![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Комп'ютер на уроці історії
Сьогодні розвивається ще один дуже перспективний напрям у ТЗН -використання комп'ютера як засобу навчання та відповідних технологій. Вони мають великі можливості імітування історичної реальності, відтворення найбільш суттєвих рис історичних епох, соціокультурних комплексів. Формуючи яскраві й об'ємні уявлення про минуле, комп'ютерні програми створюють ілюзію присутності, коли учень подорожує з героєм програми в географічному просторі і в часі. Рухаючись за різними значеннєвими, асоціативними лініями, він стежить за розвитком подій, втручаючись в їхній хід і вирішуючи проблеми. Йому надається можливість зустрітися з історичними особами, познайомитися з господарством, побутом, особливостями народів найдавніших цивілізацій. За своїми функціональними можливостями комп'ютер уже сьогодні може стати практично ідеальним засобом навчання і підвищення пізнавальної активності школярів на уроках будь-якого циклу, однак виникає проблема ефективної реалізації цих можливостей у процесі придбання знань, вироблення навичок і умінь146. Комп'ютер треба «навчити» педагогічному мистецтву, і це зовсім не просто. Необхідно вирішити проблеми, пов'язані з технологією комп'ютерного навчання, тобто психолого-педагогічні проблеми комп'ютерного навчання й ефективно використовувати їх у конкретних ситуаціях, що виникають у навчальному процесі. Вже розроблено величезну кількість навчальних програм різних типів і видів, але їх технічні завдання часто роблять акцент не на навчання, не на допомогу учню, а на технологію програмної реалізації. По-перше, комп'ютер значно розширив можливості подання навчальної інформації. Можливість застосування кольору, графіки, мультиплікації, звуку, можливість моделювання і прогнозування дозволяє відтворювати реальну обстановку діяльності. По своїх образотворчих можливостях комп'ютер перевершує кіно і телебачення. По-друге, комп'ютер дозволяє підвищити мотивацію навчання. Можливість учнів регулювати подачу навчальних завдань за рівнем складності, заохочення їх до правильних рішень, не вдаючись при цьому до зайвих суджень І оцінок, позитивно позначаються на мотивації навчання. Індивідуалізація навчання, можливість на тому чи іншому рівні участі довести рішення поставленого завдання до кінця, варіативність рішення, надання можливості учням виявити оригінальність, поставивши цікаве завдання, задавати різні питання і пропонувати будь-які рішення без ризику одержати за це низький бал - усе це сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання. По-третє, комп'ютер активно «втягує» учнів у навчальний процес. Він дозволяє суттєво змінити способи управління навчальною діяльністю, наприклад занурюючи учнів у певну ігрову ситуацію. Крім того, учень сам може «задавати» комп'ютеру кращу форму допомоги (скажімо, демонстрація способу рішення з докладними коментарями чи вказівка щодо принципу рішення), способу викладу навчального матеріалу (розгорнутий чи стислий, з ілюстраціями чи без них і т. ін.)„ Інакше кажучи, на відміну, скажімо, від програмованого навчання, комп'ютер не тільки направляє дії учнів, але й сам керується ними, оскільки багато функцій керування передаються їм. По-четверте, набагато розширюється асортимент застосовуваних навчальних завдань. Комп'ютери дозволяють успішно використовувати в навчанні завдання на моделювання різних ситуацій, на пошук і усунення деяких проблем, коли є велике число варіативних способів вирішення. Розширюється також коло задач на планування, оскільки комп'ютер дозволяє оцінити оптимальність будь-якого рішення, у тому числі і несподіваного, ефективність обраної стратегії і може здійснювати постійний контроль за правильністю процесу рішення. Важливою особливістю комп'ютера є те, що він дозволяє «занурити» учня в конкретну історичну епоху, зробивши його учасником історичних подій, першовідкривачем земель і т. ін. По-п'яте, комп'ютер сприяє формуванню в учнів умінь