Чотири - шестимісячного віку слиновиділення в дітей значно

посилюється. Виділення слини залежить від кількості їжі та тривалості подразнення нею ротової порожнини. Тому треба привчати дітей добре, не поспішаючи, пережовувати їжу.

У дітей 11-12 років виділяється під час їди за добу 200 мл слини. В проміжку між прийманням їжі - 400-600 мл (більше в середині дня і менше вранці та ввечері). Ця величина відносно стала в однієї й тієї дитини і неоднакова у різних дітей.

Різке збільшення кількості виділюваної слини буває з 9до 12 місяців та з 9 до 11 років.

Довжина стравоходу у новонародженої дитини 10см, у 6- 10 років до

20 см, у дорослої людини 25-30 см. У дітей стравохід значно коротший і вужчий, ніж у дорослих, а слизова оболонка дуже ніжна і легко ушкоджується. В слизовій оболонці шлунка дітей відносно менше залоз, ніж у дорослих.

Місткість шлунка у дітей збільшується з віком. У новонародженої дитини місткість його 30-35мл, наприкінці першого місяця - 100 мл, під кінець третього року -600 мл. З 4 до 7 років збільшення місткості шлунка трохи сповільнюється. В 10-12 років вона досягає 1500 мл, а в дорослої людини - до 3 000 мл.

Форма шлунка також змінюється з віком. У дітей до 1, 5 року він круглий, до 2-3 років - видовжений (грушовидний), в 7 років не відрізняється від форми шлунка дорослої людини і займає в черевній

порожнині таке саме положення. Іноді в 11 років набирає форми шлунка дорослої людини. Слизова оболонка шлунка у дітей молодшого віку дуже ніжна і багата на кровоносні судини, але залоз менше, ніж у дорослих, і вони недорозвинені.

Шлунковий сік новонародженої дитини містить в собі мало пепсину,

хлоридів і соляної кислоти. У шлунку грудних дітей відбувається інтен­сивне всмоктування, яке поступово зменшується з віком, але добре виражене ще й у 10-річних дітей. Секреція шлункового соку і його кислотність підсилюються з віком дитини.

У дітей м’язовий шар тонкої кишки менш розвинений, ніж у дорослих. Слизова оболонка кишки розвинена добре, хоч вона в дітей ніжна і пронизана численними кровоносними та лімфатичними судинами, просвіт яких ширший, ніж у дорослих. Це сприяє кращому

всмоктуванню в кров та лімфу поживних речовин.

Очеревина розвинена у дітей слабо і легко розтягується, що іноді призводить до захворювань, зв’язаних з випаданням петель тонкої кишки у вигляді гриж. Цим же пояснюються і часті в дітей випадки завороту кишок та втискування кишки в кишку, що супроводжується

різким болем та порушенням роботи кишечника у вигляді непрохідності.

У новонародженої дитини підшлункова залоза розміщена косо, форма її тригранна (у дорослих видовжена, довжина - 3, 7 см, її вага у дітей 5-10 років 23-30 гр., в 15 років до 60 гр., а в дорослої людини - до 100 г. Таким чином з віком вона збільшується. На кінець першого року набуває такого положення, як у дорослої людини, а форми - в 5-6 років,

У дітей молодшого шкільного віку підшлункова залоза цілком розвинена як за будовою, так і за функцією. Підшлунковий сік в основному має всі складові частини (в тому числі й ферменти), як і в дорослих.

Довжина кишечника у дітей відносно більша, ніж у дорослих.

У дорослої людини довжина кишечника більша за довжину тіла в 4 рази, а в грудної дитини - в 6 раз. Найінтенсивніше росте кишечник від 1 до 3 років (що зв’язано з переходом від молочної до мішаної їжі)

та від 10 до 15 років (що зумовлено ростом всього організму).

Товсті кишки ростуть швидше, ніж тонкі. Слизова і м’язова оболонки кишечника та залози у дітей раннього віку менш розвинуті, ніж у дорослих, але відносно більше розвинуті кровоносні та лімфатичні

судини кишечника.

Через недостатній розвиток у дітей м’язового шару і еластичних волокон кишечника, перистальтичні рухи слабші, ніж у дорослих.

Цим частково пояснюються запори, що нерідко бувають у дітей. Тому їжа дитини як у шкільному, так і в дошкільному віці має бути простою і помірною, а не надмірною і вишуканою. Надто ніжна й легко перетравлювана їжа ослаблює м’язи кишечника і не сприяє вправлянню його.