Дія умовного подразника і здійснення умовного рефлексу.

Уявлення І. П. Павлова про механізм замикання умовних зв'язків:

А—дія безумовного харчового подразника викликає безумовно-рефлекторну реакцію відділення слини: 1 — центр слиновиділення довгастого мозку; 2 — харчовийцентр кори; Б— вогнище збудження (3) виникає в зоровому центрі кори; В — зв'язок між пунктами 2 і 3, який встановлюється при одночасній дії світла і годування тварини; Г — зв'язок стає міцним при багаторазовому поєднанні у часі дії двох подразників.

Гальмування умовних рефлексів поділяється на безумовне і умовне. Безумовне гальмування викликає затримку одного умовного рефлексу іншим безумовним або умовним. Воно, в свою чергу, поділяється на індукційне і позамежне.

Індукційне гальмування відбувається у тих випадках, коли в корі великого мозку при здійсненні умовного рефлексу виникає новий, досить сильний осередок збудження, не зв’язаний з даним умовним рефлексом. Індукційне гальмування не потребує вироблення (тому воно і належить до безумовного гальмування) і розвивається одразу, як тільки подіє зовнішній, сторонній для даного умовного рефлексу подразник. Наприклад, якщо у собаки виробився умовний слиновидільний рефлекс на звук дзвоника, то вмикання яскравого світла при звукові дзвоника гальмує раніше вироблений у цього собаки рефлекс слиновиділення.

Ознайомимося ( на кольоровомумалюнку ) з тими процесами, які відбуваються в корі великих півкуль собаки, коли слиновиділь­ний рефлекс на світло (А) гальмується звуком дзвінка. Дія силь­ного подразника (Б) на слухові рецептори викликає збудження великої сили і в слуховій зоні кори (9). Тоді в клітинах мозку, розміщених навколо вогнища збудження, виникає гальмування (10). Воно розливається по корі великих півкуль (11). Коли гальму­вання поширюється на зорову зону(7), то збудження не може про­водитися через розміщені в ній нейрони (В). Тому дуга умовного слиновидільного рефлексу переривається.

Позамежне гальмування проявляється при надмірному збільшенні сили або часу дії умовного подразника. При цьому умовний рефлекс різко слабшає або повністю зникає. Це гальмування має охоронне значення, бо захищає нервові клітини від подразників надто великої сили або тривалості, які могли б порушити їхню діяльність.

Умовне гальмування, на відміну від безумовного, розвивається всередині дуги умовного рефлексу. Його треба виробляти і виникає воно за певних умов.

Види умовного гальмування:

1. Згасаюче гальмування розвивається лише тоді, коли умовний рефлекс багато разів не підкріплюється безумовним подразником.

Згасанням можна пояснити тимчасову втрату трудового навику, навички гри на музичних інструментах, неміцність знань навчального матеріалу, якщо він не закріплюється повторенням. У дітей згасання відбувається значно повільніше, ніж у дорослих. Саме тому важко відучити дітей від шкідливихзвичок. Згасання лежить в основі забування. Згасання умовних рефлексів має важливе біологічне значення: завдяки йому організм перестає реагувати на сигнали, які втратили своє значення.

Запізнюванняумовних рефлексів розвивається, якщо припинити на якийсь час підкріплення умовного подразника безумовним. Наприклад: при виробленні умовного слиновидільного рефлексу на звук дзвінка ввімкнено дзвоник, а харчове підкріплення поступово перенесемо на 2-3 хв. після початку звучання дзвоника. Після кількох таких поєднань розвивається запізнювання: дзвоник вмикається, а слина тепер виділятиметься не зразу, а через 2-3 хв. після вмикання дзвоника. Запізнювання створює умови для кращого орієнтування тварини в навколишньому світі.

Запізнювання у дітей виробляється з великими труднощами під впливом виховання і тренувань. Згадайте, як нетерпляче тягне руку першокласник, розмахуючи нею, встаючи з-за парти, щоб на нього звернув увагу вчитель. І тільки з настанням старшого шкільного віку (та й то не завжди) ми відмічаємо витримку, вміння стримувати свої бажання, силу волі.

3. Диференціювання або розрізнення схожих умовних подразників виробляється шляхом підкріплення одних і не підкріплення інших подразників. Завдяки диференціювальному гальмуванню ми розрізняємо звуки, шуми, колір, форму, відтінки предметів, схожі будинки, людей, з багатьох подібних предметів вибираємо той, який нам потрібен. Уже з перших місяців життя дитини починає вироблятися диференціювання. Це допомагає орієнтуватися в навколишньому світі; вичленювати з нього подразники значущі, сигнальні. Диференціювання відіграє велику роль у процесі навчання. Воно дає змогу учням, наприклад, засвоювати правильне накреслення букв, розрізняти музичні тони під час співу, правильно фіксувати результати спостережень.

5.1.3. Вікові особливості ВНД.