![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Динаміка параметрів колоніальних володінь у XX ст.
(у % до світових показників)
Наростання прагнення народів до реалізації прав на національне самовизначення поступово розхитало підвалини системи колоніалізму, з-під колоніального контролю відпадало дедалі більше країн, які здобували незалежність. Зрештою, очевидною стала доцільність переходу до політичних та економічних форм контролю над «периферією» світу з боку метрополій та їхніх транснаціональних корпорацій. Колоніальна система впала, і на її уламках виникло понад 100 країн, що розвиваються. На початку XXI ст. у світі залишилося 34 колонії, протекторати та підопічні території загальною площею 2, 6 млн. км2 і населенням близько 13 млн. чоловік, тобто 1, 6 % площі та 0, 25 % населення Землі (табл. 4). Таблиця 4 Основні залежні країни та території (станом на 2010 р.)
Часом спірні території визначаються як нейтральні зони. Наприклад, такий статус тривалий час мала територія на кордоні між Іраком і Саудівською Аравією. В минулому досить поширеним було явище васалітету, коли сильніша держава надавала державі-васалу деяку формальну самостійність, використовувала її правлячу верхівку як опору свого панування, а та платила відповідну данину, давала людей для війська держави-суверена тощо.
|