Формування доходів населення на ринку праці

Розподіл національного доходу веде до визначення частки всіх учасників його виробництва: заробітної плати, ренти, відсотка, прибутку, дивіденду. Ці доходи називаються первинними, або основними. Водночас їх називають факторіальними. У привласненні тієї чи іншої основної форми доходу і відбувається реалізація власності на даний чинник виробництва.

Особливості заробітної плати працюючих за наймом як виду трудового доходу полягає в тому, що:

1) працівник соціально захищений державою від сваволі роботодавця за допомогою:

− контрактної системи (кожен працюючий за наймом укладає індивідуальний контракт з адміністрацією, в якому вказуються терміни контракту, посада, кваліфікація працівника, умови роботи і величина заробітної плати, види страхування, підвищення кваліфікації, санкції за порушення умов договору тощо);

− колективного договору, що укладається між адміністрацією і профспілковою організацією підприємства;

− тарифної угоди, що укладається між урядом і галузевою профспілкою.

2) державне регулювання оплати праці найманих робітників забезпечує високий рівень гарантії одержання доходу (це відноситься до розвинених економік).

Специфіка доходів від індивідуальної трудової діяльності полягає в тому, що:

1) вони можуть бути вище, ніж доходи за таку ж роботу в державному і кооперативному секторі, тому що в дрібнотоварному виробництві вище інтенсивність праці, менше накладні витрати. До того ж, ці доходи можуть ґрунтуватися на монопольних цінах, включати диференціальну ренту і використовувати сприятливе співвідношення попиту та пропозиції;

2) доходи від індивідуальної трудової діяльності не гарантовані;

3) дрібний товаровиробник не має соціального захисту з боку держави і профспілок.

Слід розрізняти:

- номінальні доходи – кількість грошей, отриманих населенням протягом певного періоду часу;

- реальні доходи – це кількість благ і послуг, які можна придбати за номінальні доходи.

Реальні доходи залежать від наступних факторів: а) номінальних доходів; б) рівня цін на товари і послуги; в) темпів інфляції; г) рівня оподаткування. В свою чергу номінальні доходи (особливо в сфері малокваліфікованої праці) залежать від рівня безробіття в країні, статі і національної приналежності працівника.

Індексація доходів – це механізм підвищення доходів пропорційно темпу інфляції.

Варто розрізняти доходи нетрудові і незаконні. Джерелом нетрудових доходів є додатковий продукт, і надходять вони до населення законними шляхами.

Форми нетрудових законних доходів: трансфертні платежі; прибуток, отриманий від підприємницької діяльності; орендна плата за здачу в оренду будь-яких об'єктів; доходи від цінних паперів; відсоток за внесками в банках; земельна рента; доходи від лотерей, розважальних програм, виграші на бігах тощо.

Незаконні доходи - це доходи, отримані в зв'язку з порушенням діючого законодавства.

Дослідження показують, що основні доходи, які одержує населення від реалізації власності на чинники виробництва, породжують значну нерівність у суспільстві. Так, існує величезна різниця між доходом підприємця, який є водночас власником великого підприємства чи пакета акцій кількох тисяч гектарів родючих сільськогосподарських угідь, талановитим підприємцем і робітником середньої кваліфікації, що працює на його підприємстві. Крім того, значна частка населення з тих чи інших причин (за віком, за станом здоров'я тощо) взагалі не може брати участі в суспільному процесі виробництва.

Отже, нерівність у первинних доходах є не тільки наслідком неоднакової ефективності та продуктивності чинників виробництва, а також результатом нерівності розподілу приватної власності на засоби виробництва та впливу соціальних відносин у суспільстві. Необхідність перерозподілу національного доходу, а конкретніше — основних доходів зумовлена тим, що це веде до розв'язання гострих суперечностей між багатими і бідними, підносить рівень життя незахищених верств населення, сприяє підвищенню стимулів до праці та виконує ряд інших соціальних функцій.

Джерела нерівності доходів: а) концентрація власності і багатства в руках одних людей і їхня відсутність у інших; б) різна професійна підготовка людей; в) різні здібності людей; г) різний склад родини; д) спадкування якихось благ; е) компенсації до заробітної плати за шкідливі і тяжкі умови праці тощо.