Приклад. О. Карл Бовіо,ТІ, помістив у своїх записках оповідання, в якому йде мова про те, що в одній з місцевостей Англії в 1430 році жив молодий шляхтич на ім’я

О. Карл Бовіо, ТІ, помістив у своїх записках оповідання, в якому йде мова про те, що в одній з місцевостей Англії в 1430 році жив молодий шляхтич на ім’я Ернест; він віддав убогим цілий свій маєток і став монахом в одному з монастирів. Вів там життя надзвичайно досконале, отож його оточення дуже його шанувало, зокрема, за його особливу набожність до Пресвятої Діви. Сталося так, що в тій місцевості запанувала пошесть, і мешканці довколишніх сіл попросили монахів того монастиря молитися за них. Настоятель наказав Ернестові, аби він так довго молився перед образом Пречистої, поки Марія не відповість йому. Через три дні молодий монах отримав відповідь Марії, яка порадила відмовити конкретні молитви, що й було зроблено, і пошесть припинилася.

Однак за якийсь час його любов до Марії пригасла: біс оточив його багатьма спокусами, особливо нечистими, схиляючи його до думки покинути монастир. Нещасний постановив собі це зробити, утекти через монастирський мур. Коли він проходив коридором, де висіла Її ікона, раптом почув: “Сину мій, чому Мене покидаєш? ” Збентежений, він упав на підлогу: “Владичице моя, бачиш, що я вже не маю сили витримати! Чому Ти не прийшла мені на поміч? ” На це Марія відповіла: “А ти чому Мене не кличеш? Коли б ти Мені довірився, не закінчив би так марно: почни знову Мене взивати і більше не переживай”.

Ернест повернувся до монастиря, але спокуси далі тривали. Перестав поручати себе Марії, отож нарешті втік з монастиря і віддався грішному життю. Чинив один гріх за другим, став навіть убивцею: будучи власником корчми, вбивав і обкрадав прибулих мандрівників.

Якогось дня в корчму зайшов один молодий шляхтич. Корчмар-перевертень за своїм звичаєм ступив до покою гостя, аби його вбити: однак на ліжку не побачив подорожнього, там був розп’ятий Ісус, який, зі співчуттям дивлячись на нього, сказав: “Чи тобі не досить, невдячний, що Я за тебе помер? Хочеш Мене вбити ще раз? Скорше простягни руки і побажай Мені щось! ”

Нещасний Ернест був вражений і заплакав: “Господи мій, я хочу до Тебе вернутися, бо Ти виявляєш мені велике милосердя”. Він негайно покинув трактир і подався у бік монастиря, аби чинити покуту. По дорозі його затримав слуга закону і припровадив до судді, перед яким Ернест признався у всіх своїх злочинах. Його покарали на смерть через повішання; не дали йому навіть часу для прийняття таїнства покути. Тоді він поручив себе Марії. Його повісили, але Марія так учинила, що він не помер. Вона сама його визволила і сказала: “Повертайся до монастиря, покутуй, а коли побачиш у Моїх долонях запевнення про прощення гріхів, тоді приготуйся до смерті”. Ернест повернувся, все оповів настоятелеві, віддався покуті, а через багато років, побачивши в руках Марії запевнення у прощенні гріхів, приготувався до смерті й умер як святий.