Тема 2. Методика і технологія землевпорядного проектування

Розробка проектного рішення з організації використання земель становить суть землевпорядного проектування як практичної діяльності. Проектування передбачає розробку варіантів проекту, всебічний аналіз, порівняння і вибір найбільш економічно ефективного і технічно здійсненного варіанта, заснованого на новітніх досягненнях науки і передової техніки.

Землевпорядний процес має декілька стадій і однією з основних є розробка і обґрунтування проекту, який відображає ті зміни, що є метою проведення землеустрою на об’єкті. У землевпорядних проектах вирішують різні завдання, з різним ступенем деталізації розробок, що і зумовлює необхідність розробок різних видів землевпорядної документації.

Документація із землеустрою – це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів.

Перелік видів документації із землеустрою встановлено ЗУ «Про землеустрій» ст.25. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідними технічними умовами і вимогами із землевпорядного проектування.

Для забезпечення оптимального розподілу земель між галузями виробництва, а також максимального збереження земель сільськогосподарського призначення розробляють загальнодержавні та регіональні програми використання та охорони земель. Розроблені й затверджені загальнодержавні і регіональні програми використання та охорони земель стають правовою основою для проведення уповноваженими органами відповідних програмних заходів.

Загальнодержавні і регіональні програми використання та охорони земель визначають склад та обсяги першочергових і перспективних заходів з використання та охорони земель, а також обсяги та джерела ресурсного забезпечення їх реалізації. Реалізація заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель проводиться на національному, регіональному і господарському рівнях. Зазначені програми містять прогнозні розробки з питань раціональної організації території, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від ерозії ґрунтів тощо.

Схема землеустрою – це проектний документ, що належить до прогнозних видів документації із землеустрою. Схема землеустрою не передбачає миттєве втілення запроектованих заходів в натурі. Для реалізації спроектованої моделі необхідні додаткові конкретні розробки на землекористування або окрему земельну ділянку (проект або робочий проект). Ключові питання вирішують у схемах в загальних рисах. Схеми не містять детальних розрахунків і не дають точного просторового положення тих чи інших елементів облаштування території.

Схему розробляють, як правило, на віддалену перспективу 15–20 років. Зміст схеми визначається в залежності від завдання, величини об'єкта.

Проект землеустрою – сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів використання та охорони земель, які передбачається здійснити упродовж 5–10 років.

Зміст і методика здійснення проектів землеустрою визначається видами, різновидами та формами землеустрою залежно від поставленого завдання міжгосподарського або галузевого масштабу, просторових умов впорядкування.

Так, можуть розроблятися наступні види проектів землеустрою:

· проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень;

· проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

· проект землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;

· проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

· проект землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

· проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

· проект землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів.

Робочий проект землеустрою – сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачено здійснити впродовж 2–3 років.

Так, розробляють робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, осушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращення сільськогосподарських земель, підвищення родючості грутів.

Технічна документація із землеустрою це сукупність текстових і графічних матеріалів, що розробляються відповідно до технічного завдання на виконання землевпорядних робіт та затверджуються в установленому порядку.

Встановлення меж земельної ділянки здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Технічну документацію із землеустрою поділяють на такі різновиди:

• встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

• складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Крім зазначених видів землевпорядної документації, для відображення властивостей землі розробляють спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

Серед переліку землевпорядної документації виділяються групи проектів, які відповідають певним видам землеустрою — територіальному, внутрішньогоспо­дарському і зокремленому.

Територіальний землеустрій дозволяє визначити цільове призначення земель, здійснювати міжгалузевий і внутрішньогалузевий розподіл земельного фонду між конкретними суб’єктами, організувати території спеціа­льних земельних фондів та земель з особливими природоохоронни­ми й іншими режимами.

При складанні проектів територіального землеустрою керуються такими основними вимогами:

- створення сприятливих умов ведення стійкого рентабельного с-г виробництва в межах землекористування (продовженням цих проектів є проекти внутрішньогосподарського землеустрою);

- створення просторового базису розміщення і успішного функціонування не с-г галузей.

Внутрішньогосподарський землеустрій проводиться в рамках конкретних сільськогосподарських підприємств і полягає в раціональному розміщенні виробничих одиниць і господарських центрів, внутрішніх доріг, організації угідь і сівозмін, природоохоронних зон, економічно оптимальному устрою території, садів, виноградників, ягідників, кормових угідь.

На відміну від проектів територіального і внутрутрішньогосподарського землеустрою в робочих проектах, пов’язаних з використанням і охороною земель, розв’язують конкретні питання, пов’язані із впровадженням ефективних технологій обробки земель, розміщенням внутрішньогосподарської дорожньої мережі, зведенні гідротехнічних протиерозійних споруд та інших інженерних об’єктів, пов’язаних із капіталовкладеннями.

У відповідності із завданнями і змістом проектів змінюються і стадії розробки землевпорядного проектування. У загальному вигляді стадії землевпорядного процесу достатньо схожі для різних видів землевпорядного проектування. З часу ухвалення рішення про необхідність проведення робіт із землеустрою, порушення клопотання про його проведення перед компетентними органами і до часу реалізації проекту здійснюються певні земле­впорядні дії, які можна представити у вигляді наступних етапів:

1) підготовчі роботи

2) аналіз розроблених схем та прогнозів використання і охорони земель;

3) складання землевпорядної документації;

4) розгляд, погодження і затвердження землевпорядної документації;

5) здійснення проектів землеустрою;

- винесення проекту в натуру (на місцевість);