рефлексії своєї діяльності. Він дозволяє їм наочно уявити результат своїх дій. Проблеми застосування комп'ютера були предметом обговорення асоціацій викладачів історії країн Європи - членів «Єврокліо» (наприклад, на конференції в Фінляндії в 1998 р.). Попереднє дослідження виявило значні розходження в забезпеченості комп'ютерами викладачів історії європейських країн. Тільки кілька держав (Велика Британія, Німеччина і Фінляндія) досягли помітних результатів у поширенні і застосуванні інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у навчанні історії. Більшість же європейських країн знаходиться на початковому ступені цього процесу, а в деяких з них йому перешкоджають серйозні економічні і політичні труднощі. У той же час досвід країн, що впевнено рухались в цьому напрямі, показує, що «вивчення історії може допомогти розвитку умінь критично мислити, які необхідні для ефективного використання ІКТ. Спільними (усиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна, оскільки дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні зіставляли різні інтерпретації фактів, критично оцінювали їх і не перетворювалися в об'єкти маніпуляцій»147. У підсумковому документі конференції «Єврокліо» були проголошені провідні принципи інформаційно-комунікативних технологій у навчанні історії: 1. Використання ІКТ сприяє формуванню міжнародного виміру навчання історії через спілкування і добір широкого кола джерел Інформації. 2. Це важливо для становлення молодих людей як критично мислячих членів інформаційного суспільства. 3. Школи повинні бути достатньо забезпеченими сучасною комп'ютерною технікою, необхідною для розвитку ІКТ, що є запорукою підготовки учнів до майбутнього. 4. У цілому позитивне ставлення викладачів історії до використання ІКТ повинне бути підтримане регіональними і державними органами влади, а також міжнародними організаціями (Євросоюз, Рада Європи, ЮНЕСКО). 5. Запровадження ІКТ у шкільну історичну освіту повинно стати частиною професійної підготовки вчителів і спеціальним напрямом методичних досліджень148. Отже, застосовувані у сфері освіти інформаційні технології повинні ставити своєю метою реалізацію наступних завдань: - підтримка і розвиток системності мислення школярів; - підтримка всіх видів пізнавальної діяльності людини в набутті знань, розвитку і закріпленні навичок і умінь; - реалізація принципу індивідуалізації навчального процесу при збереженні його цілісності. Проте у процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама по собі, а те наскільки її використання сприяє досягненню освітніх цілей. Тому недостатньо просто опанувати ту чи іншу інформаційну технологію. Власне кажучи, у даний час освіта стоїть перед проблемою - навчитися правильно, оптимально і нешкідливо застосовувати комп'ютер. Треба зауважити також, що технології створення навчальних програм з історії і використання їх на уроках є порівняно новими, як і методика застосування комп'ютера, як ефективного засобу навчання, за допомогою якого може бути організована навчально-пізнавальна діяльність учнів протягом цілого уроку або навіть низки уроків. На жаль, у даний час ці питання залишаються майже нерозв'язаними, особливо у порівнянні з напрацюваннями методик використання комп'ютера в інших (зокрема, технічних) галузях знань. Існуючі комп'ютерні програми з історії умовно можна розділити на три основних групи: екзаменуючі; навчальні; допоміжні. Проте кількість і якість більшості програм з історії, які є сьогодні в Україні, не може вважатися такою, що відповідає потребам сучасного навчання. На уроках історії в основній школі робота з освітніми електронними ресурсами (ОЕР) повинна бути орієнтована на оволодіння уміннями і навичками роботи з різними джерелами історичної інформації, використання отриманих даних для вирішення конкретних навчальних завдань, а також на поєднання індивідуальних і групових форм пізнавальної активності. Ключового значення тут набуває уміння розрізняти саму типологію джерел