Розділ 3. Завдання, структура і зміст курсу історії в допоміжній школі.

“Дорогі друзі! Ви ознайомитеся з історією українського народу від давнини і до сьогодення, дізнаєтеся про видатних діячів, які боролися за свободу і незалежність України, про те, яким був побут наших предків, як вони проводили дозвілля, як харчувалися.

Історія розповідає про найважливіші події в житті людей, що відбувалися на певній території у визначений час за відповідних історичних обставин. Вона повідомляє про те, коли і як жили люди на певній території”.

Такими словами розпочинаються підручник історії для 7 класу допоміжної школи.

В сучасних умовах, коли говорять про кризу вітчизняної системи виховання, що склалася, зростає значення вивчення історії в школі. Цьому предмету належить провідна роль у вихованні підростаючих поколінь, у формуванні їх світогляду. З вивчення історії починається розуміння соціального життя, законів розвитку людського суспільства. Тому і зараз актуальні слова видатного російського історика В.О.Ключевського, який вважав, що “історія вчить навіть тих, хто в неї не вчиться…”. В.О.Сухомлинський розглядав історію як виключно важливий світоглядний предмет: “Історія Батьківщини – це наука, що являє собою могутньо вічно живу силу, що творить громадянина”.

Знання історії розширює світогляд учнів, допомагає їм визначити своє місце в суспільстві, народжує повагу до того, що створено працею та героїчною боротьбою багатьох поколінь. Вивчення вітчизняної історії особливо важливе, тому, що цей курс виховує у школярів любов до своєї Вітчизни та її народу.

Розв’язуючи навчально-виховні задачі курсу історії в допоміжній школі, необхідно враховувати особливості контингенту її учнів і корекційну спрямованість усього навчально-виховного процесу.

В пояснювальній записці до програми з історії відзначається, що “Історія в школі для дітей з порушенням інтелекту розглядається як навчальний предмет, в який закладено вивчення історичного матеріалу, оволодіння знаннями і уміннями, корекційний вплив учбового матеріалу на особу учня, формування особистісних якостей громадянина, підготовка підлітка з порушенням інтелекту до життя, соціально-трудової і правової адаптації випускника в суспільство”.

Не дивлячись на відмінність курсу історії допоміжної школі від курсів вітчизняної і світової історії, які вивчаються у загальноосвітній, він є самостійним навчальним курсом, що відповідає вимогам історичної, психологічної та педагогічної наук, і розкриває певну систему наукових понять, відбиває розвиток історичного процесу на основі вивчення подій та явищ в хронологічній послідовності з давніх часів до сучасності. Курс історії в допоміжній школі через її специфіку не може розв’язувати завдання повного і всебічного показу історичного процесу, тому автори програми пропонують “зосередитись на великих історичних подіях вітчизняної історії, житті, побуті людей даної епохи. Дати чіткий образ найбільш яскравої події та видатного діяча, що уособлює даний період історії. Такий підхід до періодизації подій буде сприяти кращому запам’ятовуванню їх послідовності”.

Не дивлячись на те, що в пояснювальній записці до програми немає чіткого визначення навчально-виховних і корекційно-розвиваючих задач, кожен учитель історії допоміжної школи безумовно буде комплексно розв’язувати їх на уроках та в позаурочній роботі, використовуючи усі можливості предмета.

Навчальні завдання пов’язані з формуванням в учнів міцних знань з історії, що означає таке:

1. Вивчаючи історію, учні допоміжної школи повинні засвоїти найважливіши факти, які не тільки мають велике навчальне значення, а й допомагають засвоїти висновки, одержані в результаті розбору і узагальнення фактів. Учні повинні знати, як жили наші далекі предки – східні слов’яни. Коли і як у них виникла держава, як вони мужньо боролися за свою незалежність.

2. Засвоєння історичних фактів передбачає створення в учнів історичних уявлень, що відбивають основні явища минулого. Наприклад, учитель прагне створити у них уявлення про спосіб життя, заняття, засоби праці, вірування і звичаї мешканців слов’янського поселення; уявлення про героїчну оборону давньоруських міст під час монголо-татарського нашестя і т.п. Засвоєння цих уявлень послужить основою для розуміння учнями з порушенням інтелекту особливостей життя, праці та боротьби людей в далекому минулому. При вивченні кожної нової теми формуються і відповідні історичні уявлення про події, явища.

3. Засвоєння учнями допоміжної школи доступних для них історичних понять, розуміння часових, локальних, причинно-наслідкових зв’язків, деяких закономірностей суспільного розвитку. Звичайно, ця задача не може бути розв’язана так, як і в загальноосвітній школі. Вчитель вимушений враховувати труднощі, що виникають в засвоєння понять з великим ступенем узагальненості учнями з порушенням інтелекту, нерозуміння ними причинно-наслідкових залежностей між історичними подіями. Але при правильному відборі матеріалу доступного школярам за змістом та об’ємом прийомів та методів і надання своєчасної допомоги учителем це завдання може успішно розв’язуватись в умовах спеціального навчання.

4. Оволодіння учнями вміння застосовувати знання з історії, користуватися ними при вивченні історичного матеріалу (особливо при вивченні аналогічних подій) на інших навчальних предметах (літературному читанні, краєзнавстві та ін), в позакласній роботі, в житті, умінням розбиратися в подіях минулого та сучасності (аналізувати та оцінювати їх на рівні своїх можливостей).

5. Вироблення умінь та навичок самостійної роботи з історичним матеріалом: текстом підручника, історичним документом, науково-популярною та художньою літературою, газетою, різним наочним матеріалом. Учні допоміжної школи повинні уміти складати плани, вести короткі записи в зошитах, зв’язно викладати історичний матеріал, робити невеликі повідомлення на основі додаткової літератури. Формування умінь та навичок самостійної роботи вимагає індивідуального підходу до учнів, тому всі завдання пропонуються учителем, виходячи з можливостей кожного учня.