Прохання автора до Ісуса і Марії

Улюблений мій Відкупителю і Господи Ісусе Христе, я, Твій убогий слуга, усвідомлюю, яку радість Тобі приносить кожен, хто старається славити Твою Найсвятішу Матір, яку Ти дуже любиш і прагнеш бачити улюбленицю всіх, – маю мету написати книжку, що возвеличуватиме Її.

Думаю, що найліпше поручити цю справу Тобі, Господи, Хто найбільше зацікавлений славою Марії. Тобі її присвячую і довіряю. А Ти прийми мій маленький жест любові, Яку я відчуваю до Тебе і Твоєї улюбленої Матері, і вчини, щоб кожен, хто цю книгу читатиме, був освітлений променями віри. Вчини також, щоб у ньому спалахнув промінь любові до Непорочної Діви, яку Ти, Господи, зробив надією й утіхою всіх відкуплених.

А винагороджуючи мої скромні зусилля задля Твоєї слави, обдаруй мене, прошу Тебе, такою любов’ю до Твоєї Матері, яку я хотів би запалити в серцях усіх, хто буде читати цю книгу.

А тепер звертаюся до Тебе, найдорожча Владичице і Мати моя Маріє. Ти добре знаєш, що після Ісуса покладаю на Тебе надію на своє вічне спасіння. Зауважу при цьому, що всі ласки, які я отримав від Бога, усякі добра, передусім моє навернення, мою втечу від світу і багато інших благ я маю завдяки Твоєму посередництву.

Знаєш, що я прагну бачити Тебе улюбленицю усіх, бо на це Ти заслуговуєш. Знаєш також, що, бажаючи зробити жест вдячності за стільки добрих діянь, учинених мені, завжди старався Тебе всюди славити, публічно і приватно, розбуджуючи завдяки Тобі щиру і спасительну побожність.

Маю надію, що це чинитиму до кінця моїх днів, до останнього подиху. Відчуваючи, що через похилі літа і слабке здоров’я зближаюся до кінця моєї мандрівки, до порогу вічності, захотів ще перед смертю залишити світові цю книжку, що продовжуватиме величати Тебе, Маріє, і заохотить ще й інших до поширення Твоєї слави і Твого милосердя, яке виявляєш Своїм почитателям.

Сподіваюсь, моя найдорожча Царице, що цей мій дар, хоч і дуже скромний у порівнянні із Твоїми заслугами, буде милий Твоєму вдячному Серцю, бо його живила любов. Простягни, моя Владичице, свою найчутливішу руку, що визволила мене від світу і пекла, по той скромний дар; прийми його і бережи, як Свій власний.

Знай також, що за той малий вияв пошани з мого боку очікую від Тебе конкретної винагороди: хай буде ще більшою, ніж була досі, моя любов до Тебе, а також сповни моє гаряче прагнення, щоб кожен, хто візьме до рук цю книгу, запалав до Тебе великою любов’ю, аби зростало в ньому прагнення любити Тебе і бачити Тебе улюбленицею інших. Аби він теж узявся, наскільки це можливо, славити Тебе, а також заохочувати всіх до довірливого запевнення Твого потужного заступництва. Амінь. На це сподіваюсь, і хай так станеться.

Люблячий Тебе найубогіший Твій слуга

Альфонс де Ліґуорі

від Найсвятішого Ізбавителя

ВСТУП

Дорогий мій читачу і брате у прославлянні Марії! Побожність, яка змусила мене до писання, а тебе до читання цієї книжки, робить нас обох щасливими дітьми доброї Матері: якщо колись почуєш чиюсь думку, що я міг відмовитись від праці над створенням цього видання, бо на цю тему існує багато мудрих та знаменитих книг, відповідай на це, будь ласка, словами одного монаха, який твердив, що прославляння Марії – таке невичерпне джерело, що чим більше розширюється, тим більше наповнюється, а чим більше наповнюється, тим більше розширюється. Таким чином він хотів довести, що благословенна Діва така прекрасна і велична, що чим більше Її славлять, тим більше відкривають багатств, якими Вона наділена, достойних возвеличення. Св. Авґустин писав, що аби проспівати Її славу, на яку Вона заслуговує, не вистачить усіх мов світу, навіть якби кожен став знаряддям обожнювання, поклоніння.