інформації, співвідносити тип джерела з рівнем його вірогідності, а також безпосереднє оволодіння історичною інформацією, засвоєння базових дидактичних одиниць і вивчення основних змістових ліній курсу. З урахуванням психолого-вікових особливостей учнів основної середньої школи дуже важливо поєднати вивчення текстових матеріалів з використанням усього спектра мультимедійних можливостей ОЕР, у тому числі рольових ігор, анімації, ілюстрацій, картографічних матеріалів. Вважається, що зараз уже можна скласти деяку градацію серед учителів історії, що використовують комп'ютер у своїй роботі. При цьому чітко можна виділити п'ять рівнів такого користувача. Рівень перший - початковий. Використання комп'ютера як «друкарської машинки з пам'яттю»: більш-менш регулярна підготовка з її допомогою найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків, планування тощо; створення списків і картотек, шаблонових форм; «спокійне» ставлення до робіт учнів, що здаються в «комп'ютерному» вигляді; елементарна систематизація документів у домашньому комп'ютері. Рівень другий - відкриття можливостей комп'ютера. Досягнення даного рівня нерозривно зв'язане з виходом учителя в Інтернет. Хоча можливе виділення і деякого проміжного етапу - знайомство з тематичними СВ-КОМами. Незважаючи на низький навчально-методич-Ішй рівень останніх, вони здатні вразити «історика», який скучив за якісними наочними засобами, у першу чергу найбагатшими аніма-ційними можливостями сучасних технологій. «Пробне» проникнення в Інтернет створює ілюзію безмежної інформаційної доступності, а швидкість одержання кінцевого результату ставить перед учителем пи-І ання про досконалість (і доречність) традиційних освітніх технологій. (Трохи пізніше для нього буде зрозуміла певна оманливість першого враження). Використання електронної пошти, участь у чатах, форумах І відеоконференціях відкриває додаткові можливості і для професійного спілкування. Не варто списувати з рахунків і неминуче підвищення авторитету серед учнів. Використання комп'ютера на уроках і в поза-урочній діяльності створює вчителю репутацію людини передової і прогресивної. Школярі починають ставити його за зразок іншим учителям, і в очах колег по роботі авторитет такого вчителя значно зростає. Саме на цьому етапі вчитель починає залучати своїх учнів до участі в дистанційних олімпіадах і конкурсах. (Оперативну інформацію про такі олімпіади і конкурси, наприклад в Росії, можна одержати за адресою п{1р: /сеп1ег.ґю.ги/зот/петз.азр? іс1= 10000533). Рівень третій - на шляху до творчості. Учитель починає опановувати технологіями «творіння», йому стають доступні основні елементи програм Місгозой Ро\уег-Роіпт, Місгозой Ргопїра§е, Місгозой РиЬІізпег, АсІоЬе РЬоїозпор і т. д. У руки педагога попадають інструменти, використовуючи анімаційні можливості яких, він може істотно підсилити ефективність свого заняття. До застосування цих програм на уроці справа ще не дійшла, але вчитель уже починає виступати авторитетним консультантом у шкільних проектах. Під керівництвом такого вчителя учні створюють свої тематичні \УеЬ-сторінки, а вчитель інформатики чи мережевий координатор допомагає в публікації цих матеріалів у мережі Інтернет. Для третього рівня характерні також спроби створення електронної бібліотеки вчителя і проекти написання декількома педагогами спільного навчального посібника. Рівень четвертий - перші уроки. Поступово із позашкільного життя нові інформаційні технології починають проникати і на «Його Величність Урок». І в даному випадку не дуже і важливо, яким шляхом відбулося це проникнення. Можливо, це було організоване тестування в комп'ютерному класі. Можливо, відбувся вибір задач на СО-КОМі «Історія стародавнього світу. Загадки Сфінкса». Можливо вчитель продемонстрував у класі за допомогою мультимедійного проектора в кабінеті історії власну презентацію. Усе це не суттєво. Важливо, що для такого вчителя вже навряд чи можливий рух у зворотний бік. Навпаки, виникає проблема