Годування дитини через зонд

7.6.1. Уразі неможливості грудного вигодовування або годування з чашки, необхідно розпочати годування дитини через зонд.

7.6.2. Використовують наступні способи введення зонду:

1) орогастральний (рис.5 А);

2) назогастральний у разі, якщо у дитини адекватне самостійне дихання регулярне
(рис. 5).

Рис. 5. Введення орогастрального (А) і назогастрального (В) зондів для вигодовування дитини з малою масою тіла при народженні

7.6.3. Практичні аспекти годування через зонд:

1) введення зонду– це стерильна процедура, яка вимагає дотримання належних вимог;

2) слід підготувати необхідне обладнання та матеріали для введення зонду:

а) зонд для дитини: з вагою < 2000, 0 грамів № 5-F, з вагою > 2000, 0 грамів - №8-F;

б) стерильні шприци 2 мл і 5 мл для аспірації вмісту шлунку;

в) сантиметрову стрічку;

г) лейкопластир;

д) ножиці;

ж) для ін’єкцій або стерильний розчин NaCl 0, 9%;

е) чашку з грудним молоком.

3) обробіть руки та надягніть стерильні рукавички;

4) заміряйте довжину зонда:

– орогастрального: від кута рота до мочки вуха і мечоподібного відростка (схематичне зображення на Рис. 6 А);

– назогастрального: від кінчика носа до мочки вуха і мечоподібного відростка (схематичне зображення на Рис.6 В).

5) змочіть кінчик зонда стерильною водою для ін’єкцій або стерильним розчином NaCl 0, 9%;

6) помірно зігніть шию дитини і повільно введіть зонд на відміряну довжину через рот або ніздрю;

7) в разі, якщо зонд не проходить легко через ніздрю, витягніть його і спробуйте ввести в іншу ніздрю;

8) в разі невдачі введіть зонд через рот. Ніколи не прикладайте зусиль для проштовхування зонда для запобігання травми;

9) зафіксуйте зонд за допомогою лейкопластиря (рис. 5 А і В);

10) перевірте місце знаходження зонду. Для цього шприцом введіть у зонд 1-2 мл повітря і стетоскопом вислуховуйте над шлунком рух повітря по зонду. Якщо шум вислуховується – кінчик зонда знаходиться в шлунку. В разі відсутності шуму повітря – негайно витягніть зонд і повторіть процедуру;

11) недоцільно встановлювати нового зонду на кожне годування, тому що це підвищує ризик травми, інфікування та апное; при дотриманні всіх положень зонд може функціонувати до 3 діб.

Рис. 6. Замірювання довжини зонда: орогастрального (А) і назогастрального (В)

7.6.4. Методика годування через зонд:

1) візьміть стерильний шприц і витягніть з нього поршень;

2) приєднайте шприц до зонду і налийте в нього розраховану кількість зцідженого грудного молока;

3) допоможіть матері правильно покласти дитину: рот дитини повинний бути на рівні соска і відкритий;

4) шприц з молоком тримайте на відстані 5-10 сантиметрів над дитиною;

5) продовжуйте годування протягом не менше 10-15 хвилин;

6) під час годування молоко повинно повільно стікати з шприца;

7) регулюйте швидкість стікання молока під час годування, поступово змінюючи відстань між шприцом і дитиною (піднімаючи і опускаючи його);

8) не використовуйте введення молока під тиском!;

9) при годуванні через зонд ретельно спостерігайте за станом дитини: кольором шкіри і слизових оболонок, частотою і характером дихання;

10) під час годування через зонд можливе прикладання дитини до грудей в залежності від її клінічного стану (рис.7);

11) як тільки дитина почне „підсмоктувати” зонд, необхідно якомога скоріше перейти на годування дитини з чашки або грудьми.

Рис. 7. Прикладання дитини до грудей під час годування через зонд

8. Щеплення дитини з малою масою тіла при народженні

8.1. Загальні положення.

8.1.1. Щеплення дитини здійснюється за поінформованою згодою матері.

8.1.2. Щеплення дитини з малою масою тіла при народженні, яка народилась з масою 2000, 0 грамів і більше, проводиться в звичайні строки згідно хронологічного віку дитини та звичайними дозами вакцин (не зменшеними) в залежності від клінічного стану дитини.

8.1.3. Усі дані про проведене щеплення (дата, доза, серія, термін придатності) вносяться до карти розвитку новонародженого та виписку..

8.1.4. У медичних документах слід вказати характер і терміни загальних і місцевих реакцій, якщо вони мали місце.

8.1.5. Перед випискою з пологового будинку проводиться інформування матері щодо необхідності подальшої імунізації дитини згідно з діючим календарем щеплень в Україні2.

8.1.6. Щеплення проводиться відповідно до інструкції щодо введення вакцини спеціально підготовленим медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів.

8.1.7. Щеплення новонароджених проводять безпосередньо у палаті після огляду дитини лікарем-педіатром-неонатологом з письмовим обґрунтуванням призначення вакцинації в історії розвитку новонародженого.

2 Наказ МОЗ України від 03.02.2006 № 48 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”

8.1.8. Для щеплення немовлят використовуються вакцини, зареєстровані і дозволені до застосування в Україні.

8.1.9. Щеплення новонароджених з малою масою тіла при народженні проти
гепатиту B.

1) Дітям, народженим від матерів з невизначеним або позитивним HBsAg статусом, щеплення проводиться протягом 12 годин після народження незалежно від маси тіла і стану дитини [А].

2) При наявності специфічного імуноглобуліну проти гепатиту В рекомендовано одночасне його введення з вакциною в іншу ділянку тіла.

