Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.

Методологічною основою запропонованої методичної системи є такі принципи пізнання історії, як принцип об’єктивності, принцип історизму та принцип соціального підходу. Рекомендована система також побудована на загальних принципах історичної освіти, таких, як принцип науковості, принцип конкретно-історичного підходу, принцип гуманізації та особистісної орієнтації, системності, комплексності, міжпредметної та міжкурсової інтеграції, а також принцип альтернативно-проблемного підходу та демократизації системи навчання. Методика спрямована на реалізацію технології розвиваючого навчання, концептуальні положення якої сформулювали Л.В.Занков, В.В.Давидов, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін та ін. Модель організації навчання на основі зазначеної технології побудована з урахуванням різного рівня розумової активності учнів. Будь-яка діяльність учнів, що спрямована на використання документального матеріалу, спочатку передбачає опрацювання історичного документа. Засобом навчання, узагальнення та контролю за самостійною навчальною діяльністю школярів, пов’язаною з аналізом першоджерела, є евристична бесіда, яка передбачає реалізацію таких етапів:

* підготовчий, який складається з утворення проблемної ситуації та вибору історичного першоджерела за текстовими, змістовими та навчальними вимогами до документа;

* діагностичний, за допомогою якого вчитель перевіряє рівень сформованості вміння проводити первинний аналіз документа за допомогою певного алгоритму дій, який, на нашу думку, має підвищити рівень джерелознавчої культури старшокласників;

* інформаційний етап, що відбувається на основі репродуктивного рівня засвоєння навчальної інформації, яка знаходиться в документі;

* аналітичний, побудований за правилами ведення евристичної бесіди;

* творчий, що передбачає вдосконалення вмінь та навичок учнів щодо використання здобутих знань за допомогою інтеграції теоретичного та документального матеріалу з метою вирішення проблемної ситуації.

Таким чином, школярі навчаються застосовувати науковий підхід до добору історичних джерел знань; здійснювати змістовний та текстовий аналіз історичного документа; опрацьовувати історичну інформацію. Через вирішення різнорівневих пізнавальних завдань за допомогою історичного писемного джерела учні здобувають вміння та навички пошуково-дослідницької діяльності. Дані методичні умови є складовою методичної системи використання історичних документів у процесі навчання, завдання якої полягає у досягненні триєдиної мети шкільної освіти через залучення до процесу навчання документів різних за видами, характером та поглядами їх авторів на історичний процес. Система спрямована передусім на об’єднання інформаційного (знання фактів, зв’язків, тенденцій), операційного (формування загальних, предметних і розумових умінь), теоретично-пошуковий (досвід у виконанні творчих пошукових завдань, пошуково-дослідницької практичної діяльності) та ціннісно-смисловий (досвід емоційно-ціннісних стосунків) компонентів змісту навчання. За їх допомогою у дослідженні було сформульовано чотири навчальні функції, які виконують писемні джерела та систематизовані методичні прийоми використання історичних документів у процесі формування історичних знань учнів: – перша – ілюстративно-інформаційна – існує на репродуктивному рівні сприйняття інформації, яку несе в собі історичний документ, виконується за допомогою цитування, коментованого читання, переказу, прийому персоніфікації тощо; – друга – пізнавально-розвиваюча – ґрунтується на основі вирішення різнорівневих пізнавальних завдань репродуктивного, проблемного та творчого спрямування, як того вимагає технологія розвиваючого навчання; – третя – практично-узагальнююча – залежить від рівня узагальнення та форми його виразу, наприклад, через конспектування, складання тез, таблиць, планів, схем тощо; важливу роль в організації виконання функції має відігравати учнівський зошит; – четверта – ціннісно-смислова – діє протягом усього процесу навчання за умов дотримання названих вище принципів історичної науки та історичної освіти.