систематизації створюваного матеріалу вже на якісно новому рівні. Рівень п'ятий - пошуки системи. Для вчителя стає професійно необхідним навчитися поєднувати власний викладацький почерк з тими технічними можливостями, що надає йому його навчальний заклад. Тут можна виділити кілька рівнів технічних можливостей чи ситуацій, у яких з погляду впровадження ІКТ знаходиться вчитель. Ситуація перша. Комп'ютера в класі немає. Зрозуміло, різновидів такої ситуації багато: від того, що комп'ютера просто нема в кабінеті вчителя історії, до того, що комп'ютера немає в радіусі декількох кілометрів. Останній варіант, об'єктивності заради, варто визнати поступово зникаючим. А от в інших випадках, при бажанні, можна якимось чином знаходити прийнятні варіанти. По-перше, це різні види домашніх завдань, спрямовані на пошук обумовленої вчителем інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. При цьому пошук може проводитися як у вільному режимі, так і по ресурсах, обумовлених педагогом. І один, і інший варіант у різних ситуаціях може бути педагогічне і методично виправданий. Пропонованим результатом подібної роботи може бути як повідомлення по темі, так і анотований перелік посилань. І те, й інше є гарною навичкою реферування. У всякому разі, істотно більш прийнятним, ніж просте «скачування» з чужого сайта чужої праці. По-друге, це використання інтерактивних форм: листування по електронній пошті з однолітками чи фахівцями, спілкування в спеціалізованих чатах чи форумах, анкетування й інші форми опитувань. Результатом тут також може стати повідомлення чи доповідь, а також систематизовані матеріали для проектної роботи. Паралельно під час листування відпрацьовуються і навички письмової мови. По-третє, це класична проектна робота: порівняльне вивчення, дослідження тих чи інших явищ, фактів, подій, статистики, рефератів, окремих сайтів, навіть думок, висловлених на форумах для виявлення певної тенденції чи ухвалення рішення, розробки пропозицій. Результатом може стати презентація власної \УеЬ-сторінки. Важливо нагадати учню, що презентація - це не накопичення тексту, а, у першу чергу, ілюстративний матеріал, карти, таблиці і схеми. Важливою також є відповідність анімації й ілюстрацій заявленій темі, а також лаконічність. Вище оцінюється робота, де автор використовував пошукові системи й інші способи для перебування в мережі додаткової інформації з теми, крім заданих спочатку ресурсів. Звіти можуть вміщуватись на шкільному сайті, або у локальній мережі для загального перегляду. По-четверте, це різні види консультування і редагування, здійснювані вчителем по електронній пошті, листування з батьками учнів, відповіді на питання в рамках форуму на вчительській сторінці, і, нарешті, мережеві факультативні заняття. По-п'яте, це участь у дистанційних олімпіадах і конкурсах: «класичних», пов'язаних з відповідями на поставлені запитання, «творчих», метою яких стає створення (часто в співробітництві з іншими командами) визначеного «продукту», «інтерактивних», одним із завдань тут стає експертиза робіт інших команд. По-шосте, це різноманітні ігри і турніри, засновані, як правило, на елементах угадування і пошуку. Ситуація друга. На уроках є можливість використання мультимедійного проектора. У цій ситуації можна, по-перше, використовувати вже готові продукти (СВ-КОМ). Це і готові уроки (Історія 10, 11 класи), і пізнавальні задачі та ігри («Історія Стародавнього світу. Загадки Сфінкса»), і слайд-фільми («Від Кремля до Рейхстагу», «Олександр і Наполеон»). По-друге, це можуть бути матеріали, підготовлені самими учнями (див. вище). По-третє, це те, що може сконструювати сам учитель: шоу, добірки відеоматеріалу (карти, схеми, таблиці, ілюстрації), електронний словник, цілі уроки, створені в Ро\¥ ег Роіпі. Окремим варіантом подібної роботи може стати аналіз картини чи іншого відеоматеріалу, підготовленого вчителем. Ситуація третя. Є можливість проведення уроку в комп'ютерному класі, підключеному до Інтернету. Тут уже