постановою КМУ від 28 червня 1997 року № 650. Вона проголошує клімат одним з основних природних ресурсів. У 1979 році Всесвітньою метеорологічною організацією було створено Всесвітню кліматичну програму. Реалізація останньої здійснюється в рамках національних екологічних програм. Державний орган, відповідальний за охорону і моніторинґ клімату є Мінекоресурсів. Програма передбачає розвиток системи моніторинґу клімату, проведення відповідних наукових досліджень. В Україні ведеться кадастр клімату. Передбачається забезпечення зацікавлених осіб інформацією про погоду і клімат (прогнози погоди).

Законодавство України про клімат розвивається у трьох напрямках: а) охорона клімату, як природного ресурсу, необхідного для життєдіяльності людини; в) охорона від шкідливих кліматичних впливів; б) використання клімату як природного ресурсу для задоволення потреб людини.

ЗУ “Про охорону атмосферного повітря” передбачає низку заходів, спрямованих на охорону клімату України. Атмосферне повітря – це природна суміш газів, що перебуває за межами приміщень і споруд. Закон передбачає стандартизацію і нормування в галузі охорони атмосферного повітря. Зокрема, встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря (ГДК), ГДВ, ГДР впливу фізичних та біологічних чинників; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних чинників пересувних джерел, технолоґічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин (визначаються у місці їх виходу з джерела).

Особи, що здійснюють забруднення атмосферного повітря, повинні сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ від 1 березня 1999 року № 303.

Кожному забруднювачу з стаціонарних джерел видається дозвіл із затвердженим нормативом ГДВ. Дозвіл видається органами Мінекоресурсів за погодженням з органами МОЗ.

Для зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними засобами здійснюються заходи з переведення їх на безпечніші види палива, раціональне планування і забудова населених пунктів, обмеження в’їзду транспорту на курортні, рекреаційні та інші місця.

Відповідно до ЗУ “Про заборону ввезення і реалізації на території України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину” від 15 листопада 2001 року з 1 січня 2003 року забороняється ввезення на територію України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину, а також їх реалізація.

Закон встановлює також заходи щодо захисту від шуму і вібрації: використання технологій, нормування шуму і вібрації. Навколо промислових підприємств створюються санітарно-захисні зони. Проекти створення шкідливих підприємств підлягають екологічній і санітарно-гігієнічній експертизам.

Проблема озонових дір полягає у руйнуванні озонового екрану землі, який утворюється через вплив ультрафіолетового випромінювання на кисень на висоті 20 – 50 км, і захищає все живе від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Озоновий шар руйнується через використання людиною озоноруйнівних речовин: фреонів або інакше: хлорфторметанів, хлорфторвуглеводнів і тетрахлорметанів, метилхлороформів і галонів, які застосовуються у льодовнях, як аерозольні розприскувачі у балончиках з фарбою, лаком, парфумами тощо. У світі випускається кілька млн. тон фреонів. Ці речовини каталізують руйнування озону.

На виконання міжнародних зобов’язань Україна утворила Міжвідомчу координаційну комісію з питань виконання вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар. В Україні діє Програма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнуючих речовин, затверджена постановою КМУ від 17.10.96 р. № 1274.

Довіз-вивіз озоноруйнівних речовин підлягає ліцензуванню відповідно до ст. 16 ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. До країн, які не є учасницями Монреальського протоколу, забороняється виводити озоноруйнівні речовини.

Незаконна діяльність, що впливає на погоду і клімат, може бути обмежена, тимчасово зупинена чи припинена відповідно до Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою ВРУ від 29.10.92 р.

Відповідно до ст. 16 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”, діяльність, спрямована на штучні зміни погоди і клімату можуть провадитися юридичними особами та громадянами – суб’єктами підприємництва лише за дозволами Мінекоресурсів або його територіальних органів за погодженням з МОЗ або його територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Постановою КМУ від 13.03.2002 р. № 301 затверджено Порядок погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях. Але фізичні особи, що не є підприємцями, мають право здійснювати таку діяльність без дозволів. Дозвіл видається безоплатно терміном на один рік.

