Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Мистецтво. В українській архітектурі XVIIct
|
|
В українській архітектурі XVIIct. утверджується барокко, справжній розквіт якого припадає на добу І.Мазепи. На землях України цей італійський стиль набрав нових мистецьких форм та національного колориту і дістав назву українського, або козацького барокко. Заходами І. Мазепи споруджено Спаську церкву, на Полтавщині, церкву Всіх Святих у Києво-Печерській Лаврі; перебудовано Софійський собор, Успенську церкву Лаври та Михайлівську церкву Видубицького монастиря. Найвизначнішим архітектором на західноукраїнських землях був Бернара Меретин. Найбільша пам’ятка його творчості - Львівський собор св. Юра (споруджений у 1744-1764 pp.), в архітектурі якого західноєвропейські риси гармонійно поєднані з національними.
В українському образотворчому мистецтві другої пол. XVII ст. значне місце посідає іконопис, що розвивається в ренесансно-бароккових формах. Велику роль у збагаченні української культури відіграла діяльність Лаврської іконописної майстерні.
Друкарні розвивали графічне мистецтво, сформувалася художня школа українського граверства, основоположником якої вважають Олександра Тарасевича. Його майстерність не поступалася перед мистецтвом кращих західноєвропейських граверів того часу.
Великими майстрами живопису були В.Боровиковський, Д.Левицький, А.Лосенко.У Західній Україні особливо славились художні полотна Луки Долинськоі’о (1750-1824 pp.
Музична культура. - відкриття Глухівської співацької школи, з якої вийшли видатні композитори, творці української музики Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель. У Глухові існувала найбільша в Європі нотна бібліотека. При кафедральному храмі св. Юра у Львові існували хор і оркестр, які брали участь у церковних відправах. Осередком музики був і Перемишль. Тут єпископ І.Снігурський заснував перший постійний церковний хор.
2. Національно визвольний рух південних слов’ян у ХІХ ст.
Наприкінці XIX — на початку XX ст. Османська та Австро-Угорська імперії пригноблювали народи Південно-Східної (чехів, словаків, українців, поляків, румунів, сербів, хорватів) і Центральної Європи: албанців, болгар, боснійців, македонців, поляків, румунів, сербів, українців та інших. У 70-х рр. Османська імперія зазнала кризи, що була спричинена розпадом феодально-абсолютистського устрою, втратою контролю над деякими територіями імперії, піднесенням національно-визвольної боротьби балкан-ських народів. 1875 р. проти османського панування повстали Герцеговина та Боснія, на допомогу яким прийшли добровольці із Сербії, Чорногорії, Болгарії та Росії. Повстанський рух поширився на територію Болгарії, Сербії, Чорногорії та Македонії. Проте сили сторін у цій війні були нерівні. Османська армія жорстоко придушила опір слов'ян. У квітні 1877 р. царський уряд оголосив війну Османській імперії, що закінчилася перемогою Росії. У результаті багатовікове османське іго зазнало значного краху, болгари створили свою державу, було визнано незалежність Сербії, Чорногорії та Румунії.Остаточне визволення народів Південно-Східної Європи, які підлягали Порті, було завершено лише на початку XX ст. Порта зазнала поразки і відмовилася від більшості своїх територій на Балканах і в Егейському морі. Албанія також здобула державність. Широкого розмаху визвольний рух набув і в Австро-Угорщині. Австрійський уряд видав указ, який зрівнював чеську та німецьку мови у відомчому листуванні в Чехії та Моравії. Це викликало рішуче незадоволення німецької і австрійської буржуазії, постійні обструкції в імперському парламенті. Тому цей указ було скасовано.
Турецькі володіння в Європі були обмежені невеликою територією навколо Стамбула і в зоні проток.Широкого розмаху визвольний рух набув і в Австро-Угорщині. Це викликало рішуче незадоволення німецької і австрійської буржуазії, постійні обструкції в імперському парламенті. В Галичині діяльність Польської національно-демократичної партії призвела до загострення польсько-української боротьби. Рух проти австрійського засилля охопив італійській Тіроль.