Досить прискіпливо перечитував я багато книжок, що славлять Марію, як великих, так і малих, і, дійшовши висновку, що вони або надто короткі, або надто детальні і не для мого розуму, вибрав з творів різних авторів найкращі і найвидатнішірозповіді Отців Церкви і різних теологів, аби почитателі Марії могли за їхньою допомогою – без великої праці і видатків – запалити в собі любов до Неї. Власне робив я це з тією метою, щоб підготувати для священиків матеріал для проповідей, аби вони щиріше могли розвивати культ Божої Матері.

Для тих, хто правдиво любить, природно часто згадувати і прославляти улюблених осіб, щоб їх любили і шанували інші люди. Тому неміцною видається любов тих, хто вважає себе почитателем Марії, а так мало про Неї думає, говорить і для Неї чинить, щоб Її любили інші. Не так поступає правдивий почитатель найдорожчої Владичиці: він хотів би славити Її всюди і бачити улюбленицею цілого світу, тому, як тільки може, публічно чи приватно, прагне розпалити у всіх серцях той любовний вогонь, який є виявом гарячої любові до найдорожчої Цариці(…).

А ми (редемптористи), маючи в Уставі розпорядження, щоб ніколи під час місії не відмовлятись від проповідей про Марію, абсолютно правдиво можемо твердити, що жодна інша проповідь не приносить людям стільки користі і не спонукає до такого жалю за гріхи, як проповідь про милосердя Марії. Повторюю, про милосердя Марії, бо – як каже св.Бернард – хоч славимо Її смирення, дивуємося Її непорочності, проте, оскільки самі ми грішники, з найвищою увагою слухаємо про Її милосердя. Воно нам найдорожче, і до Її милосердя найщиріше звертаємось.

Тому для інших авторів я залишив опис розмаїтих чеснот Марії, у своїй книжці про Неї прагнув писати передусім про Її неосяжне милосердя і потужне заступництво. Як тільки це стало можливо, завдяки багаторічній праці, зібрав я все те, що Отці Церкви і різні відомі релігійні автори оповідали про милосердя і силуМарії. Вчинив я так ще й ось чому: велика молитва Salve Regina (Радуйся, Царице), котруприйняла Церква і постановила, щоб усе духовенство відмовляло протягом більшої частини літургійного року, особливо присвячена милосердю і силі Пресвятої Владичиці; із цієї причини я дозволив собі пояснити детально саме цю молитву (…).

Побожний Читачу, якщо тобі сподобається цей твір, а маю таку надію, то прошу тебе, щоб ти насамперед поручив мене Пресвятій Діві, аби Вона ще дужче розпалила мою віру в Її заступництво. Про таку ласку прошу тебе для себе, а я тобі обіцяю, що буду в Неї благати про тебе.

Який щасливий той, хто з любов’ю і вірою тримається за два правдиві якори спасіння, тобто за Ісуса і Марію. Цілком певно, що ця людина не погубить себе.

Промовмо спільно, мій дорогий Читачу, з гарячою любов’ю молитву отця Альфонса Родріґеса: “ Ісусе і Маріє, найдорожча моя Любове, для Вас хочу терпіти, для Вас умерти, щоб я цілком собі не належав, а був Ваш. Любімо Ісуса і Марію, і станемо святими, а понад це нема більшого щастя, до якого можемо прагнути і на яке можемо уповати. До зустрічі якогось дня в Небі, біля стіп Матері та Її улюбленого Сина, де будемо Їх прославляти, складати Їм подяки і разом любити, віч-на-віч, цілу вічність. Амінь.

Розділ І