варіантів роботи може бути безліч: фактично під будь-який викладацький менталітет - тестування, оглядова лекція з використанням Інтернет-ресурсів, режим «Довідкового бюро», віртуальна екскурсія (зокрема, знайомство з музеєм), урок-конференція, лабораторна робота, чат чи телеконференція, освітні ігри. Очевидно, що далеко не всі питання, пов'язані з розробкою якісних ОЕР з історії уже вирішені, але ігнорування (вимушене чи свідоме) вже створених ресурсів вчителями історії представляється не продуктивним, особливо у тому випадку, якщо школа (учитель) представляють себе як джерело якісної сучасної освіти149.
ДОДАТОК Однією з форм проведення електронних занять з використанням телекомунікаційних мультимедіа-технологій є заняття за класичним сценарієм «питання—відповідь». Учитель наперед повідомляє школярам про тему і питання семінару, потім призначає час проведення заняття. Під час семінару викладач ставить питання у письмовій формі будь-якому учневі, який повинен відповісти на нього. Потім можна організувати Обговорення відповіді або самому висловити зауваження. З розвитком технічних засобів комп'ютерних мереж збільшується швидкість передачі даних. Це дозволяє користувачам, підключеним до мережі, не тільки обмінюватися текстовими повідомленнями, але й передавати на значну відстань мультимедіа-ресурси — звук і відеозображення. Слід зазначити, що для реалізації звукового зв'язку необхідні відповідні апаратні мультимедіа-засоби: звукова карта, мікрофон й акустичні системи. Основними напрямами використання NetMeeting у навчальному процесі середньої школи є: 1) організація віртуальних уроків і консультацій у реальному режимі, включаючи голосове спілкування і передачу відеозображень вчителів і школярів; 2) обмін інформацією в текстовому, графічному і звуковому режимах; 3) організація спільної роботи з інформацією в режимі оп-ііпе; 4) пересилка навчально-методичної інформації у вигляді файлів у реальному режимі часу; 5) інтерактивне спілкування вчителів та адміністрації з батьками школярів, в перспективі — телекомунікаційні оперативні батьківські збори. Однією з найважливіших мережевих мультимедіа-технологій є розподілена обробка даних. У цьому випадку персональні комп'ютери використовуються на місцях виникнення й застосування інформації. Якщо вони сполучені каналами зв'язку, то це дає можливість розподілити їх мультимедіа-ресурси по окремих функціональних сферах діяльності і змінити технологію обробки даних у напрямку децентралізації. Значення презентацій у навчальному процесі та рекомендації щодо її створення У результаті роботи з П ПЗ різного типу можна сформулювати такі принципи вибору програмного продукту для використання на уроці. 1. Програма повинна бути зрозуміла з першого знайомства як викладачам, так і учням. Керування програмою має бути максимально простою. 2. Викладач повинен мати можливість компонувати матеріал на власний розсуд і при підготовці до уроку займатися творчістю, -а не запам'ятовуванням того, у якому порядку буде виводитися інформація. 3. Програма має дозволяти використання інформації в будь-якій формі представлення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео- та аудіофрагменти і т. ін.) У підсумку, як показала практика, цим вимогам відповідає не готовий продукт, а програма створення презентацій. Трирічний досвід роботи автора в даному напрямку засвідчив, що на підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів тих же мультимедійнії енциклопедій необхідно 2—2, 5 години. В ідеалі для введення в ПК графік: необхідно мати сканер, принаймні, можна скористатися набором малюн ків з колекцій СіірАгІ, широко представлених на численних компакт-дис ках. У разі потреби викладач може замінити текст, малюнок, діаграму чг просто знищити непотрібні слайди. Ці можливості Ро\уег Роіпі дозволянні максимально застосовувати будь-яку наявну презентацію для проведення конкретного уроку в конкретному класі. Створення слайду, його оформлення та інформаційне наповнення