Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Теорія капіталістичної експлуатації К.Маркса






 

Експлуатація - це привласнення результатів чужої праці, що не повертаються працівникам назад у жодній формі. Особливості капіталістичної експлуатації полягають у наступному:

− вона має прихований, замаскований характер, оскільки зовні усе виглядає як угода рівноправних партнерів (один продав робочу силу, інший купив),

− заснована на економічному примушенні до праці,

− робітник працює під контролем капіталіста (підприємця), котрий визначає тривалість робочого дня (у рамках відповідного законодавства, але тільки тоді, коли воно з'являється) і його розподіл на необхідний робочий час і додатковий.

Троб = НРЧ+ДРЧ

Частина робочого дня, протягом якої відбувається відтворення вартості робочої сили, називається необхідним робочим часом ( НРЧ ). Праця, витрачена в цей період часу, – необхідна праця. Її матеріальним вираженням є необхідний продукт, що виступає еквівалентом вартості робочої сили і привласнюється безпосередньо виробником. Друга частина робочого дня – додатковий робочий час ( ДРЧ ) – являє собою перевищення над необхідним робочим часом, протягом якого робітник працює на капіталіста і створює додаткову вартість (вона позначається буквою “ m ”).

Додаткова вартість – це вартість, створена працею найманого робітника в додатковий робочий час і безоплатно привласнена підприємцем.

Таким чином, протягом робочого дня найманий робітник створює нову вартість, що складається з живої оплаченої праці (V) і неоплаченої (m), сумарно (V+ m ).

Разом з тим, конкретною працею найманий робітник переносить вартість спожитих засобів виробництва на продукт, що виробляється і створює споживчу вартість. Отже, вартість товару окрім нової вартості, включає і вартість засобів виробництва, спожитих у процесі праці, тобто перенесені витрати минулої праці (С). Формула вартості товару, створеного на капіталістичному підприємстві, має вигляд:

W=С+V+М.

Процес праці являє собою, таким чином, єдність утворення вартості в межах необхідного робочого часу і зростання вартості в межах додаткового робочого часу.

Особливості товарного виробництва в умовах капіталізму полягають не в поділі праці і його продукту на необхідний і додатковий, а в тому, що необхідний продукт набуває форму еквівалента вартості робочої сили, а додатковий – форму додаткової вартості. Еквівалент вартості робочої сили привласнюється працівником, а додаткова вартість – власником засобів виробництва. Соціально-економічним змістом такої подвійності присвоєння є експлуатація найманої праці.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал