Межі конфлікту.

Крім природи конфлікту і його сутнісних відмінностей від суміжних явищ необхідно визначити межі конфлікту, тобто його зовнішні контури у просторі і часі. У визначенні меж конфлікту виділяють три аспекти: просторовий, часовий та внутрішньосистемний.

Просторові межі визначаються територією, на якій відбувається конфлікт. Вони можуть бути мінімальними — комунальна кухня, але можуть бути і глобальними — світова війна. Чітке визначення просто­рових меж конфліктів особливо важливо для міжнародних відносин, ад­же вони пов'язані з проблемою держав-учасниць. Схоже завдання ви­никає передусім і в міжнаціональних конфліктах, де необхідно чітко визначити територіальні межі зони конфлікту для здійснення превен­тивних заходів (Нагірний Карабах, Приднестров'я, Косово, Чечня).

Часові межі — це тривалість конфлікту, його початок і закінчен­ня. Від того, чи вважаються конфлікти початковими, подовженими або вже закінченими, залежить експертна оцінка дій його учасників в той чи інший момент часу. Особливо це важливо для того, щоб вірно визначити роль і відповідальність осіб, що приєдналися до конфлікту.

Початок конфлікту визначається об'єктивними (зовнішніми) ак­тами поведінки, спрямованими проти іншого учасника конфлікту, за умов, що останній усвідомлює ці акти як спрямовані проти ньо­го та їм протидіє.

Закінчення конфлікту є неоднозначним. Він може бути вичер­паний (наприклад, за примиренням сторін), але може припинитися через вихід однієї із сторін із боротьби або її знищення (під час війни чи при вчиненні злочину). Можливе припинення конфлікту і в ре­зультаті втручання третьої сили — так нерідко завершуються кримінальні і міжнародні конфлікти.

Будь-який конфлікт відбувається у певно обумовленій системі, будь-то сім'я, група співробітників, держава тощо. Конфлікт між сто­ронами, що входять до однієї системи, може бути більш глибоким, широким або частковим, обмеженим. Конфлікт у родині може зачепати не тільки членів однієї сім'ї, а й їх родичів. У міждержавних відносинах існує велика загроза поширення загострених взаємосто­сунків не тільки у територіальному, а й у соціальному, національно­му, політичному аспектах. У такому конфлікті можуть брати участь досить широкі верстви суспільства.

Визначити внутрішньосистемні межі конфлікту означає оціни­ти, як тісно пов'язано з конфліктуючими сторонами коло його учас­ників. Крім опосередкованих протидіючих сторін учасниками конфлікту можуть стати і такі фігури, як підбурювачі, підсобники, ор­ганізатори конфлікту, які самі у ньому не задіяні, а також третейські судді, радники, прихильники і противники тих чи інших суб'єктів, що конфліктують між собою. Всі ці особи (організації) є елемента­ми системи. Межі системи залежать від того, наскільки широке ко­ло учасників буде до нього включено. Внутрішньосистемні межі не­обхідно знати для впливу на здійснення процесів, особливо для по­передження системи від зруйнування.