Моніторинґ клімату здійснюється відповідно до ЗУ “Про гідрометеорологічну діяльність” від 18.02.99 р. Національна та приватні гідрометеорологічні служби проводять моніторинґ клімату в Україні і розробляють прогнози погоди. В Україні створена мережа стаціонарних та пересувних пунктів моніторинґу клімату. Навколо пунктів гідрометеорологічних спостережень встановлюються охоронні зони з забороною господарської діяльності, що шкідливо впливає на достовірність прогнозів відповідно до постанови КМУ від 11.12.99 р., якою затверджено Порядок встановлення охоронних зон навколо об’єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів гідрометеорологічної діяльності та режиму їх використання.

Моніторинґ здійснюється за спеціальними програмами, затвердженими Мінекоресурсів. Вимірювальні засоби повинні пройти повірку або калібрування. Матеріали гідрометеорологічних спостережень підлягають державному обліку і реєстрації.

Окрім спостереження за кліматом, здійснюється ще й спостереження за забрудненням повітря, яке регулюється Порядком організації та проведення моніторинґу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженим постановою КМУ від 9.03.99 р. № 343. Моніторинґ здійснюється щодо переліку забруднюючих речовин, визначеного постановою, Мінекоресурсів, МНС, санітарно-епідеміологічною службою МОЗ, а також підприємствами-забруднювачами.

Шкідливими впливами клімату є парниковий ефект, паводки, селі, зсуви, урагани, смоґ і кислотні дощі.

Парниковий ефект полягає у тому, що парникові гази, кількість яких в атмосфері збільшується через діяльність людини (вуглекислий газ (двоокис вуглецю), метан, закис азоту, фреони та озон) добре пропускають сонячні промені до земної поверхні, але відбивають частину теплового випромінювання поверхні землі назад, утворюючи парниковий ефект. Найближчими десятиліттями клімат може потеплішати на 1, 5 – 2о С – це загрожує опустелюванням України і затопленням значної частини суходолу через танення льодовиків.

Смоґ виникає через складні фотохемічні реакції у повітрі, забрудненому вуглеводнями, курявою, сажею й закисами азоту під впливом сонячного світла, підвищеної температури нижніх шарів повітря та під дією продуктів згоряння автомобільного палива. Смоґ виникає в індустріальних забруднених містах, а також у містах із великою кількістю автотранспорту (Лондон, Лос-Анжелес, Нью-Йорк, Чикаґо, Бостон, Токіо, Мілан, Мехіко, а в Україні – Запоріжжя, Київ, Харків, Донецьк, Кривий Ріг, Дніпропетровськ тощо). Смоґ – синюватий прозорий туман, що неприємно пахне, подразнює очі, горло, спричиняє захворювання і смерть людей, тварин, рослин. У Лондоні загинуло 4 тис. осіб від смоґу.

Кислотні дощі – це будь-які опади (дощ, сніг, туман тощо), кислотність яких перевищує норму через викиди в атмосферу окисів сірки й азоту через роботу ТЕС і автодвигунів. Сполучаючись з крапельками вологи, окиси утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами і випадають у вигляді кислотних опадів, що згубно впливає на все живе, особливо на рослинний світ і мешканців водойм. Гинуть багато лісів, погіршується якість ґрунтів, збільшуєтсья захворюваність людей. Зони випадання дощів: Європа (Україна), США, Канада, Бразилія, ПАР, Індія, Китай, Японія.

Селі – потоки води і бруду в горах. Урагани попереджаються шляхом прогнозів.

Паводки і зсуви виникають через підтоплення, яке є наслідком недбальства людини. Паводки на Закарпатті виникли через нищівну вирубку лісу. Тому було прийнято ЗУ “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” від 10.02.2000 р. Захист від паводків і зсувів регулюється ДБН – інженерний захист території. В Україні діє Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001 – 2005 роках та прогноз до 2010 року, схвалена постановою КМУ від 26 липня 2000 року № 1173.

Найбільш врегульованими видами використання клімату є використання кліматичних ресурсів курортів і використання клімату для рекреаційних цілей.

Використання клімату для лікувальних цілей регулюється ЗУ “Про курорти” від 5 жовтня 2000 року. Для рекреаційних цілей – ЗУ “Про туризм” в редакції від 18 листопада 2003 р.

Згідно ЗУ “Про курорти”, курорт – освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, використовується задля лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. Одним з таких природних лікувальних ресурсів є клімат. Закон передбачає розвиток інфраструктури курорту.

Згідно ЗУ “Про туризм”, туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання для оздоровчих, пізнавальних чи професійно-ділових цілей без заняття оплачуваною діяльністю. Закон регулює доступ до місць відпочинку, а також забезпечення безпеки туристів.

ТЕМА 8: