Суспільне відтворення, його суть, фази і види.

На всіх етапах економічного розвитку об’єктивна необхідність відтворення зумовлюється процесом виробництва матеріальних благ – економічної основи життя суспільства.

Економічне відтворення – це безперервно поновлюваний та повторюваний процес виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ та послуг.

Безперервний процес взаємодії господарюючих суб’єктів проходить фази власне виробництва, розподілу, обміну і кінцевого споживання.

Економічне відтворення відбувається як у рамках окремих підприємств і домогосподарств, галузей і регіонів, так і в масштабі всього суспільства. Воно включає в себе такі найважливіші моменти:

1) відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;

2) відтворення робочої сили;

3) відтворення економічних відносин;

4) відтворення природних умов економічного зростання.

Сутність відтворення суспільного продукту полягає в заміщенні всіх його частин за вартістю та натуральною формою, що буде розглянуто в наступних питаннях теми.

Процес відтворення робочої сили можна поділити на такі чотири фази:

1) формування (виробництво) робочої сили;

2) розподіл і перерозподіл робочої сили за сферами зайнятості, галузями народного господарства, економічними регіонами;

3) обмін, який служить поєднанню робочої сили і засобів виробництва. При цьому учасниками обміну, з одного боку, є роботодавець, з другого – власник робочої сили;

4) споживання (використання) робочої сили, яке отримує матеріальне втілення в кінцевому продукті праці.

Слід звернути увагу на значущість ринку праці у відтворенні робочої сили. Національний ринок праці охоплює все суспільне відтворення – через нього кожна галузь і кожне підприємство одержують необхідну їм кількість кадрів не тільки заданого професійно-кваліфікаційного складу, а й певних культурних і етичних властивостей, адекватних вимогам демократичної і цивілізованої економіки. Принциповою особливістю відтворення і розвитку людського ресурсу в розвинутих країнах є значне поширення підприємницької діяльності.

Відтворення економічних відносин означає, насамперед, відтворення відносин власності і залучення в систему виробництва зайнятих і нових категорій працівників.

Відтворення природних ресурсів відбувається, коли вони не виснажуються, а відновлюються в попередньому або кращому стані.

До відтворюваних ресурсів відносять ліс, водні, рибні, хутрові ресурси, повітряний басейн.

Розрізняють звужене, просте і розширене відтворення економічної системи.

Звужене відтворення – це поновлення процесу виробництва у зменшеному масштабі, як правило, з більш низькою якістю створеного продукту та зниженням рівня розвитку продуктивних сил.

Просте відтворення – це поновлення процесу виробництва в незмінних масштабах. Просте суспільне відтворення було типовим для докапіталістичних економічних формацій, для так званої традиційної економіки.

Розширене відтворення – це безперервне поновлення процесу виробництва в зростаючих масштабах.

Процес розширеного відтворення в умовах ринкової економіки має такі властивості:

− ґрунтується на багатоманітності форм власності;

− визначається дією всієї системи об’єктивних економічних законів;

− підпорядкований економічним інтересам товаровиробників.