Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Кругооборот і оборот капіталу. Економічна сутність і структура основного і оборотного капіталу
Реальний кругооборот промислового капіталу проходить три послідовні стадії: І – придбання необхідних факторів виробництва (засобів виробництва ЗВ та робочої сили РС); ІІ – виробництво певної товарної маси; ІІІ – продаж створеної товарної продукції
Рис. 2 Кругооборот промислового капіталу
Перша стадія здійснюється у сфері обігу. Грошовий капітал перетворюється у продуктивний. Підприємець на авансовані грошові засоби (Г) купує фактори виробництва (Т). Друга стадія відбувається у сфері виробництва. Продуктивний капітал перетворюється у товарний. Придбані фактори виробництва (робоча сила і засоби виробництва) поєднуються в процесі виробництва (В), внаслідок чого створюються товари необхідної корисності (Т’). Вироблені товари (Т’) відрізняються від товарів (факторів виробництва) придбаних підприємцем на першій стадії за вартістю. Т’ включає не тільки авансовану на першій стадії вартість, але й додаткову вартість, створену в процесі виробництва на другій стадії. Третя стадія здійснюється у сфері обігу. Товарний капітал (Т’) перетворюється у грошовий капітал (Г’), який містить прибуток. Кругооборот – процес руху капіталу за трьома стадіями із послідовною зміною форм, кожна з яких виконує певну функцію. Безперервний круговий рух капіталу утворює його оборот. Для того, щоб капітал здійснив оборот, необхідним є певний час - час обороту. Тривалість цього обороту визначається як проміжок між початком руху авансованої капітальної вартості і моментом її повернення у грошовій формі, але збільшеної на величину прибутку. Час обороту капіталів різних підприємств неоднаковий. Він залежить від конкретних умов виробництва і обігу. Наприклад, будівництво літаків потребує досить багато часу, а виробництво дитячих іграшок - набагато менше часу. Кожен підприємець зацікавлений у підрахунку часу обороту. Чим швидше гроші, вкладені у справу, повернуться з прибутком, тим швидше зросте власність підприємця. Для виміру і порівняння швидкості обороту індивідуальних капіталів існує загальна міра. Такою мірою є рік. Число оборотів капіталу за рік (n) визначається за такою формулою:
n=О/о, де О - одиниця виміру обороту (рік=12 місяців = 365 дн.); о - час обороту капіталу. Щоб швидше отримати прибуток, підприємець намагається прискорити оборот капіталу. За характером обороту весь авансований капітал поділяється на основний і оборотний: К = Косн.+Коб. Основний капітал (Косн.) – це частина продуктивного капіталу, що багаторазово функціонує в процесі виробництва і переносить свою вартість на виготовлений продукт частинами. За натуральною формою це засоби праці (будови, споруди, машини, обладнання тощо). Підприємець постійно піклується про відтворення основного капіталу. Безперервне відтворення вартості основного капіталу відбувається за певними нормами у відповідності до його зношування. У процесі застосування основного капіталу відбувається його фізичне зношування, внаслідок якого він стає матеріально непридатним для подальшого використання. Він зумовлений, по-перше, самим використанням основного капіталу (поломка машин, руйнування фабричних будівель тощо), по-друге, коли обладнання простоює внаслідок впливу стихійних сил природи (руйнування під впливом холоду, води, спеки). Фізичне зношування основного капіталу (І'ф)- вид зношення, пов'язаний із втратою засобом праці його споживчої вартості в результаті дії або бездіяльності. де Тф - фактичний термін служби об'єкта; Тн - нормативний термін служби об'єкта, l - ліквідаційна вартість основного капіталу у % до його балансової вартості. Моральне зношування відбувається, по-перше, коли виникають дешевші технічні засоби, внаслідок чого знецінюється старе, діюче обладнання, по-друге, коли старі машини замінюються на більш продуктивні, внаслідок чого обладнання швидше переносить свою вартість на готові вироби. Отже, процес знецінення і " старіння" основного капіталу під впливом технічного прогресу називається його моральним зношуванням. Розрізняють дві форми морального зношування. Перша (Ім1) виражає зменшення вартості об’єкту внаслідок скорочення суспільно-необхідних витрат праці на їх відтворення і розраховується за формулою: , де К0 – первісна вартість засобів праці, К1 – відтворена вартість засобів праці. Моральне зношування другого роду (Ім2) настає внаслідок впровадження більш досконалих і прогресивних засобів праці і розраховується за формулою: , де – APB – продуктивність базисних засобів праці, APN – продуктивність нових засобів праці. Процес поступового відшкодування вартості основного капіталу у грошовій формі, що відповідає його зношуванню, називається амортизацією. А самі відрахування - амортизаційними відрахуваннями. Існує декілька методів розрахунку амортизаційних відрахувань, Найпростішим є рівномірний або прямолінійний метод, який полягає в тому, що річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання основного капіталу: де А - сума амортизаційних відрахувань за рік, Косн. - вартість основного капіталу, Тзн. - період часу використання основного капіталу (термін його зношування). Амортизаційні відрахування на відтворення основного капіталу накопичуються в амортизаційному фонді. На час його повного зношування у фонді амортизації зосереджена така сума грошей, на яку закуповується нове аналогічне обладнання, а також проводиться капітальний ремонт. Величина річного амортизаційного фонду залежить від двох факторів: середньорічної вартості основного капіталу і норми амортизації. Норма амортизації показує яку частину вартості засобів праці потрібно щорічно переносити на виготовлений продукт:
Швидкі темпи НТП зумовлюють зміни у тривалості та характері використання окремих видів засобів праці, необхідність скорочення нормативних строків їх функціонування, і є об’єктивною основою для використання методу прискореної амортизації. Він зводиться до швидшого порівняно з нормативними строками використання засобів праці, повного перенесення балансової вартості елементів основного капіталу на витрати, списання вартості машин та устаткування за ставками, які перевищують діючу норму відрахувань. Оборотний капітал приймає участь лише один раз у виробничому циклі, або кругообороті. Його вартість повністю переноситься на створений продукт і повертається до підприємця у грошовій формі протягом одного кругообороту. У витрати виробництва входить уся вартість оборотного капіталу. За натуральною формою це предмети праці (сировина, матеріали, паливо, енергія, зарплата робітників). Оборотний капітал - це частина продуктивного капіталу, що функціонує в одному циклі виробництва, і повністю переносить свою вартість на виготовлений продукт. Загальний оборот капіталу за рік – сума основного та оборотного капіталу протягом року: ЗО = А + Коб * n,
де А – річні амортизаційні відрахування; Коб. - сума оборотного капіталу за один цикл виробництва; n - число оборотів капіталу за рік. Фонди фірми – це сукупність матеріальних і грошових ресурсів, цінних паперів, які створюються, розподіляються та використовуються в процесі розширеного відтворення для забезпечення життєдіяльності фірми. В загальній структурі виробничих фондів підприємства виділяють: основні, оборотні і фонди обігу. Таблиця 4
|