Визначте поняття та місце інституту PR в політичній сфері.

Під інститутом PR ми будемо розуміти функціонуючу у соціумі стійку, нормативно закріплену сукупність ролей та статусів, призначену для вирішення суспільно необхідного завдання – забезпечення ефективних публічних комунікацій соціальних суб’єктів для оптимізації їх відносин із цільовою громадськістю.

У політичній сфер PR виступає як елементом середовища, у якій існує політична система, так і складовою частиною самої цієї системи. Він пов’язаний з реалізацією як загальних (політичної соціалізації й включення в політику), так і процесуальних (вираження й інтеграція інтересів, прийняття й виконання політичних рішень) функцій політики, вбудований у здійснення політичного управління. PR безпосередньо входить до організаційної та інформаційно-комунікативної підсистем політичної системи, а також взаємодіє й з іншими – культурно-ідеологічною та нормативною. До результатів включення PR у політичну сферу й впливу на неї можна віднести:

- виникнення й зникнення з політичної арени партій, рухів, зростання або падіння популярності політичних лідерів, їхній вихід та зникнення з політичної арени;

- формування або розформування різних політичних інститутів;

- зміну політичного курсу, трансформацію тактичних аспектів реалізації політики;

- зміну напрямків, цілей, стратегії розвитку держави та її інститутів (у рамках незмінної форми правління, політичного режиму*;

- ініціювання процесів еволюційного й революційного характеру, що призводять до зміни політичного режиму як такого, до зміни принципів й основ державного будівництва.

Розглядаючи PR у рамках політичної сфери, не можна залишити без уваги питання про реалізації ним зовнішньополітичних функцій поряд із внутрішньополітичними.

Щодо внутрішньополітичної ролі PR, то варто зазначити на тому, що PR сприяє формуванню й реалізації державної влади, без якої функціонування політичної системи суспільства неможливе. Навіть у авторитарних системах влада має потребу в тому, щоб бути представленою підданим і довести до них свою волю. Влада не може бути байдужою до того, якою вона виглядає в очах підданих, або до того чи збираються останні виконувати її рішення. Таким чином, навіть деспотичні режими мають потребу в PR як в засобі формування позитивних образів. Але в недемократичних суспільствах цю функцію виконує політична пропаганда.

У демократичному суспільстві політична роль PR набагато ширша і системна. PR відповідає не тільки за представлення, але й за формування демократичної влади, підтримуючи практично всі політичні інститути демократії. Особливо слід зазначити на електоральній ролі PR і специфічному його різновиді – виборчому PR. Надзвичайно важлива і роль персонального PR, який безпосередньо формує політичну еліту демократичного суспільства В умовах демократичної системи механізми політичного PR сприяють розробці й ухваленню рішення. Реалізація публічної політики передбачає, що вирішенню підлягають тільки висловлені, представлені в рамках публічного дискурсу проблеми, а обговоренню – тільки заявлені альтернативи рішення. Те, які проблеми обговорюються в ЗМІ, яка інтенсивність представлених у них думок, які варіанти рішення запропоновані громадськості – все це істотно відображається в ході підготовки політичного рішення. Фактично демократична влада (так само як і будь-який інший суб’єкт демократичної системи) не може запропонувати суспільству нічого, що не було б попередньо обговорене й схвалене привселюдно. Але це означає, що в таких умовах політичний суб’єкт повинен попередньо провокувати появу в просторі публічного дискурсу необхідної проблематики, стимулювати креативний процес пошуку політичних альтернатив. Тільки на підставі результатів цього публічного процесу він може реалізувати свої безпосередні політичні функції.

Надзвичайно важлива роль PR як виразника громадської думки: фактично PR є одним з найбільш ефективних каналів формування громадської думки, причому каналом, що функціонує постійно й безпосередньо. По-суті, йдеться про формування порядку денного. PR дозволяє базисному суб’єктові в будь-який момент висловити судження щодо будь-якого приводу. Щоправда в цьому випадку суб’єкт привласнює собі право особисто висловлюватися від імені громадськості. А оскільки базисним суб’єктом PR може на практиці стати далеко не кожен, то ефективність публічного представлення громадської думки залежить від рівня легітимації суб’єктів, що виражають думку, від їхнього права представляти думку певної соціальної спільноти, від ступеня відкритості публічного середовища.