легко здійснюються завдяки добре продуманій системі роботи в Power Point. До переваг Microsoft Power Point як інструментального середовища можна віднести: а) доступність; б) легкість в освоєнні і простоту створення мультимедіа-презентації (при досить широкому наборі наявних можливостей, зокрема, для реалізації «оформлювальних» анімаційних ефектів, особливо в Power Point ХР); в) можливість перенесення даних з інших додатків Microsoft Office, що дозволяє розширити для непрофесійного користувача можливості підготовки змістовного наповнення, а також включати до створюваних презентацій матеріали, раніше підготовлені засобами Word і Excel. При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати загальнодидактичні принципи створення навчальних курсів, вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрана, ергономічні вимоги й максимально використовувати можливості, які надають нам програмні засоби телекомунікаційної мережі і сучасних інформаційних технологій. Інформаційні технології є лише засобом реалізації дидактичних завдань. Ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості дидактичних матеріалів і майстерності педагогів. Тому педагогічна, змістова організація мультимедійних презентацій (як на етапі проектування презентації, так і в процесі його використання) є пріоритетною. При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі вимоги: · Мотивація. Мотивація — необхідна складова навчання, яка повинна підтримуватися упродовж всього процесу уроку. Велике значення має чітко визначена мета, яка ставиться перед школярами. · Постановка навчальної мети. Учень від самого Початку роботи за комп'ютером повинен знати, що від нього вимагається. Завдання навчання повинні бути чітко й ясно сформульовані в ході уроку. · Створення передумов до сприйнятая навчального матеріалу. Для створення передумов до сприйняття матеріалу на уроці можуть бути корисні допоміжні матеріали. · Подача матеріалу. Стратегія подачі матеріалу залежить від поставлених цілей. Важливою проблемою є оформлення слайдів, що виводяться на екран дисплея. · Оцінка. У ході роботи з комп'ютером школярі повинні знати, як вони справляються з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є організація комунікацій «школяр — вчитель — школяр». З цією метою варто організовувати роботу школярів у проектах, застосовувати «навчання у співпраці», а також дискусії. Не слід забувати корисні рекомендації, надані Ф. Дистервегом у «Керівництві до освіти німецьких вчителів». Наведемо деякі з них: а) розподіляй кожен матеріал на етапи і невеликі завершені частини; б) виділяй на кожному етапі окремі частини матеріалу, що вивчатиметься надалі і, не допускаючи істотних пауз, наводь з нього окремі дані, щоб викликати допитливість учня, не задовольняючи її, проте, повною мірою; в) розподіляй і розташовуй матеріал так, щоб на наступному етапі, де тільки можливо, при вивченні нового знову повторювалося попереднє. При створенні мультимедійної презентації потрібно враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні принципи використання комп'ютерних мультимедійних презентацій. Необхідно, щоб матеріал вас захоплював. Використання відомих авторитетних джерел, застосування різноманітної графіки, анімації має сприяти підвищенню допитливості. Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів і збудити інтерес до навчання. Проте не слід захоплюватися і зловживати зовнішньою стороною презентації, пов'язаною зі спецефектами. Необхідно знайти такий баланс між матеріалом, що подається, та ефектами, що його супроводжують, щоб ваші учні буквально «сиділи на краєчку стільця». Якщо ви є викладачем, то, природно, хочете, щоб ваші школярі не просто слухали вас, але й розуміли, а також могли ефективно застосовувати отримані знання на практиці. Мультимедійні навчальні презентації — один зі способів реалізації такого підходу. Навчальні презентації призначені допомогти викладачеві та учневі й дозволяють зручно і наочно представити матеріал.
|