Які вміння формуються в процесі навчання?

1. Уміння сприйняття інформації, робота з різними джерелами інформації (комунікативні): Читання, робота з книгою, конспектування; Бібліографічний пошук, робота з довідниками, словниками; Слухання, запис почутого; Уважне сприйняття інформації, управління увагою; Спостереження; Запам'ятовування;

2. Уміння розумової діяльності: Осмислення навчального матеріалу, виділення головного; Аналіз і синтез; Абстрагування і конкретизація; Класифікація, узагальнення, систематизація доказів; Побудова розповіді, відповіді, доповіді, аргументація; Формулювання висновків; Написання історичних творів; Вирішення проблемних задач.

У навчанні історії чільне місце посідають розумові та мовні вміння, необхідні для засвоєння матеріалу різних навчальних дисциплін. За їх допомогою свідомо виконуються логічні операції на основі знання способів діяльності. Підпорядковану роль по відношенню до них відіграють уміння школяра організувати свою навчальну працю, орієнтуватися в структурі змісту підручника, в різних довідниках і словниках, додатках до підручника.

Для засвоєння історичних знань учням необхідно оволодіти також деякими специфічними вміннями, а саме: оцінювати історичні події, факти, видатних осіб, керуючись при цьому національними інтересами, загальнолюдськими цінностями.

Важливе місце в навчанні історії посідають уміння локалізувати виучувані факти в часі і просторі.

Перша чверть 18 ст. - вперше з'являється історія як навчальна дисципліна при правлінні Петра І. Підручники -питання та відповіді на них. (учень вчив відповіді, а вчитель контролював), навчальної функції у вчителя не було. Ломоносов запропонував вивчення вітчизняної історії як окремий предмет. Підготував підручник в 1760 р. „Древняя российская история". Один з великих вчених того часу -Карамзін, вважав, що історію рухають верхи. На цих ідеях засновано перші підручники.

Кайданов - на початку свого підручника пояснював, як крашс працювати з ним: прочитати текст, пояснити прочитане (метод коментованою читання). Вчитель контролював навчальний процес.

Період сер. 19 ст. - криза самодержавної системи, що проявилася у вільнодумстві. В 50 рр. ідея створення нового підручника.. Замовлення - проф. Іловайському. З'являється новий метод викладання історії - репетиторство (кожний з пунктів параграфа учень мав вивчити і розповісти без коментування).

Соловйов намагався поєднати вивчення історії у гімназії та у вузі Видав „Учебную книгу по русской истори". Вважав, що вчитель має пояснювати всі складні місця, всі підручники мають бути доступними і зрозумілими, Але, писав дуже складно для розуміння школярів, не було ілюстрацій, великий об" єм. Написав підручник „Русская летопись" для молодших школярів (в змісті - літописи, документи). Тобто, схилявся до реального методу навчання. На поч.. 20 ст. - виданий підручник під ред. Коваленко „оповідання з укр.. історії для початкових шкіл". Крип" якевич - „Коротка історія України, Чайківський -Всесвітня історія" в 2-х частинах. 1920 р. - під ред. Покровського „Русская история в самом сжатом очерке".