3) Новонародженим, які народились з масою тіла < 2000 грамів від матерів з негативним HBsAg статусом, вакцинація проводиться при досягненні дитиною маси тіла 2000 грамів або через 1 місяць.

4) Новонародженим, які народились з масою тіла > 2000 грамів від матерів з негативним HBsAg статусом щеплення проводиться в звичайному хронологічному порядку: перше щеплення в першу добу життя дитини.

5) Дітям у важкому стані, які народились від матерів з негативним HBsAg статусом і масою > 2000 грамів проводити імунізацію слід після покращення стану дитини перед випискою з лікарні [А].

6) У тих випадках, коли дитина не була щеплена при народженні, її варто прищепити протягом одного місяця без попереднього обстеження крові на наявність HBsAg. [А].

8.1.10. Щеплення новонароджених проти туберкульозу.

1) Щеплення проти туберкульозу проводиться всім новонародженим з масою тіла при народженні ≥ 2000, 0 грамів на 3 - 5-ту добу життя за винятком:

а) якщо дитина хвора, слід провести імунізацію дитини після одужання та обов'язково до виписки з лікарні;

б) якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і отримувала лікування менш ніж за 2 місяці до пологів або у жінки діагностовано туберкульоз після народження дитини, враховуючи високий ризик розвитку інфекції у новонародженої дитини, обов’язкова консультація фтизіатра.

2) При народженні дитини масою тіла < 2000 грамів щеплення проти туберкульозу здійснюється після досягнення дитиною маси тіла 2000 грамів обов'язково до виписки із лікарні.

3) В історії розвитку новонародженого зазначається дата щеплення, серія та контрольний номер вакцини, доза, підприємство-виробник і термін придатності препарату та прізвище медпрацівника, який проводив вакцинацію.

9. Скринінгові обстеження новонароджених з малою масою тіла при народженні

9.1. Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на фенілкетонурію (ФКУ):

9.1.1. Обстеження здійснюється за поінформованою згодою матері.

9.1.2. Обстеження на ФКУ здійснюється всім новонародженим з малою масою тіла при народженні щонайменше після 24 годин годування грудним молоком або молочною сумішшю, але обов’язково до виписки з лікарні.

9.1.3. Протипоказання до проведення обстеження відсутні;

9.1.4. Методика проведення обстеження відповідає положенням пункту 13.1.3 Протоколу «Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною”.

9.2 Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на вроджений гіпотиреоз (ВГТ):

9.2.1 Обстеження здійснюється за поінформованою згодою матері.

9.2.2 Обстеження на ВГТ повинні пройти всі новонароджені після 2-го дня життя до виписки з стаціонару, але не пізніше 4-го дня життя (з тим, щоб у випадку сумнівного результату повторити тест, а у випадку повторного позитивного тесту – забрати кров з вени для визначення рівня ТСГ та гормонів щитоподібної залози в сироватці та розпочати замісну терапію не пізніше 3-го тижня життя (чим швидше, тим краще).

9.2.3. Протипоказання до проведення обстеження відсутні.

9.2.4. Методика здійснення обстеження відповідає положенням пункту 13.2.3 Протоколу «Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною”.

10. Критерії виписки дитини з малою масою тіла при народженні

10.1. Маса тіла дитини ≥ 2000, 0 грамів.

10.2. Загальний стан дитини задовільний і відповідає наступним ознакам:

1) самостійне дихання адекватне з частотою 30-60 за хвилину;

2) відсутні втяжіння податливих ділянок грудної клітки;

3) відсутність апное щонайменше протягом 7 діб до дня виписки;

4) відсутній ціаноз шкіри і слизових оболонок.

10.3. Дитина може підтримувати стабільну нормальну температуру тіла щонайменше 3 доби підряд до дня виписки.

10.4. Дитина засвоює належний добовий об’єм харчування і стабільно збільшує масу тіла (щонайменше 20 г/добу протягом 3 діб підряд до дня виписки).

10.5. Зроблені всі профілактичні щеплення та скринінгові дослідження.

10.6. Пуповинний залишок або ранка сухі та чисті, без ознак запалення.

10.7. Мати або члени сім’ї навчені і мають достатні навички догляду за дитиною:

1) спостерігати за загальним станом і розвитком дитини;

2) годувати дитину грудьми за вимогою і догодовувати, в разі необхідності, зцідженим грудним молоком з чашки;

3) контролювати температуру тіла дитини і підтримувати її в межах 36, 8-37, 2°С;.

10.8. Мати або члени сім’ї проінформовані про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою:

1) дитина погано смокче груди;

2) дитина млява або збудлива;

3) у дитини виникли судоми;

4) у дитини порушення дихання: часте > 60 дихань за хвилину або утруднене;

5) у дитини гіпотермія (температура тіла дитини < 36, 5°С) або гіпертермія (температура тіла дитини > 37, 5°С);

6) визначається набряк, гіперемія або нагноювання пупкової ранки;

7) у дитини блювота або діарея.

10.9. Матір попереджена про заходи профілактики синдрому раптової смерті дитини (рекомендовано сон на спині; не курити в приміщенні, де знаходиться дитина; не накривати лице дитини під час сну).

10.10. Рекомендовано після виписки:

1) почати або продовжити профілактичне введення вітаміну Д відповідно до протоколу схеми профілактики рахіту 3

2) почати або продовжити профілактичне введення заліза дітям з масою тіла при народженні < 1800 грамів і терміном гестації < 32 тижнів.

11. Заповнення медичної документації

Новонароджена дитина з малою масою тіла при народженні і терміном гестації більше 34 тижнів за відсутності клінічних проявів будь-якого захворювання вважається здоровою і не підлягає реєстрації як хвора дитина.

Директор Департаменту організації

та розвитку медичної допомоги населенню Р.О. Моісеєнко